Справа № 2-462/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  24.02.2011  року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Хіневич В.І., при секретарі Заїченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

    ВСТАНОВИВ :

Позивач відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором в розмірі 34601 грн. 07 коп., в тому числі прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 3759 грн. 54 коп., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 4838 грн. 94 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків в розмірі 11 419 грн. 62 коп., поточну заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню в розмірі 13 399 грн. 39 коп. та суму нарахованих процентів розмірі 183 грн. 58 коп., а також стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.

В подальшому представник позивач позовні вимоги зменшила, згідно яких просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 028 грн. 07 коп., в тому числі прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 437 грн. 34 коп., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 5429 грн. 06 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків в розмірі 7607 грн. 66 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 6876 грн. 84 коп., поточну заборгованість за кредитом в розмірі 12 385 грн. 59 коп. та суму нарахованих процентів розмірі 255 грн. 58 коп., а також стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.

          Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством          «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за номером № 014/0058/73/96837, відповідно до якого банк надав останній в кредит грошові кошти в сумі 42 000 грн. строком користування до 13 грудня 2011 року. Відповідач своїх зобов»язань за кредитним договором не належним чином виконує, у зв»язку з чим станом на 10 лютого 2011 року в неї утворилась заборгованість по несплаті кредиту в розмірі 473 грн. 34 коп., прострочена заборгованість по несплаті відсотків в розмірі 5 429 грн. 06 коп. Пунктом 10.1 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредитної заборгованості у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Згідно розрахунку сума пені за неповернення кредитних коштів складає 7 607 грн. 66 коп та сума пені за прострочення сплати процентів складає 6876 грн. 84 коп., окрім того, підлягає достроковому поверненню поточна заборгованість за кредитом в сумі 12385 грн. 59 коп.

          Представник позивача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 028 грн. 07 коп..

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та суду  пояснив, що дійсно має заборгованість по кредитному договору, однак дана заборгованість виникла у зв»язку з його скрутним матеріальним становищем. При цьому, він звертався до позивача з заявами на зміну умов кредитування у зв’язку з зниженням доходу, але його заяву не було задоволено.

          Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши  та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

          13 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством          «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за номером № 014/0058/73/96837, відповідно до якого банк надав останній в кредит грошові кошти в сумі 42 000 грн. строком користування до 13 грудня 2011 року.

          В забезпечення за кредитним договором 13 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем укладений договір застави транспортного засобу № 14/0058/73/96837.

          Згідно видаткового касового ордера позивач відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов»язання за кредитним договором та надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 42 000 грн.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 своїх зобов»язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати  відсотків  за користування кредитом належним чином не виконував, у зв»язку з чим 19 травня 2010 року на адресу останньої було направлено вимогу про погашення кредиту, однак дана вимога була залишена відповідачем без реагування.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 10 лютого 2011 року становить 3 028 грн. 07 коп., в тому числі прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 437 грн. 34 коп., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 5429 грн. 06 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків в розмірі 7607 грн. 66 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 6876 грн. 84 коп., поточну заборгованість за кредитом в розмірі 12 385 грн. 59 коп. та суму нарахованих процентів розмірі 255 грн. 58 коп..

Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, відповідача, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання ОСОБА_3 свого зобов’язання, що випливає з кредитного договору в зв’язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за відсотками, поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню, є законними та обґрунтованими і такими, що  підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту в розмірі  7607 грн. 66 коп. та пені за прострочення сплати процентів в сумі 6876 грн. 84 коп., суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.  

Системний аналіз вказаної вище норми чинного цивільного законодавства дає змогу стверджувати, що оцінивши сукупність певних об»єктивних обставин, зокрема співмірність заподіяних кредитору збитків та нарахованої ним пені, а також інші об»єктивних обставин, які мають важливе значення для справи, суд може зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню за своїм внутрішнім переконанням.

За таких обставин, враховуючи те, що розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує розмір завданих йому фактично збитків, а також приймаючи до уваги скрутне матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої пені та стягнути з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі  7 242 грн. 25 коп.

Оскільки, статтею 88 Цивільно-процесуального Кодексу України передбачено, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»судовий збір в сумі 257 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.          

Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212,  213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 526,  551, 1050, 1048, 1054, Цивільного Кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість по кредитному договору в розмірі 25785 грн. 82 коп., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 473 грн. 34 коп., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5429 грн. 06 коп., пені за порушення строків повернення кредитних  коштів та процентів в розмірі 7 242 грн. 25 коп., поточну заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню в розмірі 12 385 грн. 59 коп. та нарахованих процентів в сумі 255 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 257 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

          Суддя :