ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2011 р. Справа № 5016/162/2011(1/20)
м. Миколаїв
За позовом: Прокурор міста Миколаєва / 54015 м. Миколаїв, Бузький бульвар, 15/
в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції в Миколаївській області
/54030, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, буд 134/
До відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
/98652, АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська міська рада
/54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/
про: відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів в сумі 357 922, 51 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача:Єршова Т.А., довіреність від 10.01.2011р.
Від відповідача:
Від 3 особи:
ПрокурорОСОБА_3, довіреність від 28.02.2011р.
Горобченко О.В., довіреність від 26.05.2011 р.
Круш Т.О.
Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить зобов’язання відповідача відшкодувати шкоду в сумі 357 922, 51 грн., зумовлену засміченням земельної ділянки площею 1916 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та привести її у стан, придатний для користування.
У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 31.01.2011р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 01.03.2011р., від 01.03.2011 року про відкладення розгляду справи на 29.03.2011 року, від 29.03.2011 року про відкладення розгляду справи на 11.04.2011 року направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, відповідача та 3 осіб, тобто сторони вважаються належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. В судовому засіданні 11.04.2011 року в присутності всіх представників сторін оголошена перерва до 12.04.2011 року.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, довідка від 23.11.2010 року не може бути доказом порушення законодавства про екологію чи порядку землекористування, відсутній факт порушення, розмір шкоди визначений з порушенням Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (а.с 50-51).
Від третьої особи пояснень не надходило.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи - суд
в с т а н о в и в:
23.11.2010 року помічником прокурора міста Миколаєва спільно з фахівцями державної екологічної інспекції в Миколаївській області проведена перевірка дотримання відповідачем вимог земельного та екологічного законодавства на земельній ділянці, що розташована за адресою :АДРЕСА_2 та знаходиться в користуванні відповідача.
За результатами огляду вказаної земельної ділянки складено довідку від 23.11.2010 року(а.с.7), в якій зазначено про засмічення ділянки побутовим та будівельним сміттям, та об’єми звалищ а також розташування на ній люмінесцентних ламп.
На підставі вказаної довідки фахівцем позивача здійснено розрахунок шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, яка визначено в сумі в сумі 357 922, 51 грн.(а.с.19-26), яку прокурор та позивач просять зобов’язати відповідача відшкодувати та привести ділянку в стан, придатний до використання.
Позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
як доказ порушення відповідачем природоохоронного законодавства прокурором та позивачем надано Довідку від 23.11.2010 року та ксерокопії світлин.
Вказаний доказ судом відхиляється з таких підстав:
у відповідності до статті 19 Конституції України як прокурор так і позивач повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України.
Пунктом 3 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор має право перевірки додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
При цьому, вказаним законом встановлено застереження, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Прокурором не надано жодних доказів щодо підстав проведення перевірки.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»прокурору надано право вимагати виділення спеціалістів для проведення перевірки.
Разом з тим, спеціалісти позивача повинні також дотримуватись вимог статті 19 Конституції України при проведенні перевірки. Ця норма позивачем порушена.
Порядок проведення перевірок Державною екологічною інспекцією та оформлення їх результатів регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 10.09.2008 року № 464.
В порушення пунктів 2.2., 4.2., 4.6., 4.9. , 4.11., 4.12. вказаного Порядку… наказ та направлення на перевірку не видавались, керівник відповідача про проведення перевірки не повідомлявся та з результатами перевірки не знайомився, відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання не проводились, перевірка проводилась без будь-яких документів, наданих відповідачем, в тому числі без землевпорядних, пояснень від керівника не отримувалось.
Пунктом 4.13. вказаного Порядку… передбачено, що за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства .
Приписом пункту 4.14. заборонено включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а
також інформації, наданої правоохоронними органами.
Вимоги до акту перевірки встановлені пунктом 4.15. : в акті перевірки зазначаються:
дата та місце складання акта перевірки;
тип перевірки;
предмет державного нагляду (контролю);
номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка;
прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку;
посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності);
посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці;
повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження;
у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу;
дата початку й закінчення перевірки;
інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності);
виявлені порушення й недоліки;
конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів;
стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності);
обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.
В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
Надана прокурором довідка від 23.11.2010 року не відповідає вищевказаним вимогам.
Отже, вказана довідка не може бути прийнята судом як доказ(документ), який фіксує факт проведення перевірки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України. Вона не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. У довідці взагалі не вказано жодного нормативного акту, який порушив відповідач. Надані ксерокопії світлин не можуть також бути прийняті судом як докази порушення відповідачем природоохоронного, оскільки на них відсутня прив’язка до місцевості, тобто доказ того, що це світлини саме земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача.
З зазначених вище обставин судом відхиляється розрахунки розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки(а.с.19-26), оскільки відповідно пункту 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 року № 149 факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України.
Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Незважаючи на те, що пунктом 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, відповідно припису статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурором та позивачем не надано доказів наявності таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправність дій (бездіяльності) відповідача у заподіюванні шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вина особи, яка заподіяла шкоду, та розмір заподіяної шкоди.
Відповідачем надано висновок від 31.03.2011 року наукових співробітників Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, здійснений на підставі землевпорядних документів відповідача шляхом обстеження земельної ділянки, з застосуванням вимірювальних приладів, натуральних обмірів, який свідчить про відсутність факту засмічення земельної ділянки та відсутності необхідності приведення земельної ділянки до стану, придатного до використання(а.с.103-121).
Вказаний доказ приймається судом як носій доказової інформації про відсутність порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища(відсутність шкоди), а саме статті 46 Закону України «Про охорону земель».
За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва