Судове рішення #1471678
22/229

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/229


18.09.07


За позовом                              Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія «Гарант Авто»в особі Центральної Дирекції Страхування

До відповідача                     Комунального підприємства по будівництву інженерних мереж № 6

Про                                  стягнення 2202,48 грн.


Суддя Ковтун С.А.


Представники сторін:

Від позивача           Аврамець О.М. (за дов. 17041-1/14 від 21.12.06)

Від відповідача           не з’явились

          

Обставини справи:


          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної Дирекції Страхування до комунального підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 про стягнення з останнього 2202,48 грн.

          Позовні вимоги мотивовані положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Ухвалою суду від 01.06.2007 (суддя Шкурат А.М.) було порушено провадження у справі № 22/229, розгляд справи призначено на 25.06.2007.

          25.06.2007 представник відповідача на виклик суду не з’явився.

          Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 26.07.2007 справу було передано для подальшого розгляду судді Ковтуну С.А.

          Ухвалою суду від 27.07.2007 справу було прийнято до свого провадження та розгляд справи призначено на 18.09.2007.

          Під час розгляду справи позивачем було надано на вимогу суду офіційні дані про місцезнаходження відповідача. Оскільки відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві від 13.07.2007 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України під кодом 04013399 значиться колективне підприємство по будівництву інженерних мереж № 6, а не комунальне підприємство по будівництву інженерних мереж № 6, судом здійснено відповідну заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Ухвали суду з адреси відповідача не повертались, що свідчить про наявність у останнього можливості з’явитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

          

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:


          28.02.2006 року в місті Києві на перехресті вулиць Тичини-Березняківська, Руденко Микола Васильович, керуючи автотранспортним засобом «МАЗ», д.н. АА 2784 АЕ, який належить відповідачу, не витримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», д.н. АА 9833 АІ, під керуванням водія Жукова Миколи Васильовича.

          Вина Руденко М.В. підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва № 3-3162 1/06, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

          Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мітсубісі», д.н. АА 9833 АІ, власником якого є Жуков М.В.

          Автомобіль «Мітсубісі», д.н. АА 9833 АІ, був застрахований позивачем, що підтверджується полісом № 19-3304628 від 16.02.2006.

          Згідно зі звітом № 33/04/06 від 25.04.2006 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Мітсубісі», д.н. АА 9833 АІ, складає 2931 грн.

          Позивач, виконуючи свої договірні зобов’язання перед страхувальником, виплатив за письмовою заявою страхове відшкодування в сумі 1952,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2383 від 10.04.2006.

          Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження склали 250 грн., які також сплатив позивач, що підтверджується платіжним дорученням № 3102 від 10.05.2006.

          Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Суд приймає розрахунок завданих збитків, наданий позивачем, як вірний.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів сплати завданої позивачу матеріальної шкоди суду не подав.

          Згідно зі ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

          Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

          Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:


Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 (м. Київ, вул. Гоголівська, 39, код 04013399) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної дирекції страхування (м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3, рахунок № 26505010021452 у ВАТ «Укрексімбанк м. Києва», МФО 322313, код 25965081) 2202,48 грн., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу



Суддя                                                                                            С.А. Ковтун



Рішення підписано 27 грудня 2007 року

          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація