Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И      справа № 2-2529/11

17 березня 2011 року

                                                             Хмельницький міськрайонний суд в складі :

                                                             головуючої - судді Порозової І.Ю.

                                                             при     секретарі  Рудій О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

                                                      В С Т А Н О В И В :

   17.02.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 4 листопада 1989 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу народилося троє дітей. В період перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя було проведено добудову до житлового будинку за адроесою: АДРЕСА_1, а саме:

- гараж площею 58,9 кв.м.; господарське приміщення площею 18,7 кв.м.; сходи площею4,2 кв.м.; коридор площею 1,2 кв.м.; терасу, площею 18,8  кв.м.; житлову кімнату площею 19,8 кв.м.; ( загальною площею 121,6 кв.м.);   господарське приміщення площею 19,2 кв.м.; господарське приміщення площею 14,5 кв.м.; господарське приміщення площею 1,6 кв.м.; господарське приміщення площею 3,3 кв.м.; комору площею 1,1 кв.м.; коридор площею 6,0 кв.м.; коридор площею 2,7 кв.м.; кухня площею 20,3 кв.м.;  хол площею 17,6 кв.м.; житлова кімната площею 25,3 кв.м.; коридор площею 12,3 кв.м.; хол площею 12,9 кв.м.; ( загальною площею 136,8 кв.м.); господарську будівлю, розміром 6,30х3,30 м., площею 20,79 кв.м. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду  право власності на вказане майно визнано за ОСОБА_2. 19 лютого 2009 року шлюб між сторонами розірвано. Враховуючи, що діти залишилися проживати з нею, позивач просить виділити вказане майно їй, а відповідачу виділити грошову компенсацію.

   В подальшому позивач доповнила позовні вимоги та просить визнати вище зазначене майно об’єктом спільної сумісної власності подружжя та припинити право власності на це майно за ОСОБА_2 і в судовому засіданні наполягає на позовних вимогах, разом з тим зазначила, що в частині компенсації за вище вказане майно сторони дійшли згоди і суму 80 000 грн., що складає половину вартості майна вона сплатила до початку розгляду справи по сутті.

   Представник відповідача позов визнав.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню згідно слідуючих підстав

   Судом встановлено, що сторони перебавали в зареєстрованому шлюбі з 4 листопада 1989 року по 19 лютого 2009 року. В період шлюбу було здійснено добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 , саме:    

-          гараж площею 58,9 кв.м.; господарське приміщення площею 18,7 кв.м.; сходи площею4,2 кв.м.; коридор площею 1,2 кв.м.; терасу, площею 18,8  кв.м.; житлову кімнату площею 19,8 кв.м.; ( загальною площею 121,6 кв.м.);   господарське приміщення площею 19,2 кв.м.; господарське приміщення площею 14,5 кв.м.; господарське приміщення площею 1,6 кв.м.; господарське приміщення площею 3,3 кв.м.; комору площею 1,1 кв.м.; коридор площею 6,0 кв.м.; коридор площею 2,7 кв.м.; кухня площею 20,3 кв.м.;  хол площею 17,6 кв.м.; житлова кімната площею 25,3 кв.м.; коридор площею 12,3 кв.м.; хол площею 12,9 кв.м.; ( загальною площею 136,8 кв.м.); господарську будівлю, розміром 6,30х3,30 м., площею 20,79 кв.м. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду  право власності на вказане майно визнано за ОСОБА_2 Вказане рішення суду набрало законної сили 01.07.2008 року, проте правоустановлюючі документи на це майно не оформлені. Ринкова вартість вказаного майна за погодженням сторін визначена в 160 000 грн., з яких половину вартості майна- 80 000 грн. ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2

   Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб; рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19.06.2008 року; свідоцтвом про розірвання шлюбу; нотаріально посвідченою заявою відповідача про визнання позову, поясненнями учасників процесу і ніким не оспорюються.

   Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

   Ч.1 ст. 69 СК України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сімісної власності.

   Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

   У відповідності до ст. 71 ч.1 цього кодексу  майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212 –215 ЦПК України, ст.60, 69, 70, 71 СК України,

                                                   В И Р І Ш И В :

       Позов задовольнити частково.

       Визнати об’єктами спільної сумісної власності подружжя слідуюче майно :

-          гараж площею 58,9 кв.м.; господарське приміщення площею 18,7 кв.м.; сходи площею4,2 кв.м.; коридор площею 1,2 кв.м.; терасу, площею 18,8  кв.м.; житлову кімнату площею 19,8 кв.м.; ( загальною площею 121,6 кв.м.);   господарське приміщення площею 19,2 кв.м.; господарське приміщення площею 14,5 кв.м.; господарське приміщення площею 1,6 кв.м.; господарське приміщення площею 3,3 кв.м.; комору площею 1,1 кв.м.; коридор площею 6,0 кв.м.; коридор площею 2,7 кв.м.; кухня площею 20,3 кв.м.;  хол площею 17,6 кв.м.; житлова кімната площею 25,3 кв.м.; коридор площею 12,3 кв.м.; хол площею 12,9 кв.м.; ( загальною площею 136,8 кв.м.); господарську будівлю, розміром 6,30х3,30 м., площею 20,79 кв.м., загальною вартістю 160 000 грн., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Виділити вказане майно у власність ОСОБА_1.

Припинити право власності на це майно за ОСОБА_2.

     На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.           

                         Суддя