АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6  квітня  2011  року                                                                                        м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Яремко  В.  В.

суддів:  Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.    

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника    ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку володіння, користування майном, що є у спільній частковій власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 9 лютого 2011 року,

встановила:

          У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. В ході розгляду справи позовні вимоги уточнив(а.с.25-30).

Зазначав, що разом з відповідачами є співвласником  житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачці ОСОБА_4 у спірному нерухомому майні належить 4/10 ідеальних часток, а  йому та відповідачці ОСОБА_3 – по 3/10.

Посилаючись на наявність спору між ним на ОСОБА_3 просив  виділити йому у володіння та користування: у мансардному приміщенні - коридор, 3,9 кв. м, кухню, 11 кв. м,кімнату, 14,5 кв. м, горище з обох боків мансарди, у будинку - сходову клітину 1 поверху, 4,9 кв. м, сходову клітину, 2 поверху, 6,6 кв. м, у господарських спорудах –3/8 сараю літ. «В»,12, 4 кв. м, 1/2 сараю, літ. «Г», 8,5 кв. м, 1/2 підвалу під будинком, 5,05 кв. м, 1/2 сходів в підвал, 1,2 кв. м.

У володіння та користування відповідачці ОСОБА_3 виділити у будинку - тамбур, 2,1 кв.м, коридор, 5,5 кв. м, кухню, 7,1 кв. м, комору, 4,5 кв. м, кімнату, 20,0 кв. м, у господарських спорудах –5/8 сараю літ. «В», 20,0 кв. м, 1/2 сараю, літ. «Г», 8,5 кв. м, 1/2 підвалу під будинком, 5,05 кв. м, 1/2 сходів в підвал, 1,2 кв. м.

Огорожу та замощення позивач просив залишити в загальному користуванні сторін.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Посилається на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У справі встановлено, що сторони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1.

До складу спірного нерухомого майна входить житловий будинок літ. «А»житловою площею 70 кв.м, загальною площею 132,7 кв. м., літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», вбиральня літ. «Д», огорожа.

У будинку частка у  праві власності позивача складає 3/10 ідеальних часток, відповідачів   ОСОБА_3 – 3/10, ОСОБА_4  - 4/10.

Це стверджується договором купівлі-продажу від 9 грудня 2007       року (а.с.6),  свідоцтвом про право на спадщину (а.с.17),  довідкою ЧКОБТІ № 2447 від 22 жовтня 2007 року (а.с.9). викопіюванням по поверхового плану (а.с.10-15), витягом  з реєстру прав власності на нерухоме майно(а.с.22).

Встановлено, що згідно порядку користування нерухомим майном, який склався між сторонами, позивач користується у мансардному приміщенні - коридором, 3,9 кв. м, кухнею, 11 кв. м,кімнатою, 14,5 кв. м.

Це визнається сторонами.

Спору з приводу користування позивачем вказаними приміщеннями немає.

ОСОБА_1 заявлено вимоги про встановлення порядку володіння та користування  нерухомим майном.

При цьому, він наполягає на виділення у його одноосібне користування місць загального користування - горища з обох боків мансарди,  сходову клітину 1 поверху, 4,9 кв. м, сходову клітину 2 поверху, 6,6 кв. м.

Такі його вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки відповідачі як співвласники спірного житлового будинку також мають право на користування вказаними приміщеннями, які призначені для обслуговування будинку та для спільного користування.

Зважаючи на зміст позовних вимог вимоги ОСОБА_1 про виділення йому у користування 3/8 сараю літ. «В», площею 12, 4 кв.м, 1/2 сараю, літ. «Г» площею 8,5 кв.м, 1/2 підвалу під будинком площею, 5,05 кв. м, 1/2 сходів в підвал, площею 1,2 кв. м також не підлягають задоволенню, оскільки вказані приміщення мають спільні входи. Визначення їх спільного користування у співвідношенні, як про це зазначає позивач, суперечить суті заявлених позовних вимог.

          Відповідно до ст. 358 ЦК України право  спільної   часткової    власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

          Співвласники можуть домовитися про  порядок  володіння  та
користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

          Кожен  із  співвласників  має  право  на  надання  йому  у
володіння та користування тієї частини спільного майна  в  натурі,
яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У
разі  неможливості  цього  він  має  право  вимагати   від   інших
співвласників,  які  володіють  і  користуються  спільним  майном,
відповідної матеріальної компенсації.

          У справі встановлено, що у спосіб, зазначений у позові неможливо встановити порядок володіння та користування спірним майном з додержанням вимог ст. 358 ЦК України, а тому рішення суду першої інстанції є по суті правильним.

          Відповідно доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм матеріального права  є необґрунтованими.

Апелянт посилається на порушення його права, передбаченого ст. 361 ЦК України.

У вказаній нормі  йдеться про право співвласника розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Встановлено, що ОСОБА_1 не виділено належну йому частку у праві власності на нерухоме майно в натурі, а у даному спорі не йдеться про розпорядження ним спірним майном.

Апелянт також посилається на відхилення його клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Проте, у справі йдеться про визначення порядку володіння та користування майном, а не про його поділ.

Відповідно непризначення експертизи не потягло неправильне вирішення спору.

Разом з тим, на часткове задоволення апеляційної скарги рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення мотивувальної частини посиланням на ст. 356, 358 ЦК України як на правову підставу відмови  у  позові.

Встановлено, що на порушення вимог ст. ст. 213, 215 ЦПК України суд першої інстанції не зазначив вказаних норм права, на підставі яких вирішено спір.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення  Першотравневого районного суду м.Чернівці від 9 лютого 2011 року змінити.

Доповнити його  мотивувальну частину посиланням на ст. 356, 358                ЦК України як на правову підставу відмови  у  позові.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

          Судді: