1-202/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                                                                  місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

          головуючого судді –Гноєвой  С.С.,

          при секретарі Пэйковый О.С.,

          за участю прокурору Рябушка С.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, що має середньотехнічну освіту, раніше не судимого, що проживає в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:

    14 грудня 2010 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, на кухні зазначеної квартири узяв кухонний ніж, тим самим заздалегідь приготував знаряддя вчинення злочину для заподіяння тілесних ушкоджень, після чого в ході сварки з ОСОБА_2, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, навмисне наніс удар ножем останньому в черевну порожнину, чім спричинив  тілесні пошкодження у вигляді: ножового поранення лівої клубової області, що проникає в черевну порожнину, з множинними пошкодженнями брижі тонкої кишки з ушкодженням тонкої кишки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею, геморагічним шоком 1 ступеня, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя в момент заподіяння.

Підсудний ОСОБА_1, визнаючи провину повністю, в судовому засіданні пояснив, що 14 грудня 2010 року у вечірній час, він разом з дружиною ОСОБА_3 і сином ОСОБА_2 перебував у себе у квартирі за місцем проживання, де вони розпивали разом спиртне. Приблизно о 20.00 годин між ним та його сином виник конфлікт. У ході конфлікту син підійшов до нього і став бити його наносячи удари по обличчю і тілу. Після цього його син ОСОБА_2 пішов на балкон покурити. А він пішов на кухню та узяв ніж на випадок якщо син почне його знов бити.    Коли його син вийшов з балкона, то підійшов до нього, і знову став бити його, він узяв ніж в праву руку і став розмахувати ним перед собою. Що сталося далі він не пам'ятає. Бачив, що на дивані лежить рукоятка від ножа, де було лезо він не знав. Трохи пізніше він побачив, що у нього вдома знаходяться працівники швидкої допомоги та міліції. Підсудний не заперечував, що тілесні ушкодження у потерпілого утворились від його дій. У скоєному щиросердно розкаявся. З сином примирився, претензій до нього він не має.

Враховуючи, що підсудний в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його свідчення, як об'єктивні, відповідні фактичним обставинам справи і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, відповідно до ст.299 КПК України, вважав за можливе розглянути справу без дослідження доказів щодо фактичним обставин справи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце, вина підсудного доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч. 1 КК України, так як він, своїми діями заподіяв навмисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Призначаючи міру покарання, суд, керуючись положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість підсудного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до п.п.1-5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 (з наступними змінами та доповненнями), при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підсудний скоїв злочин, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння, що суд визнає обставиною, що обтяжує покарання, проте щиросердно розкаявся у скоєному, сприяв встановленню істини у справі, що судом визнається обставинами, що пом'якшують покарання. Примирився з потерпілим ОСОБА_2, про що свідчить письмова заява останнього, що мається в матеріалах справи.

За таких даних про особу підсудного, обставини скоєного злочину, суд прийшов до переконання, що підсудному має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази у справі: брюки належать ОСОБА_2 долучені до матеріалів справи та передані під схорону розписку останньому слід залишити в його користуванні; труси х / б, рушник, наволочка, змиви з долонь обох кистей ОСОБА_1, лезо ножа, два фрагменти рукоятки ножа, фрагмент з металу білого кольору долучені до матеріалів справи та здані в камеру схову Орджонікідзевського РВ ММУ МВС України - підлягають знищенню.

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

З огляду на ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період випробувального терміну періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінальної виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінальної виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити колишню - підписку про невиїзд.

Речові докази у справі: брюки належать ОСОБА_2 долучені до матеріалів справи та передані під схорону розписку останньому залишити в його користуванні; труси х / б, рушник, наволочка, змиви з долонь обох кистей ОСОБА_1, лезо ножа, два фрагменти рукоятки ножа, фрагмент з металу білого кольору долучені до матеріалів справи та здані в камеру схову Орджонікідзевського РВ ММУ МВС України - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд у місті Маріуполі протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя _________________________

          Суддя