Справа №   1-35/11

В И Р О К

іменем України

12 квітня 2011 року                                                                                 смт.Теофіполь

Теофіпольський районний суд  Хмельницької області

в складі: головуючого судді  Бурлак  Г.  І.

при секретарі  Дубенюк Н.О.

з участю прокурора  Яремчука В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теофіполі справу про обвинувачення

          ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Караїна, Теофіпольського району,  жителька АДРЕСА_1, українка,  громадянка України, освіта вища, провідний спеціаліст відділу Держкомзему у Теофіпольському районі, одружена, на утриманні 1 неповнолітня дитина,  згідно ст. 89 КК України  не судима

          у вчиненні злочинів, передбачених   ч.3 ст 191, ч.1 ст 366  КК України

встановив:

підсудна ОСОБА_1 як державний службовець 13 категорії 7 рангу,  і яка, згідно п 2.11 Посадової інструкції,  зобов’язана забезпечити ефективне використання бюджетних коштів, збереження майна та раціональне використання товарно-матеріальних цінностей Відділу Держкомзему, вдалась до привласнення чужого майна та службового підроблення з використанням свого посадового становища.  

Так, 10 квітня 2008 року підсудна ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, згідно якого мала доступ до печатки установи, з метою привласнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, умисно, свідомо, достовірно знаючи, що страховий випадок не настав, оскільки працівники відділу Держкомзему у Теофіпольському районі права на виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  у відділі Держкомзему   не мають, підстави для отримання коштів Фонду відсутні,  у своєму службовому кабінеті, що знаходиться за адресою смт. Теофіполь  вул. Леніна 27, за допомогою комп’ютерної техніки виготовила  звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2008 року, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про потребу у виділенні з Фонду соціального страхування дотаційних коштів у сумі 2509,44 грн. Вказаний звіт підсудна ОСОБА_1 підписала за себе, як головного бухгалтера  відділу Держкомзему,  підробила  підписи керівника та голови комісії,  завірила  печаткою установи та подала до Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Підроблені  заяву та розрахунок потреби дотації  ОСОБА_1 використала, подавши їх у бухгалтерію Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції для отримання  дотаційних коштів, на підставі чого 22 квітня 2008 року через касу відділення “Приватбанку”, розташованого за адресою смт. Теофіполь по вул. Леніна 45,  отримала кошти в сумі  2509,44 грн., які  привласнила та використала  на власні потреби. У продовження корисливих намірів  та керуючись єдиним умислом на заволодіння чужим майном, 22 квітня 2008 року підсудна ОСОБА_1 також подала до Теофіпольського відділення “Приватбанку” власноручно виготовлену заявку на зняття готівки з рахунку відділу та привласнила  905,86 грн.,  які підлягали сплаті відділом Держкомзему до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та знаходились на рахунку відділу.

Крім того, 24 лютого 2009 року, у першій половині робочого дня, підсудна  ОСОБА_1 для привласнення дотаційних коштів у аналогічний спосіб повторно за місцем своєї роботи в смт. Теофіполь по вул. Леніна, 27  за допомогою комп’ютерної техніки виготовила заяву №196, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про необхідність  виділення Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для потреб відділу  Держкомзему у Теофіпольському районі 3178,54 грн., підписала її  як головний бухгалтер, підробила підпис заступника начальника  відділу Держкомзему ОСОБА_2 та завірила печаткою установи. На підтвердження необхідності виділення ФССзТВП дотаційних коштів, підсудна ОСОБА_1 підробила розрахунок потреби дотації, внісши до нього завідомо неправдиві відомості про потребу у виділенні 3178,54 грн., підписала його, як головний бухгалтер відділу Держкомзему,  після чого у цей же день через касу відділення “Приватбанку” отримала 3178,54 грн.,  2870,60 грн. з яких   привласнила та використала на власні потреби.

Всього підсудна ОСОБА_1 привласнила коштів Фонду соціального страхування  у зв’язку з тимчасової втратою працездатності в сумі 6285,90 грн.

Підсудна  ОСОБА_1  свою вину у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та у службовому підробленні  визнала повністю та показала,  що у квітні 2008 року їй  потрібні були кошти на ремонт свого житлового будинку. З метою заволодіння коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 10.04.2008 року вона особисто підготовила звіт про нараховані внески у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  за перший квартал 2008 року, у якому безпідставно зазначила про потребу Відділу Держкомзему у дотації на  суму 2508,19 грн. до Фонду на перерахування коштів (лікарняних), який подала до Теофіпольської дирекції фонду. Вказаний звіт вона підписала за себе, як головного бухгалтера, підробила підписи керівника відділу ОСОБА_3 та голови комісії ОСОБА_2 На підставі даного звіту Фонд через Державне казначейство у Теофіпольському районі перерахував кошти на  банківських рахунок відділу Держкомзему у Теофіпольському районі .  22 квітня 2008 року  вона  зняла гроші з рахунку  Відділу та використала їх  на ремонт будинку. Крім того, у цей же день  вона подала до Теофіпольського відділення “Приватбанку” власноручно виготовлену заявку на зняття готівки з рахунку відділу та привласнила  905,86 грн.,  які підлягали сплаті відділом Держкомзему до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та знаходились на рахунку відділу.

В лютому 2009 року їй знову необхідні були кошти і вона аналогічним способом підготовила розрахунок та заявку у Фонд на суму 3178,54 грн. за якими 24.02.2009 року  отримала дані кошти у банку. 2870,60 грн. вона використала на купівлю одягу для старшої доньки, а решту 307,94 грн  використала за призначенням як оплату лікарняних.

Про її незаконні дії ніхто не знав, оскільки питаннями перерахування коштів у відділі Держкомзему займається лише вона. Додала також, що заподіяну шкоду вона відшкодувала, незаконно отриманні  кошти повернула.

У вчиненому розкаялася.

          Підсудна в судовому засіданні  заявила клопотання про недоцільність дослідження  доказів по справі, оскільки вона свою вину визнала повністю. Прокурор проти задоволення клопотань не заперечив, тому суд вважає можливим не досліджувати   докази по справі, які не оспорюються.

Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що вина підсудної ОСОБА_1 у  заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому  повторно повністю доведена,  а її дії правильно кваліфіковані по ч.3 ст 191 КК України, також повністю доведена вина підсудної у службовому підроблені, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а її дії правильно кваліфіковані по ч.1 ст 366 КК України.

При призначенні  підсудній покарання за вчинений злочин, суд враховує тяжкість вчиненого, обставини справи, особу підсудної.

           Підсудна  ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому,  за місцем проживання характеризується  позитивно. Вказані обставини значно пом'якшують її покарання.

          Відповідно до ст 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи  винного, суд, умотивувавши своє рішення, може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті  Особливої частини Кримінального кодексу.

          Судом встановлено, що підсудна  свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому,  за  місцем роботи   характеризується виключно позитивно,   активно сприяла розкриттю злочину,  повністю відшкодувала заподіяну шкоду, має на утриманні неповнолітню дитину та дитину, яка продовжує навчання.  Таким чином, суд  вважає  можливим застосувати  до підсудної  ст 69 КК України та    не призначати їй додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади.

          Сукупність пом’якшуючих обставин та особа підсудної дає можливість суду застосувати до підсудної ст.75 КК України.

          Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК  України, районний суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст 191, ч.1 ст 366 КК України та  призначити покарання: по ч.3 ст 191 КК України із застосуванням ст 69 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі, по  ч.1 ст 366 КК України із застосуванням ст 69 КК України   3 роки позбавлення волі.

          На підставі ч.1  ст 70 КК України   ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі  

          На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_1 від відбування  призначеного   покарання звільнити з призначенням  іспитового строку 1 рік 6 місяців

          Згідно ст.76 КК України покласти на засуджену обов'язок періодично з'являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої  інспекції.

          До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженій залишити той же – підписку про невиїзд.          

          Речові докази по справі –  звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2008 року та заява №196 на виплату відділу Держкомзему у Теофіпольському районі дотаційних коштів і розрахунок потреби дотації від 24 лютого 2009 року залишити при справі.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області  через районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий:                                                                                          Г.  Бурлак