ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.04.11 р. Справа № 25/38пн
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика Укрзолото” м. Краматорськ Донецької області
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області
про
- визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними;
- визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним;
- стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Грубник С.С. – юрисконсульт (довіреність 38 від 24.01.2011р.);
від відповідача: Позняр С.В. – провідний юрисконсульт (довіреність № 129-11 „Д” від 30.12.2010р.)
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика Укрзолото” м. Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про
- визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними;
- визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним;
- стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп. (вимога пор стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110,96грн. відповідно до хвали суду від 10.03.2011 на підставі заяви про зменшення позовних вимог (вих. № 59 від 14.02.2011).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт недопуску № 016733 від 13.01.2011, договір про постачання електричної енергії № 1687 від 31.03.2004, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, рахунок № 263, заяву на підключення електроустановки та проведення технічної перевірки від 21.01.2011, лист (вих. № 24 від 20.01.2011).
В запереченнях проти позовної заяви ( вих. № б/н від 21.02.2011) відповідач, з посиланням на ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, ст. 12 ГПК України, проти позовних вимог в частині визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними та акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним, заперечив; щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2173грн.00коп. проти позовних вимог також заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем кількості та вартості недовідпущеної електричної енергії.
Крім того, відповідач усно повідомив про те, що база відпочинку „Берегова” працює лише в червні, липні та серпні; в інші місяці на базі знаходиться лише обслуговуючий персонал: в неробочий час внутрішнє освітлення становить 0,8кВт, зовнішнє освітлення – 6кВт.
В письмових поясненнях (вих. № 92 від 09.03.2011) позивач наголосив на тому, що неповідомлення відповідачем споживача (позивача) про необхідність проведення технічної перевірки або контрольного огляду, відсутність уповноваженого представника споживача при здійсненні перевірки та неповідомлення постачальником про відключення електроустановок, призвели до неправомірного складення представниками ВАТ „Донецькобленерго” акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. та до безпідставного припинення з 20.01.2011р. електропостачання на базі відпочинку „Берегова”.
Ухвалою від 10.03.2011 суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмового клопотання позивача продовжив строк розгляду справи на 15 днів - до 17.04.2011р.
В письмових поясненнях (вих. № 183 від 21.03.2011) позивач позовні вимоги підтримав та зазначив, що довідка про режим роботи бази відпочинку „Берегова” лише в червні, липні та серпні, на яку посилається відповідач, була видана у 2007р. і тому не може бути обов’язковим до виконання документом.
08.04.2011 позивач через канцелярію суду надав лист (вих. № 136 від 04.04.2011), в якому, посилаючись на положення п. 6.46 ПКЕЕ, вказав, що представники Краснолиманського РЕМ не повідомили про необхідність скласти акт про застосування обмеження. До листа додав копію листа (вих. № 105 від 24.01.2011) в підтвердження факту відключення 20.01.2011 електроустановок та документи в підтвердження попереднього споживання електроенергії на базі відпочинку „Берегова” (копії актів прийняття-передавання товарної продукції електроенергії за січень 2010р. - березень 2011р.).
В клопотанні (вих. № б/н від 11.04.2011) відповідач звернув увагу суду на те, що позивач, з огляду на розрахунок матеріальної шкоди, вважає, що в січні 2011р. ВАТ „Донецькобленерго” повинно було відпустити позивачу електричну енергію в обсязі, що перевищує договірну величину. До клопотання додав копію журналу розпоряджень дирекції Енергозбуту, копії Додатків № 13 та № 13.1 до договору про постачання електричної енергії № 1687 від 31.03.2004, копії актів прийняття-передавання товарної продукції електроенергії) за січень 2010р. та за січень 2011р., копії рахунків за електроенергію № 34/1687 від 22.01.2010 за січень 2010р., № 34/1687 від 25.01.2011 за січень 2011р.
Додаткові документи, надані сторонами, судом досліджені та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Предметом позовних вимог у даній справі є:
- визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними;
- визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним;
- стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп.
Стосовно вимог позивача про визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.
В силу приписів ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач просить суд визнати дії уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними.
З огляду на положення ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, уповноважені представники юридичної особи - ВАТ „Донецькобленерго” не можуть бути стороною у судовому процесі та їх дії не можуть розглядатись в рамках господарської справи.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку провадження по справі № 25/38пн в частині вимог позивача про визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому як уповноважені представники ВАТ „Дорнецькобленерго” не є стороною у судовому процесі.
Стосовно вимог позивача про визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Окрім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Акт недопуску № 016733 від 13.01.2011р. за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів.
Отже, акт недопуску № 016733 від 13.01.2011р. може бути використаний лише в якості доказу в підтвердження певних обставин, та підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вищезазначене, спір про визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним, не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них, що є підставою для припинення провадження по справі в цій частині згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Вищезазначені висновки зі спірного питання узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України та Верховного Суду України.
Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп.
31.03.2004р. між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика Укрзолото” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1687, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами даного договору.
Як зазначив позивач в позовній заяві, 13.01.2011 о 14год.02хв. уповноважені представники ВАТ „Донецькобленерго” прибули на базу відпочинку „Берегова”, розташовану у с. Щурове Краснолиманського району, яка належить позивачу на праві власності, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2919559 від 25.02.2004, для перевірки розрахункового засобу обліку.
У зв’язку з тим, що база відпочинку „Берегова” в осінньо-зимовий період не працює, про що був обізнаний відповідач, уповноважений представник позивача, відповідальний за електричне господарство, ОСОБА_1 під час візиту представників ВАТ „Донецькобленерго” був відсутній, тому технічна перевірка об’єкту проведена не була, про що був складений акт недопуску № 016733 від 13.01.2011.
Відмітка про направлення/вручення акту недопуску № 016733 від 13.01.2011 разом з повідомленням про припинення подачі електроенергії за недопуск позивачу в матеріалах справи відсутня; відповідач також документально не підтвердив факт направлення/вручення акту недопуску № 016733 від 13.01.2011 разом з повідомленням про припинення подачі електроенергії за недопуск позивачу. Відмітка на акті недопуску: „Прийнято для передачі керівництву „Укрзолото”, дата, підпис”, не є належним доказом в підтвердження факту отримання позивачем акту та повідомлення про припинення подачі електроенергії, оскільки з цієї відмітки не вбачається, хто саме отримав цей акт, чи уповноважена ця особа на отримання таких документів, в яких відносинах з позивачем знаходиться ця особа.
Пункт 3.33. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами) – далі Правила, передбачає, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Як зазначалося вище, відповідачу було відомо про те, що спірний об’єкт в осінньо-зимовий період не працює, відповідно, не працюють уповноважені представники позивача, відповідальні за електричне господарство.
Тому, здійснити роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії у присутності уповноважених представників споживача без їх попереднього повідомлення у даному випадку не уявлялось можливим.
Відповідач позивача про необхідність здійснення технічної перевірки спірного об’єкту не повідомив.
Згідно п. 7.1. Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
У відповідності до п. 7.5. Правил постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:
1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;
3) несплати рахунків, відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;
4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;
5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;
7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;
8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.
Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.
У разі якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.
В порушення вищенаведених вимог Правил, відповідач належним чином не повідомив позивача про припинення подачі електроенергії за недопуск та 20.01.2011 о 13год.40хв. відключив електроустановки позивача від мережі електропостачання.
Відповідач факт відключення бази відпочину „Берегова” 20.01.2011 від електропостачання підтверджує листом за вих. № 105 від 24.01.2011.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем вимог Правил та умов договору, що виразилося в безпідставному відключенні об’єкта позивача від електропостачання, розрахував відповідачу двократний розмір недовідпущеної електроенергії за період з 20.01.2011 по 26.01.2011 в розмірі 1110,96грн. (розрахунок з зазначенням періоду, приведений в заяві про зменшення позовних вимог).
В основу розрахунку позивач поклав Додаток № 13 „Договірні величини споживання електричної енергії на 2011 рік” до договору про постачання електричної енергії № 1687 від 31.03.2004, Додаток № 13.1 „Відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачем на 2011 рік” до договору про постачання електричної енергії № 1687 від 31.03.2004, акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2011р.
Відповідно до Додатків № 13 та № 13.1 договірна величина електроспоживання по об’єкту - база відпочинку „Берегова” становить 3,5тис. кВт*г на січень 2011р.
Як вбачається з акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2011р., підписаного представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень, в січні 2011р. по об’єкту - база відпочинку „Берегова” обсяг електроспоживання в січні 2011р. склав 3325 кВт*г.
Зазначений акт спростовує твердження відповідача щодо даних про обсяг електроспоживання, зокрема, в зимовий період, який складає: внутрішнє освітлення – 0,8кВт, зовнішнє освітлення – 6кВт.
Тариф на електроенергію взятий відповідно до постанови НКРЕ стосовно затвердження тарифів на електроенергію.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Згідно ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією встановлюється законом.
Пункт 8.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі –Правила), встановлює, у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом.
Збитки споживача внаслідок перерви в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) броню з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відшкодовуються останнім відповідно до законодавства України.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
Пункти 6.44., 6.46 Правил закоіплюють, у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.
У разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.
Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації.
Якщо переривання в електропостачанні викликане технологічними порушеннями в роботі мереж електропередавальної організації, то у разі визначення обсягу недовідпущеної електричної енергії час перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується ПУЕ відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів.
Час спрацювання пристроїв автоматичного підключення резерву та автоматичного повторного підключення не вважається перериванням електроспоживання.
Обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.
Нарахована за актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступних розрахункових періодах або за заявою споживача перераховується на його поточний рахунок.
У відповідності до ч. 10 ст. 24 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР, з змінами, (далі –Закон), енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи, приписи Правил та Закону, перевіривши правильність розрахунку вартості недовідпущеної електроенергії у зазначений період, суд дійшов висновку про обґрунтованість, законність та доведеність вимог позивача в частині стягнення шкоди в сумі 1110,96грн.
Заперечення відповідача щодо розміру вартості недовідпущеної електроенергії судом до уваги не приймаються, оскільки спростовується вищенаведеним та документами, наявними в справі.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993, з змінами, з урахуванням п. 9 роз’яснень ВГСУ № 02-5/612 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування статей 80 і 81 Господарського процесуального кодексу України” (з змінами) витрати по сплаті державного мита в частині вимог позивача про визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними, визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України. За аналогією також підлягають частковому поверненню з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 4.2. роз’яснень ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” від 04.03.1998 № 02-5/78(з змінами),якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги державне мито у цій частині не повертається. За аналогією не повертаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110,96грн., з огляду на заяву про зменшення позовних вимог, у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру присудженої до стягнення суми.
Згідно ст. ст. 15, 16, 21, 509, 526, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 193, 275, 277 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з змінами), Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), керуючись ст. ст. 1, 12, 21, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика Укрзолото” м. Краматорськ Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними; визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним; стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп. задовольнити в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1110грн.96коп.
Провадження по справі № 25/38пн за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика „Укрзолото” м. Краматорськ Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в частині вимог про визнання дій уповноважених представників ВАТ „Донецькобленерго” щодо відключення електроустановок, розташованих в селищі Щурове, незаконними та про визнання акту недопуску № 016733 від 13.01.2011р. недійсним, припинити, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорська ювелірна фабрика Укрзолото” (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Вознесенського, б. 13, код ЄДРПОУ 32643753) матеріальну шкоду в сумі 1110грн.96коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 52грн.15коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40грн.22коп.
Позивачу видати довідки на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 85грн.00коп. та витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 157грн.34коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 12.04.2011р. та долучені до матеріалів справи.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2011р.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
тел. 3056827