ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2011 р.Справа № 6-15/140-09-4621
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Чеголя Є.О.,
за участю представників учасників процесу:
від ОСОБА_1 ОСОБА_2
від ТОВ „Одеські автотранспортні перевезення” ОСОБА_3
від ОСОБА_4 ОСОБА_3
розглянула апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області
від 15.02.2011р.
у справі № 6-15/140-09-4621
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеські автотранспортні перевезення”
2. ОСОБА_4
про виділення частини майна, визнання права власності та зобов’язання повернення майна
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р., яка надіслана учасникам процесу 10.03.2011р., прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.03.2011р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2011р. у справі № 6-15/140-09-4621.
За правилами ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.03.2011р. розгляд справи відкладено на 20.04.2011р.
Учасники процесу повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 20.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 –учасник який вибув із складу товариства звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеські автотранспортні перевезення” (далі ТОВ „ОАТП”) та до ОСОБА_4 про виділення 50% майна, яке належить ТОВ “ОАТП”, визнання права власності на 50% цього майна, зобов'язання ТОВ “ОАТП” повернути 50% вказаного майна та стягнення з ТОВ „ОАТП" 50% прибутку, одержаного товариством в 2009 році до моменту виходу із складу учасників.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.02.2011р. зі справи № 6-15/140-09-4621 (Головуючий суддя - Демешин О.А., Судді - Рога Н.В., Меденцев П.А.) у позові відмовлено повністю.
Судове рішення вмотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту майнового права не передбачений чинним законодавством України.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2011р. скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення та на невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема:
- товариство, незважаючи на вимоги ст. 54, 59, 60 Закону України „Про господарські товариства” не реагує на заяву позивача про вихід зі складу учасників , та не виконує вимог ст. 54 вказаного закону, а саме не виплачує колишньому учаснику товариства вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді та не повертає його повністю або частково в натуральній формі;
- на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені ст. 16 ЦК України способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб;
- з матеріалів справи та позиції, яку зайняло ТОВ „ОАТП” можливо зробити висновок, що останнє відмовляється виконати вимоги ст. 54 Закону України „Про господарські товариства”, а своїм мовчанням підтверджує, що товариству байдуже –чи виплатити позивачу вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді (тобто 50%), або повернути майно повністю або частково в натуральній формі. Саме ці обставини змусили позивача звернутись до суду із вимогами про виділення вказаної частини майна товариства та повернути його, і визнати на це майно право власності;
Представник гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає рішення суду неправомірним та необґрунтованим, просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Представник відповідачів просить оскаржене рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:
На підставі протоколу загальних зборів учасників від 19.08.2008р. № 1, Державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради проведено державну реєстрацію статуту ТОВ „Одеські автотранспортні перевезення” за № 15561020000033174. (а.с. 8, т. 1)
Згідно із статутом ТОВ “ОАТП” учасниками товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_1. При цьому, частка кожного з учасників у статутному капіталі товариства складає 50%.(а.с. 8-15, т.1)
Згідно із наявною в матеріалах справи заявою від 30.06.2009р. зареєстрованої в реєстрі за № 1061, ОСОБА_1 повідомила ТОВ „ОАТП” про свій вихід зі складу учасників товариства. Вказана заява нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та відправлена на адресу товариства 01.07.2009р., що підтверджується поштовою квитанцією № 0860(а.с. 17-19, т. 1)
Посилання позивача на невиконання товариством дій передбачених ст. 54 Закону України „Про господарські товаритсва” щодо не повернення ОСОБА_1 повністю або частково в натуральній формі майна переданого до статутного капіталу і не виплату колишньому учаснику належну йому частку прибутку, одержаного товариством в 2009р. до моменту його виходу, стали підставою для звернення до господарського суду першої інстанції із відповідною позовною заявою, у задоволенні якої відмовлено з підстав наведених в описовій частині даної постанови.
Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду Одеської області та зазначає:
Згідно із ст. 54 Закону України „Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
При цьому, ст. 10 вказаного Закону передбачено, що учасник має право вийти в установленому порядку з товариства. Відповідно до ч.1 ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Крім того, ч. 2 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата може бути замінена переданням майна в натурі.
Між тим, із матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_1 про вихід із складу товариства, отримана товариством 08.07.2009р., із позовними вимогами про виділення 50% майна в натурі, визнання права власності на це майно, зобов’язання повернути вказане майно, та стягнення 50% прибутку товариства за 2009р. до моменту виходу із товариства, учасник звернувся до суду 10.09.2009р., тобто у порушення строків встановлених ст. 54 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 148 ЦК України.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтвердтверджують волевиявлення позивача щодо повернення 50% майна переданого до статутного капіталу в натуральній формі, а відтак посилання ОСОБА_1 на наявність порушень товариством та судом положень ст. 54 Закону України „Про господарські товариства” за відсутності отриманої товариством вимоги про виділення в натурі частки позивача, грунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права та не можуть бути прийняті судом до уваги.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені ст. 16 ЦК України способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб.
Між тим, ч. 3 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Отже, позивач має право звернутись із позовом про захист цивільного права або інтереса у спосіб не передбачений ст. 16 ЦК України, проте такий спосіб захист має бути врегульований діючими нормами законодавства, або договором, що в даному випадку позивачем не доведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 15.02.2011р. зі справи № 6-15/140-09-4621 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як прийняте без порушень норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів
Постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2011р. зі справи № 6-15/140-09-4621 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.Т. Пироговський
Судді В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 22.04.2011р.