Справа № 2-а-27/11р.                                                                                                         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 березня  2011 року Світловодський  міськрайонний суд Кіровоградської області   в складі головуючого –судді Гонтаренко Т.М., при секретарі Суботницькій О.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  Головного Управління Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області про здійснення перерахунку та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.ст. 14,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», -   

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Світловодську Кіровоградської області, заміненого у процесі розгляду справи згідно ухвали суду 09.11.2011р.на належного відповідача, Головне Управління Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області,  та просить суд ухвалити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність та зобов’язати управління пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01 січня 2002 року, з врахуванням сплачених сум, як учаснику війни та члену сім’ї померлого учасника війни у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ч. 4ст.14, ч.4ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції від 22 грудня 1995 року.  

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що  позивач є учасником війни та членом сім’ї померлого учасника війни та у відповідності до положень ст. 14, ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 22 грудня 1995 року має право на щомісячне  підвищення до пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Однак управління пенсійного фонду не дотримується вимог Закону і не виплачує ОСОБА_1 підвищення до пенсії у передбаченому розмірі.

Представник відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заперечення на позов ,посилаючись на пропуск строку звернення позивача до суду за захистом порушених прав. Крім того зазначив,що  ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ В Кіровоградській області, отримує пенсію по втраті годувальника по лінії Міністерства оборони України та отримує надбавки до пенсії відповідно до  ст.14,15 Закону «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»,як учасник війни та дружина померлого інваліда Великої Вітчизняної війни.Отже і пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України і правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника  ОСОБА_1, дослідивши письмові докази у справі, суд  встановив наступні обставини та відповідні  їм правовідносини.   

ОСОБА_1 є учасником війни та членом сім’ї померлого учасника війни, отримує пенсію та знаходиться на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області.   

Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього союзу РСР за самовіддану працю  і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни,  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни –на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружинам померлих учасників війни і бойових дій, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.       

Виходячи з положень ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

До  вищезазначених вимог Закону,  підвищення до пенсії  позивачці  як учаснику війни в період з 01 січня 2002 року по дійсний час не   виплачувалось  в повному обсязі, що підтверджується листами управління Пенсійного Фонду України в м.Світловодську                    Кіровоградської області  від 18 листопада 2010 року та Головного Управління Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області від 09 лютого 2011 року, а відтак  її порушене право підлягає захисту.   

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлюється інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

При цьому судом встановлено, що про порушення права щодо нарахування та не виплати належного підвищення до пенсії як учаснику війни позивач дізналася з листа управління Пенсійного фонду України м. Світловодська Кіровоградської області від 18 листопада 2010 року.

Згідно ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.       

Відповідно до ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, у даному випадку не застосовується.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, згідно ст.3 Конституції України.

Згідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Абзацом першим п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади», передбачено, що відповідно до ст.8 та 22 Конституції України, не підлягають застосуванню судами нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», під час здійснення правосуддя піддаються оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу на відповідність їх як Конституції так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативний акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

З тих підстав, що зміни до змісту ч.4 ст.14, ч.4 ст.15 «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту»від 05 жовтня 2005 року про зменшення підвищення пенсії учасникам війни та членам сім’ї померлого учасника війни до 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не відповідають конституційним приписам ст.22 Конституції України та ст.2 «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту», позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління пенсійного фонду здійснювати підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком підлягають захисту в подальшому.

За ч.2 ст.11 КАС, суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 10, 11, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати бездіяльність  Головного Управління Пенсійного фонду України  в  Кіровоградській області  щодо не нарахування  та не виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії  у відповідності до ч.4 ст.14,ст.15 Закону  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2002року по листопад 2010року, в редакції від 22.12.1995року-протиправною .

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України  в Кіровоградській області   здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно до п.4 ст.14,ст.15 Закону України»Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% мінімальної пенсії за віков, в редакції від 22.12.1995року, з 01 січня 2002року надалі по життєво,з врахуванням різниці,яка була виплачена у цей період.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.   

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Світловодський міськрайонний суд  апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                  Т.М.Гонтаренко