Справа №  2-а-8746/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року   Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -     

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, якою просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по недоплаті їй підвищення пенсії, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період: з 01.09.2010 р. по 01.03.2011 р.

В обґрунтування вимог вказує, що вона, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 р. має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Представник управління ПФУ в м. Кіровограді   подав письмові заперечення.   

Дослідивши підстави звернення, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.     

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.     

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком і є дитиною війни, має право на пільги передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-IV.     

В силу приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.     

Нарахування та виплата у 2010-2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні були здійснюватися відповідно до норм Закону  № 2195-ІV.

           Пенсійний фонд України діє у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 положення «Про пенсійний фонд України» і відповідно до п.15  положення здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління, до яких належить відповідач.

           Відповідно до абз.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

           Згідно абз.1 ч.2 ст.46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації  втрати частини доходів.

           Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету на виплату допомоги, відповідно до вимог ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов’язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

           Отже, вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що конституційні права та свободи людини і громадянина в України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими законами України, не можуть бути скасовані або звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

           Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв'язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діє після прийняття Конституційним Судом України вищевказаних рішень, з урахуванням вимог ст.28 Закону № 1058-IV, яка визначає мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлено законом (про державний бюджет України).

           Відповідно до абз.4 ч.1 ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 № 2154-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в наступних розмірах: 709 гривень з 01.07.2010; 723 гривні з 01.10.2010; 734 гривні з 01.12.2010.

           Абз.4 ст.21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» від 23.12.2010  № 2857-VI передбачено, що вказаний прожитковий мінімум з 01.01.2011 становить 750 грн.

           На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача (абз.2 ч.2 ст.11 КАС України), що полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачеві в період 01.09.2010 р. по 01.03.2011 р. щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачеві вищевказаного підвищення за вказаний період.

Заява про поновлення строку звернення розглянута при відкритті провадження у справі.   

В порядку  ст. 94 КАСУ, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача  понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С ТА Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії - задовольнити.   

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни», відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. N 2195-ІУ, за період з 01.09.2010 р. по 01.03.2011 р. з урахуванням отриманих сум.   

В порядку  ст. 94 КАСУ, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача  понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.   

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі прийняття постанови в порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова