ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Від "19" вересня 2006 р. по справі № 7/124-11А
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-8",с.Зміївка Луцького р-ну
до відповідача: Камінь-Каширської міської ради, м. Камінь-Каширський
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Підприємець ОСОБА_1
про визнання нечинними рішень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Ксензюк А.Я.
За участю представників сторін:
від позивача: Супрунюк С.М. , директор
від відповідача: Бондар В.І., голова міської ради, Книш С.В., адвокат (доручення №425 від 10.08.2006р.), Гарбарчук М.С., депутат міської ради (доручення №527 від 18.09.2006р.)
від 3-ої особи: ОСОБА_6, представник (доручення НОМЕР_12 від 07.09.2006р.),ОСОБА_7, представник (доручення НОМЕР_13 від 22.08.2006р.), ОСОБА_8., представник (доручення НОМЕР_13 від 22.08.2006р.)
Враховуючи, що зазначена справа порушена господарським судом за позовом суб'єкта господарювання - юридичної особи до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження дій останнього, предмет даного спору носить публічно-правовий характер, однією з сторін у справі виступає орган владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, розгляд справи у відповідності до положень статей 17, 18, 19, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється господарським судом за правилами зазначеного Кодексу.
Відповідно до ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін та третьої особи було роз'яснено право відводу судді та секретарю судового засідання. Відводу судді та секретарю судового засідання заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - товариство "Наш Край-8" звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою про визнання нечинними рішень Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005р. 30\4 "Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1", 30\5 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1", 30\12 "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка" підприємця ОСОБА_1", від 26.07.2005р. 32\15 "Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на продаж земельної ділянки", 32\28 "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка"", від 16.08.2005р. 33\34 "Про надання земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1" та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23 травня 2005 року, укладеного між Каміь-Каширської міської ради та підприємця ОСОБА_1.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що його твердження про незаконність оспорюваних рішень відповідача підтверджено листом заступника начальника Камінь-Каширського відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 від 18.07.2006 року та листом прокуратури Камінь-Каширського району від 28.07.2006 року.
Відповідач - Камінь-Каширська міська рада у поданих запереченнях на позовну заяву та представники останньої в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи це тим, що позивач на час прийняття оспорюваних рішень та укладення договору оренди земельної ділянки від 23.05.2005 року, як і на даний момент, ще не набув права власності на адміністративно-виробниче приміщення за адресою майдан Незалежності, 3, яке належало ПП "Нікос", оскільки ним не було здійснено державну реєстрацію договору купівлі-продажу вказаного адміністративно-виробничого приміщення, а отже твердження відповідача про порушення його права в силу ст.377 ЦК України є безпідставне. Крім того, відповідач вважає, що приймаючи на сесії 19.05.2005 року одночасно рішення про надання в оренду, про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки та збір матеріалів попереднього погодження місця розташування, він не порушив вимоги ст.ст.118, 124 ЗК України. У запереченнях також зазначається, що його заява від 17.05.2005 року про надання йому земельної ділянки за адресою майдан Незалежності, 3, у м.Камінь-Каширський, розглядалась на сесії 19.05.2005 року, позивачу було запропоновано взяти дану земельну ділянку в оренду з послідуючим правом на викуп. Вважає, що при прийнятті спірних рішень ним не було порушено норм матеріального права, а саме ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України. Також немає підстав визнавати недійсним договор оренди земельної ділянки від 23.05.2006 року оскільки він укладений з дотриманням процедури укладення передбаченої для даних договорів з врахуванням всіх істотних умов. Крім того, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Третя особа - підприємець ОСОБА_1 у своїх запереченнях на позовну заяву теж просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, який встановлено в один рік. Також стверджує, що на відповідача не поширюється режим, встановлений ст..377 ЦК України, оскільки він не набув права власності, тому-що договір купівлі-продажу адміністративно-виробничого приміщення від 19.04.2005 року позивачем не був зареєстрований у належному порядку. Вважає, спірні рішення відповідача жодним чином не порушують права чи законні інтереси позивача, тому вони не можуть бути визнані недійсними, оскільки він ще не набув права власності на адміністративно-виробничого приміщення. Також вказує на те, що чинне законодавство не містить чітко встановленого розміру земельних ділянок, які надаються відповідними радами власникам будівель або споруд для їх обслуговування, тому кожна рада вправі самостійно встановлювати такий розмір. Стверджує, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.05.2005 року. Просила відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явлених товариством "НАШ КРАЙ-8" позовних вимог та необхідність задоволення останніх, зокрема, з наступних підстав:
19 квітня 2005 року між ТзОВ "НАШ КРАЙ - 8" та приватним підприємством "Нікос" був укладений договір купівлі-продажу адміністративно-виробничого приміщення, яке знаходиться за адресою м.Камінь-Каширський, майдан незалежності, 3. Договор купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4. (номер у реєстрі нотаріальних дій - НОМЕР_7 ). Відповідно до наданого приватним нотаріусом ОСОБА_4. Витягу з Державного реєстру правочинів НОМЕР_8 від 19.04.2005 року даний правочин зареєстрований у Державному реєстрі правочинів. Відповідно до Акту прийому-передачі адміністративно-виробничого приміщення від 20.04.2005 року адміністративно-виробниче приміщення площею 1156,6 кв.метрів, яке знаходиться за адресою м.Камінь-Каширський, майдан незалежності, 3, було передано у власність ТзОВ "НАШ КРАЙ - 8".
Укладений договір предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, у зв'язку з чим в господарського суду на момент вирішення господарського спору відсутні будь-які підстави вважати зазначений правочин недійсним або неукладеним.
Відповідно до ст.ст.144, 147 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
У відповідності до ст.ст.328, 334 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
В даному випадку, позивач набув права власності на об'єкт нерухомості - адміністративно-виробниче приміщення площею 1156,6 кв.метрів, , яке знаходиться за адресою м.Камінь-Каширський, майдан незалежності, 3, на підставі укладеного з ПП "Нікос" договору купівлі-продажу від 19.04.2005 року.
Поряд з цим, у ПП "Нікос" перебувала на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,16 га під вказаним адміністративно-виробничим приміщенням та для його належного обслуговування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 17.09.1999 року, актовий запис НОМЕР_9 . При цьому торговий павільйон "Артемка", який належить підприємцю ОСОБА_1., з дозволу адміністрації ПП "Нікос" знаходився саме на території земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ПП "Нікос".
13 травня 2005 року ПП "Нікос" звернулось до Камінь-Каширської міської ради з листом НОМЕР_10 в якому воно відмовлялось від земельної ділянки, яка знаходилась під вказаним адміністративно-виробничим приміщенням у зв'язку з продажем вказаного приміщення. До даного листа ПП "Нікос" дуло додано акт приймання передачі приміщення.
Позивач 17 травня 2005 року звернувся до Камінь-Каширської міської ради із заявою з проханням виділити йому земельну ділянку за вказаною вище адресою для обслуговування придбаного ним адміністративно-виробничого приміщення.
Однак, 19 травня 2006 року Камінь-Каширською міською радою було прийнято рішення 30\4 про надання підприємцю ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею 170 кв.м. із вилучених у ПП "Нікос" земель на умовах оренди, а згідно рішення 30\12 від того ж числа підприємцю ОСОБА_1 дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування магазину "Артемка" та на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка".
На виконання та на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради 30\4 23 травня 2005 року між відповідачем та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 170 кв.м., яка до цього перебувала у складі земельної ділянки, що на праві постійного користування належала ПП "Нікос".
Рішення Камінь-Каширської міської ради 30\4 від 19.05.2005 року про надання в оренду спірної земельної ділянки приймалось на підставі заяви підприємця ОСОБА_1., яка датована 11.04.2005 року, тобто поданої ще в той час коли адміністративно-виробниче приміщення, яке згодом придбав позивач, знаходилось у власності ПП "Нікос", а відповідно і земельна ділянка для обслуговування цього ж приміщення ще знаходилась на праві постійного користування у цього ж приватного підприємства. Крім того, як вбачається із заявиОСОБА_1 від 11.04.2005 року, остання просила надати їй земельну ділянку площею 170 кв.метрів, яка розташована по вулиці 1 травня, 3а, в м.Камінь-Каширському в той час як відповідно до рішення відповідача 30\4 від 19.04.2005 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку аналогічної площі але за іншою адресою - майдан Незалежності, 3а.
При цьому клопотання позивача від 17.09.2006 року про виділення йому земельної ділянки за адресою м.Камінь-Каширський, майдан Незалежності, 3, взагалі не розглядалось, як і не повідомлялось позивача про скликання сесії. Посилання відповідача та третьої особи, що дане питання розглядалось на сесії міської ради 19.05.2005 року, про що свідчить лист Камінь-Каширської міської ради від 20.05.2005 року №192 , є безпідставними і спростовується оглядом протоколу тридцятої сесії Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005 року, з якого видно, що питання про виділення земельної ділянки ТзОВ "НАШ КРАЙ-8" взагалі не було включено до порядку денного і на сесії не розглядалось.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.
Відповідачем суду не було подані доказів того, що позивача повідомляли про проведення сесії міської ради, як того, що питання про виділення йому земельної ділянки було включено до порядку денного сесії 19.05.2005 року, Відповідачем не було також наведено мотивованих причин того, чому це питання не могло бути розглянуто на вказаній сесії.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до вимог Земельного кодексу України, зокрема ч.5 ст.120, при переході права власності на будівлі та споруди до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування даною земельною ділянкою на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідач приймаючи спірне рішення 30\4 від 19.05.2005 року не врахував вимог ст..377 Цивільного кодексу України і зокрема переважне право набувача споруди, тобто ТзОВ "НАШ КРАЙ -8", на перехід йому права користування тієї частини ділянки, яка необхідна для обслуговування набутого ним приміщення. Зокрема, відповідачем було прийняти рішення про передачу частини земельної ділянки, яка до цього знаходилась у постійному користуванні ПП "Нікос", на користь підприємця ОСОБА_1., чим обмежило маневрування автотранспорту при під'їзді до вантажних рамп для вивантаження товарів. Таким чином, не відповідає дійсності твердження відповідача та третьої особи про те, що в даному випадку спірними рішеннями міської ради не було порушено прав та законних інтересів позивача.
Твердження відповідача та третьої сторони про те, що законодавством не визначено мінімального розміру земельної ділянки необхідного для обслуговування приміщень, а конкретна рада може самостійно встановлювати такий розмір, не впливає на висновки суду, оскільки саме Камінь-Каширська міська рада встановила такий розмір земельної, який необхідний для обслуговування адміністративно-виробничого приміщення за адресою м.Камінь-Каширський, майдан Незалежності, 3.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що сесія міськради, яка відбулась 19.05.2005 року не була проінформована про те, з яких причин ПП "Нікос" відмовляється від своєї земельної ділянки і про те хто саме придбав його адміністративно-виробниче приміщення, оскільки у своїй заяві від 13.05.2005 року на ім'я Камінь-Каширської міської ради ПП "Нікос" повідомляло, що воно відмовляється від земельної ділянки у зв'язку з продажем приміщення, та додало до заяви акт приймання-передачі від 20.04.2005 року, з якого видно, що набувачем даного приміщення є саме позивач.
Рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005 року 30\5 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1." та 30\12 "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка" підприємця ОСОБА_1.", також порушують права позивача, оскільки відповідно до них надаються дозволи для підготовку документації щодо частини земельної ділянки, на користування якою має переважне право позивач.
З тих же правових підстав необхідно визнати недійсними також рішення Камінь-Каширської міської ради від 26.07.2005 року 32\15 "Про надання дозволу підприємцюОСОБА_1 на продаж земельної ділянки" та 32\28 "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка", а також рішення від 16.08.2005 року 33\34 "Про надання земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1".
Крім того, відповідач приймаючи на одній і тій же сесії рішення №№30\4, 30/5, 30/12 порушив вимоги ст.ст.118,123,124 Земельного кодексу України, оскільки надання земельних ділянок в оренду юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. При цьому спочатку орган місцевого самоврядування спочатку приймає рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Після чого набувач земельної ділянки укладає договір із ліцензованою установою, яка займається виготовленням даного проекту. Проект відведення земельної ділянки має пройти процедуру погодження із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологчним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, проект подається на розгляд до відповідного органу місцевого самоврядування, який розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Тобто рішення Камінь-Каширської міської ради 30\4 про надання земельної ділянки підприємцюОСОБА_1 мало б передувати рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки та збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, а не навпаки. Більше того, відповідач та третя особи уклали договір оренди земельної ділянки майже одразу після сесії 19.05.2005 року - 23.05.2005 року, тобто ще задовго до того як були підготовлені проектна та інша документація необхідна для надання в оренду конкретної земельної ділянки. Ця ж вимога законодавства не була дотримана відповідачем при прийнятті рішення від 26.07.2005 року №32\15 «Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на продаж земельної ділянки», оскільки проектна документація булла розроблена пізніше - у серпні 2005 року та затверджена рішенням від 16.08.2005 року №33\34
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, міські ради, як органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах і спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі прийняття органами місцевого самоврядування акта, яким порушуються права свободи щодо володіння, користування належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, спірні рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005 року 30\4, 30\5, 30\12 від 26.07.2005 року №32/15, 32\28 від 16.08.2005 року 33\34 прийняті з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства та порушують права позивача, оскільки перешкоджають останньому користуватись придбаними будівлями та відповідною земельною ділянкою, на яку він має переважне право, підлягають визнанню нечинними.
Відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин не може суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Як встановлено судом договір оренди земельної ділянки від 23.05.2006 року між Камінь-Каширською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 відповідно до п.1.1 був укладений на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005 року 30\4, яке як встановлено судом не відповідає вимогам законодавства та порушує права та законні інтереси позивача. Крім того, спірний договір оренди був укладений ще до того, як була розроблено та затверджено проект відведення земельної ділянки та не зібрано матеріали попереднього погодження місця розташування, що суперечить ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України.
Крім того, як встановлено судом, спірна земельна ділянка розташована за адресою майдан Незалежності, 3, у м.Камінь-Каширський, а у договорі оренди від 23.05.2005 року зазначено адресу - м.Камінь-Каширський, площа Незалежності, 3"а". В той же час, однією з істотних умов договорів купівлі-продажу є місцезнаходження об'єкту оренди. В даному випадку така істотна умова з приводу місця розташування об'єкта оренди не правильно вказана.
Таким, чином, як вбачається із викладеного, договір оренди земельної ділянки укладений із порушенням вимог законодавства, а тому відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Судом не беруться до уваги доводи відповідача та третьої сторони, що позов було подано до суду із пропуском однорічного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України і, зокрема, норма статті 99 щодо річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, в силу пункту 1 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, набули чинності 1 вересня 2005 року, тому саме з цієї дати необхідно обчислювати сплив строку звернення до адміністративного суду. До цього часу діяла норма ст. 257 Цивільного кодексу України, відповідно до якої загальна позовна давність становила три роки, якою, очевидно, й керувався позивач. В той же час позов було подано до суду 25 липня 2006 року, тобто ще до закінчення строку звернення до адміністративного суду.
В силу ч. 1 та 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди (в даному випадку господарський суд) перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки спір до суду доведено з вини відповідачів, судові витрати, що поніс позивач у зв'язку з поданням позову до суду (сплата судового збору) слід відшкодувати останньому за рахунок відповідача - Камінь-Каширської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.144, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 328, 334, 377 Цивільного кодексу України, ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 118, 120, 123, 124, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 71, 87, 94, 158-163, 167, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005р. 30\4 "Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1".
3. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005р. 30\5 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1".
4. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 19.05.2005р. 30\12 "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка" підприємця ОСОБА_1".
5. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 26.07.2005р. 32\15 "Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на продаж земельної ділянки".
6. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 26.07.2005р. 32\28 "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону "Артемка"".
7. Скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 16.08.2005р. 33\34 "Про надання земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1".
8. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23 травня 2005 року, укладений між Камінь-Каширською міською радою та підприємцем ОСОБА_1.
9. Стягнути з Камінь-Каширської міської ради (м. Камінь-Каширський, вул. Волі, 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-8" 23,80 грн. в повернення по сплаті судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського господарського апеляційного суду протягом 10 - днів з дня ї складення в повному обсязі за правилами ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через господарський суд Волинської області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Шумом Миколою Сергійовичем