Справа №  2-14/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року                                                              м. Калуш

          Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді                              Якиміва Р.В.

       секретаря судового засідання          Заткальницької Н.І.

          за участю:   позивача                              ОСОБА_1

          представника позивача                              ОСОБА_2

          відповідача                                                  ОСОБА_3

          представника відповідача                     ОСОБА_4

          третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3

          третя особа                                            ОСОБА_5

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_3 до Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно; позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним, суд-

В С Т А Н О В И В :

Що позивачка-відповідачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги позивачка-відповідачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її бабуся, ОСОБА_10. Згідно заповіту, посвідченого Калуською нотаріальною конторою по реєстру № 837 від 14 квітня 1981 року, все належне їй майно, померла заповіла сину ОСОБА_11.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11, її батько, який постійно проживав за адресою АДРЕСА_2. Згідно заповіту, посвідченого 05 серпня 2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 Калуського районного нотаріального округу по реєстру № 169, все належне йому майно він заповів їй та її сестрі –ОСОБА_6

З метою оформлення права власності на майно, вона звернулася в Калуську державну нотаріальну контору. Однак оформити право власності на спадкове майно виявилося неможливим через відмову державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Причиною відмови є те, що її батько ОСОБА_11 не прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_10 у встановлені строки.

З відмовою державного нотаріуса вона не погоджуються і вважає, що її батько, ОСОБА_11, прийняв спадщину після смерті своєї матері, і відповідно вона прийняла спадщину після смерті батька, а відповідно набула права власності на майно:

Відповідно до даних Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_10 значиться будинковолодіння, по АДРЕСА_3. Дане будинковолодіння складається із: житлового будинку (літера „А”), прибудови (незавершена) (літера „А1”), веранди (літера „а”), сараю (літера „Б”), гаражу (літера „В”), погребу (літера „Г”), навісу (літера „Д”), вбиральні (літера „Е”), криниці (№ 1), огорожі (№ 2). Вартість будинковолодіння, згідно довідки-характеристики Івано-Франківського ОБТІ, становить 75527 (сімдесят п’ять тисяч п’ятсот двадцять сім) гривень.

До часу своєї смерті, її бабуся ОСОБА_10 постійно проживала у своєму (вищевказаному) будинковолодінні і тимчасово дозволила проживати в будинковолодінні своєму онукові із сім’єю –ОСОБА_3 –відповідачу по справі. Бабуся проживала у половині вищевказаного будинковолодіння, а в іншій половині проживав Відповідач по справі із сім’єю.

Її батько –ОСОБА_11 –постійно допомагав ОСОБА_10 (своїй матері, а її бабусі). За час її життя він доглядав за мамою, надавав допомогу як матеріальну, так і фізичну, порався в господарстві, прибирав і т.п. Після смерті ОСОБА_10 батько фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Так, здійснивши похорон, її батько забрав ряд речей померлої. Це і особисті документи, частину меблів (диван, шафа, стіл і т.п.), а також речі (рушники, посуду, частину одягу і т.п.). Окрім того батько після смерті своєї матері, а її бабусі, постійно приходив та порався по господарству, проводив частковий ремонт приміщення, де проживала ОСОБА_10

          Вважає, що її батько прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. А значить він став власником 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_3 як було записано в заповіті.

          Також і вона прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, мотивуючи тим, що її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу його смерті всі його особисті речі, документи, забрала вона. Це майно і по сьогоднішній день знаходиться у неї. Окрім того, вона, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом м. Калуша, стала власником квартири в АДРЕСА_2, яка належала батькові. Ці обставини підтверджують те, що вона прийняла спадщину і являється власником майна, яке належало її батькові, і яке той отримав у спадщину після смерті своєї матері.

          Майно, яке вона успадкувала, складається з 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_3 і складається з житлового будинку (літера „А”), прибудови (незавершена) (літера „А1”), веранди (літера „а”), сараю (літера „Б”), гаражу (літера „В”), погребу (літера „Г”), навісу (літера „Д”), вбиральні (літера „Е”), криниці (№ 1), огорожі (№ 2).

Відповідач-позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що його батьками були ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

          В 1961 році його бабуся ОСОБА_10 та дідусь ОСОБА_15 переїхали з Львівської області в м. Калуш, а він з батьками переїхали в 1962 році до баби та діда в Калуш, які на той час проживали по АДРЕСА_4.

          Даний будинок по АДРЕСА_4 підлягав зносу, тому Калуською міською радою було його діду виділено план під забудову житлового будинку в АДРЕСА_3. Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок № 337 від 8.02.1977 р. даний будинок був зданий в експлуатацію і належав на праві власності ОСОБА_15.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 його дід помер і після його смерті відкрилася спадщина на даний житловий будинок. Ще за життя дід залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповідав його батьку ОСОБА_13. Однак оскільки даний житловий будинок був побудований дідом разом з бабою, тобто був спільним майном, тому згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 5.05.82р. ОСОБА_10 прийняла 1/2 частину житлового будинку. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 5.05.1981 року - іншу 1/2 частину житлового будинку прийняв його батько.

          ІНФОРМАЦІЯ_5 його батько помер і після його смерті він, як спадкоємець першої черги прийняв у спадок разом з мамою 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3, а згідно договору від 25.02.2005р. дана частина будинку перейшла у його власність.

          04.04.1981р., його баба склала заповіт, згідно якого майно заповідала його батьку, однак пізніше  змінила його, заповівши все своє майно іншому сину - ОСОБА_11, батьку позивачки-відповдачки ОСОБА_1

          ІНФОРМАЦІЯ_6 баба померла і після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину даного житлового будинку. Однак ОСОБА_11 спадщину не прийняв та не вступив в управління та керування нею, оскільки ніколи в будинку не проживав, не був прописаний, а також не звернувся в нотаріальну контору з заявою про бажання оформити свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер так і не прийнявши спадщину після смерті своєї матері, а тому він змушений був звернутися в суд з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, оскільки він та його сім’я прописані в даному будинку з 29.12.87 року, а також постійно проживав в ньому, тобто  вступив в управління та керування спадщиною після смерті баби, на відміну від ОСОБА_11, який у 6-ти місячний термін в нотаріальну контору не звернувся протягом якого мав би подати заповіт та заяву про бажання прийняти спадщину. Просить постановити рішення, згідно якого встановити факт прийняття ним, ОСОБА_16, спадщини після смерті бабусі ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 Визнати за ним право власності на спадкове майно померлої ОСОБА_10, а саме: 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарських будівель та споруд.

В процесі розгляду справи ОСОБА_3 змінив позовні вимоги. Вважає, що спірний будинок був колгоспним двором, а тому після смерті ОСОБА_15 членами колгоспного двору були  ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та син ОСОБА_9. ОСОБА_17 членом колгоспного двору не був, спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_10 не прийняв, а тому і не міг заповісти частку в колгоспному дворі позивачці-відповідачці ОСОБА_1

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним.

Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_15  проживав разом з дружиною ОСОБА_18 в м.Калуш, на АДРЕСА_4 в колгоспному  будинку, який підлягав зносу.

          Від шлюбу між ОСОБА_15 та ОСОБА_18, народилося три сини: ОСОБА_13, який був батьком її чоловіка та дідусем її сина, ОСОБА_17, та ОСОБА_5, які вибули з будинковолодіння не витребувавши своїх часток і втратили своє право на частку в майні колгоспного двору.

У 1975 році ОСОБА_15 розпочав будівництво жилого дерев'яного будинку в районі АДРЕСА_3).

В 1977 р. будинок здано в експлуатацію (свідоцтво про право власності на житловий будинок від 08.02.1977р. яке зареєстровано БТІ за №337 та реєстрі за №1049).

Відповідач Калуська міська рада надала ОСОБА_11 квартиру по АДРЕСА_7, а ОСОБА_5 АДРЕСА_1.

ОСОБА_13, який був батьком  ОСОБА_3, мав квартиру на АДРЕСА_5, але фактично проживав у своїх батьків разом з їхньою сім'єю та допомагав вести спільно господарство. Підтвердження цьому факту є витяг з рішення № 179 від 13.09.1989р. «Про індивідуальне будівництво та надвірних споруд». В додатку №1 вищезазначеного рішення є дозвіл на будівництво, яке дали ОСОБА_13 (батьку співвідповідача) та ОСОБА_18.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_15, залишивши заповіт на Ѕ спірного будинковолодіння на сина ОСОБА_13.

Сім'я її чоловіка- ОСОБА_3, до складу якої входили вони, як треті особи по справі, перейшла проживати та прописалися 29.12.1987р. у ОСОБА_18, за адресою АДРЕСА_3, як до помешкання колгоспного двору. З часу їх прописки всіма членами колгоспного двору постійно велося спільне господарство.

ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 В цей же день ОСОБА_13 звернувся з письмовою заявою №184 до Державної нотаріальної контори про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину, і на підставі заяви була відкрита спадкова справа №139 від 21.07.1995р.

Вважають, що двір дійсно являється колгоспним і ОСОБА_15 являвся колгоспним пенсіонером, про що стверджує довідка № 127 від 25.07.1995р. видана правлінням с/с «ім.Б.Хмельницького», Калуського району.

                    ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 помер. Тому вони, як треті особи які заявляють самостійні вимоги до предмета спору вважають, що право власності на спадкове майно після смерті членів колгоспного двору таких як ОСОБА_15 та ОСОБА_18, мав ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 як такі, що були членами колгоспного двору.

                    ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, членом колгоспного двору не був і спадщину згідно заповіту від 14.04.1981р. від ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, не приймав.

З часу відкриття спадщини минуло вже багато років. За цей час співвідповідач ОСОБА_3 та вони, треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, повністю користуються цілим житловим будинком, сараєм та господарськими спорудами, і земельною ділянкою для обслуговування будинку.

Будинок не був розділений на дві половини, всі вони як рідні, проживали в ньому, користувалися цілим будинком та господарськими спорудами, а також  як члени колгоспного двору обробляли земельну ділянку біля будинку, постійно прибирали в кімнатах та їх ремонтували, сім'я ОСОБА_3 зробила реконструкцію будинку, встановили газовий конвектор та газову колонку, провели водопостачання, облаштували ванну кімнату та інше, на що затратили значні фінансові кошти. Також ними був добудований гараж і кімнати до будинку, який був дерев'яним та мав житлову площу 35,70 м.кв. згідно свідоцтва про право власності від 05.05.1981р. виданого на ОСОБА_19.

Таким чином, вважають, що їх безпідставно позбавлено права власності на частку в колгоспному майні, а також на спадкове майно, оскільки ніхто з моменту відкриття спадщини не прийняв її у встановленому законом порядку, оскільки вони не вчинили дій, що свідчать про прийняття спадщини передбачених ст.549 ЦК (в редакції 1963 р.).

Згідно свідоцтва про народження в якому зазначено ОСОБА_18, а тому в заповіті від 14.04.1981 р. неправильно зазначено ім”я та по батькові ОСОБА_10. Правильне прізвище підтверджується у свідоцтві про одруження від 12.11.1980 р.

Власність колгоспного двору регулюється - ст.ст. 120-126 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) і згідно ст.ст.120, 123 ЦК УРСР - майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

          До 15.04.1991р. і станом на цю дату суспільна група господарства, спірне нерухоме майно якого було і є на даний час за адресою АДРЕСА_3, відносилося до суспільної групи - колгоспний двір і членами цього двору були вони, треті особи які заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору та співвідповідач ОСОБА_3

Отже на сьогоднішній день їм, третім особам, які заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору та співвідповідачу ОСОБА_3 належить по 1/3 частині нерухомого майна вищевказаного колишнього колгоспного двору, згідно переліку майна зазначеного на момент смерті ОСОБА_18

Просять встановити факт прийняття та вступу у спадкове майно за ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_18;

- визнати за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, до 15.04.1991 р. та на нерухоме майно спільної сумісної власності даного двору яке було ними разом придбано та створено після ліквідації колгоспного двору а саме - 1/3 частини житлового будинку  АДРЕСА_3, з відповідною частиною   господарських будівель та споруд будинковолодіння та земельну ділянку для обслуговування даного будинковолодіння, згідно переліку нерухомого майна на підставі висновку експерта;

          - визнати недійсним заповіт від 14.04.1981 р. від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_11;

          - поновити строк позовної давності, в зв'язку з його пропуском з поважних причин.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, позов відповідача та третіх осіб не визнала та суду пояснила, що батько вступив в управління майном та прийняв спадщину вважає, що вона прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, а спірний будинок ніколи не був колгоспним двором.

Після смерті бабусі її батько постійно приходив, доглядав та ремонтував будинок. У кімнаті будинку в якій він проживав знаходилися речі бабусі та її батька.

Відповідач залишався проживати в 1/2 частині будинку після смерті бабусі, а згодом почав реконструкцію будинку, та з того часу не допускав її до будинку, чого не заперечує відповідач та треті особи, які заявляють самостійні вимоги.

Просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння, та відмовити у позові відповідачу-позивачу ОСОБА_3 та третім особам, які заявляють самостійні вимоги- ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки підтримав та просить їх задовольнити у позовних вимогах відповідача та третіх осіб просить відмовити мотивуючи тим, що рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих від 10.11.1972 року дідусеві ОСОБА_1 –ОСОБА_15 було дано дозвіл на будівництво житлового будинку в с.Хотіні.

У зв’язку із необхідністю влаштування санітарно-захисної зони біля Домбровського кар’єру, житловий будинок ОСОБА_21 було знесено в 1974 році.

          ОСОБА_15 здійснив будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 і 08.12.1976 року здав його в експлуатацію, що підтверджується актом про закінчення будівництва і ввід в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 08.12.1976 року. Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих № 7/3 від 14.01.1977 року даний акт комісії було затверджено і згідно п.2 цього рішення зазначено: «Оформити  ОСОБА_15 право особистої власності на цілий житловий будинок по АДРЕСА_3, про що видати свідоцтво на право власності».

          Відповідач-ОСОБА_3, стає власником 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_3, яке в свою чергу від діда перейшло його батькові, а від батька матері та йому, і на підставі договору про поділ спадкового майна –він став єдиним власником цієї 1/2 частини. Про ці обставини він зазначає в своїй позовній заяві від 20.07.2005 року до міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

          Довідки, на які сторона посилається як на підтверджень наявності статусу колгоспного двору –є формальними і не підтверджені належними доводами. Так, факт роботи в колгоспі –на відносить господарства до колгоспного. Відповідно до п.20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, прийнятої Міністерством Комунального господарства Української РСР від 31.01.1966р. (та діючої в момент реєстрації права власності за ОСОБА_23 на домоволодіння по АДРЕСА_3) - у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу: а) при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам… На підставі рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про оформлення права власності на будинок (домоволодіння) власникові видається свідоцтво.

          Стороною не подано жодних копій чи виписок записів погосподарських книг відносно житлового будинку по АДРЕСА_3.          Ніяких передумов для існування колгоспного двору не було, тому і погосподарського обліку вестися не могло.

          ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004 року.

          ОСОБА_17 після смерті своєї матері ОСОБА_19 успадкував належну їй 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

          Так, згідно заповіту від 14.04.1981 року ОСОБА_19 все своє майно на випадок смерті заповіла ОСОБА_11 Після смерті ОСОБА_19 –ОСОБА_11 вступив в управління та володіння її майном. Він розпорядився її особистими речами, речами домашнього вжитку та побуту. Окрім того і після смерті матері ОСОБА_11 продовжував користуватися належною матері 1/2 частиною житлового будинку по АДРЕСА_3.

ОСОБА_11 до часу своєї смерті відвідував мамину частину будинку, використовував її для зберігання свого майна та речей, і таким чином вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_19 Окрім того наявність у нього особистих документів, які належали померлій ОСОБА_19 –підтверджують факт вступу та управління спадковим майном.

Тому він прийняв у спадок 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3. А оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004року, тому вона успадкувала також і 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3 в м.Калуші.

Також заперечує щодо позовних вимог про визнання заповіту від 14.04.1981 року вчиненого ОСОБА_19, згідно якого остання все своє майно на випадок смерті заповіла ОСОБА_11

Будь-яких підстав недійсності заповіту –не наведено. В чому полягає порушення матеріальної норми при його складанні –не зазначено.

          Відповідач –позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та погодився з позовними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_9, так як вони співпадають з його зміненими позовними вимогами та просить його позовні вимоги задовольнити, а у позові ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просить її позовні вимоги задовольнити, а у позові ОСОБА_1 відмовити.

Представник Відповідача та третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги довірителів підтримав з наведених у позовних заявах підстав. Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнає просить у її позові відмовити.

          Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що дійсно його батько ОСОБА_15 разом з мамою ОСОБА_18 побудували будинок по АДРЕСА_3, який був розбірний і підлягав зносу біля Домбровського кар”єру. При житті батько заповів свою частку в розмірі 1/2 частини сину ОСОБА_13, яку останній прийняв у спадщину в 1981 році, пізніше успадкували його дружина та син ОСОБА_3, а згодом згідно договору дана частина будинку перейшла у власність відповідача ОСОБА_3 Другу частину будинку мати ОСОБА_10 заповіла другому брату –ОСОБА_11 Хоча нотаріально він не оформив спадщину після смерті матері, однак брат - ОСОБА_11 прийняв її, так як після смерті матері разом з братами поховав маму, приходив і здійснював господарство, мав ключі від маминої частини будинку, годував поросят, обробляв город. Окрім того він з будинку взяв диван, розпоряджався хатніми речами, та мав мамині документи. Просить суд визнати за племінницею - дочкою брата ОСОБА_11 - право власності на 1/2 частини будинковолодіння у позові відповідача та третіх осіб відмовити.

Представник Калуської міської ради в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву в якій вказав, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду, оскільки даний спір прямого відношення до Калуської міської ради не має, просить справу слухати у його відсутність.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву в якій вказав, що свої позовні вимоги підтримує, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає і у позові просить відмовити та справу заслухати у його відсутність.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6  в судове засідання  не з’явилась, однак надала заяву в якій вказала, що позов ОСОБА_1 визнає повністю, позов ОСОБА_3 та третіх осіб не визнає просить справу слухати в її відсутності.

Свідок ОСОБА_24 спеціаліст відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру суду пояснила, що у зв’язку із розширенням Домбровського кар’єру та знесенням житлового будинку ОСОБА_15 було дано дозвіл на перенесення житлового будинку на АДРЕСА_3. Земельні ділянки, які знаходилися на землях Колгоспу „Росія” видавалися незалежно від того де люди проживали чи працювали. Дану земельну ділянку ОСОБА_15 отримав у зв’язку із зносом його житлового будинку в районі Домбровського кар’єру.

Свідок ОСОБА_25 тітка позивачки та відповідача суду пояснила, що старий будинок перевезли з теперішньої АДРЕСА_4 у зв’язку із зносом будинку. Їй відомо, що Ѕ будинку належить відповідачу, а Ѕ частину будинку мати заповіла ОСОБА_11, однак він не вспів цю частину будинку переоформити на себе. ОСОБА_11 доглядав маму та приносив їсти, допомагав по господарству, лікував та похоронив матір, а також зберігав свої речі після смерті матері в будинку розпоряджався її речами. Також оплачував за газ та світло.

Свідок ОСОБА_26 подружка  позивачки дала суду аналогічні пояснення.

Суд заслухавши доводи сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають до задоволення, а позовні вимоги відповідача - позивача ОСОБА_3 до Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно та позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

У судовому  засіданні  встановлено, що рішенням № 274 виконавчого комітету Калуської міської Ради депутатів трудящих від 30.09.1957 року надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці по вул.Молотова № 153 площею 600 кв.м. ОСОБА_15. (а.с.193 том 1).

Згідно копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.88 том 2).

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих від 14.01.1977 р № 7/3 «Про затвердження акту комісії від 08.12.1976 року про ввід в експлуатацію житлового будинку побудованого по АДРЕСА_3ОСОБА_15»зазначено, що даним рішенням вирішено затвердити даний акт комісії та оформити за ОСОБА_15 право особистої власності на цілий житловий будинок по АДРЕСА_3 про що видати свідоцтво про право власності (а.с.12 том3).

Згідно копії свідоцтва про право власності від 05.05.1981 року зазначено, що ОСОБА_10, яка проживає в АДРЕСА_3, яка є дружиною ОСОБА_15, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року належить право власності на Ѕ частку в спільному майні (а.с.77 том 2).

З витягу з рішення виконавчого комітету від 13.09.1989 року № 179 про індивідуальне будівництво: надано дозвіл на будівництво надвірних споруд громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_19 (а.с.83,84 том 2).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2005 року за реєстровим № 60 вбачається, що спадкоємцем на 1/2 частину майна ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, є його дружина –ОСОБА_14 та син ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке у вказаній частці видане це свідоцтво, складається: з житлового будинку 1 пов., що знаходиться в АДРЕСА_3. Вказане майно належало спадкодавцю ОСОБА_13 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 05.05.1981 року по реєстру № 1052 (а.с.81 том 2).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківським ОБТІ від 07.09.2005 року вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності 1/2 часина домоволодіння  по АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за реєстровим № 60 від 21.02.2005 р. та Договору від 25.02.2005р за реєстровим № Д-21 (а.с.42 том.1).

Згідно копії договору від 25.02.2005 року вбачається, що ОСОБА_14 та ОСОБА_3, які є спадкоємцями в рівних частинах на майно померлого ОСОБА_13, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Калуською міською державною нотаріальною конторою 21.02.2005 року за реєстровим № 61, № 60, домовилися про поділ спадкового майна та уклали цей договір, за яким переходить на праві приватної власності:

          - ОСОБА_14 –дружині померлого –Ѕ частина квартири № 69 та грошові вклади.

          - ОСОБА_3 –сину померлого –Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 (а.с.78 том 2).

З  копії заповіту від 14.04.1981 року вбачається, що ОСОБА_10, яка мешкала в АДРЕСА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе моє майно, яке буде належати мені на день її смерті заповіла ОСОБА_11. (а.с.96 том 1).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.97 том 1).

Згідно  копії заповіту від 05.08.2003 року вбачається, що ОСОБА_17 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_2 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частинах (а.с.100 том.1).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004 року зазначено, що на підставі заповіту, посвідченого 05.08.2003 року по реєстру № 6169 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є на цілу частину –ОСОБА_1, в користь якої відмовилася ОСОБА_6 від належної їй 1/12 частини спадкового майна (а.с.155 том.1).

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 і є донькою померлого ОСОБА_11, про що стверджує копія свідоцтва про народження (а.с.3 том 1).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що він був сином ОСОБА_15 та ОСОБА_10 (а.с.4 том1).

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 том 1).

          Із довідки Калуського виробничого об’єднання «Хлорвініл»від 19.04.1976 року № 07/5-453 вбачається, що у зв’язку із необхідністю влаштування санітарно-захисної зони біля Домбровського кар’єру, житловий будинок ОСОБА_21 було знесено в 1974 році. (а.с.67 том.4).

          Знесення житлового будинку підтверджуються також доданим до матеріалів справи оціночним актом від 20.05.1971 року, згідно якого вбачається, що у зв’язку із розширенням Домбровського кар’єру комісією виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих було здійснено детальний опис та оцінка житлового будинку та погосподарських споруд ОСОБА_15 (а.с.62,63 том.4).

          Із кошторису на відновлення нанесених збитків забудовнику ОСОБА_15 на відведеній земельній ділянці на вул.Курченко при будівництві фундаменту під житловий будинок вбачається, що ОСОБА_15 безкоштовно надано роботи по риттю траншеї на фундамент, облаштування фундаменту та посадка яблунь (а.с.64 том 4).

          Із квитанцій від 11.05.1974 року та від 24.05.1974 року вбачається, що ОСОБА_15 із попереднього місця проживання в АДРЕСА_6 було перевезено будівельні матеріали та шифер. (а.с.65,66 том 4).

          Із довідки домоуправління від 09.10.1975 року вбачається, що ОСОБА_15 прописується у власний будинок по АДРЕСА_3.

          Із листа виробничого об’єднання «Хлорвініл»від 15.04.1976року вбачається, що він адресований ОСОБА_15 в АДРЕСА_8 за змістом про неприпустимість орки і посадки городів та про необхідність знесення двох сараїв. Як залишки попереднього домоволодіння (а.с.61).

          Як вбачається із довідки відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру – саме через знесення необхідність розширення Домбровського кар’єру –було знесено житловий будинок ОСОБА_15 і дано земельну ділянку по АДРЕСА_3 (а.с.39).

          Після одержання дозволу на будівництво житлового будинку рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих від 10.11.1972 року –ОСОБА_15  здійснив будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 і 08.12.1976 року здав його в експлуатацію, що підтверджується актом про закінчення будівництва і ввід в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 08.12.1976 року. Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих № 7/3 від 14.01.1977 року даний акт комісії було затверджено і згідно п.2 цього рішення зазначено: «Оформити ОСОБА_15 право особистої власності на цілий житловий будинок по АДРЕСА_3, про що видати свідоцтво на право власності».

          Відповідно до ст.100 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який діяв на час оформлення за ОСОБА_23 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_3 зазначалося, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

          Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих № 7/3 від 14.01.1977року за ОСОБА_23 було закріплено право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_3 ще з 1977 року, право володіти, користуватися та розпоряджатися цим житловим будинком.

          Відповідно до п.4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, прийнятої Міністерством Комунального господарства Української РСР від 31.01.1966р. (та діючої в момент реєстрації права власності за ОСОБА_23 на домоволодіння по АДРЕСА_3) - реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

          Згідно п.5 цієї ж Інструкції, будинки і домоволодіння, розташовані на земельних ділянках, які відведені радгоспам і колгоспам в межах міста або селища міського типу, підлягають реєстрації на загальних підставах. Тобто, якщо б це був колгоспний двір –то ніякої реєстрації права особистої власності за ОСОБА_23 на житловий будинок – не могло бути.

          Згідно п.7 даної інструкції реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1. А згідно п.16 цього додатку № 1 - свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів –є саме тими документами, що встановлюють право власності.

          А як вбачається зі змісту рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих № 7/3 від 14.01.1977року –ОСОБА_15 видано свідоцтво на право власності на спірне домоволодіння, яке і стало підставою реєстрації за ним права власності.

          Згідно п.18 цієї ж Інструкції у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

          Окрім того, після смерті ОСОБА_15 державний нотаріус Калуської державної нотаріальної контори 05.05.1981 року видає свідоцтво про право власності ОСОБА_19 на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_3 як пережившому із подружжя. Іншу Ѕ частину успадковує ОСОБА_13 –батько ОСОБА_3 –відповідач.

          Після смерті ОСОБА_13 його 1/2 частину житлового будинку із погосподарськими спорудами по АДРЕСА_3  успадковує його дружина ОСОБА_14 та син ОСОБА_3, про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.02.2005 року. (Пізніше вони уклали між собою договір про поділ спадкового майна від 25.02.2005 року згідно якого ОСОБА_3 одержав у власність 1\2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3).

          ОСОБА_3, знав, що стає власником 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_3, яке в свою чергу від діда перейшло його батькові, а від батька матері та йому, і на підставі договору про поділ спадкового майна –він став єдиним власником цієї 1/2 частини. Про ці обставини він зазначає в своїй позовній заяві від 20.07.2005року до міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

          Довідки, на які відповідач посилається як на підтвердження наявності статусу колгоспного двору –є формальними і не підтверджені належними доводами. Факт роботи в колгоспі –на відносить господарства до колгоспного.

Відповідно до п.20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, прийнятої Міністерством Комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 р. (та діючої в момент реєстрації права власності за ОСОБА_23 на домоволодіння по АДРЕСА_3) - у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу: а) при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам. На підставі рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про оформлення права власності на будинок (домоволодіння) власникові видається свідоцтво про це.

          Відповідачем не подано жодних копій чи виписок записів погосподарських книг відносно житлового будинку по АДРЕСА_3. А тому довідки, які не є виписками із погосподарського обліку –є неналежними доказами, оскільки згідно вказаної Інструкції тільки дані погосподарського обліку можуть відобразити дійсний стан, якщо це був колгоспний двір.

ОСОБА_1 є власником успадкованого її батьком ОСОБА_11 майна, оскільки: прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004року.

          ОСОБА_17 після смерті своєї матері ОСОБА_19 успадкував належну їй 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

          Так, згідно заповіту від 14.04.1981року ОСОБА_19 все своє майно на випадок смерті заповіла ОСОБА_11 Після смерті ОСОБА_19 –ОСОБА_11 вступив в управління та володіння ї майном. Зокрема він розпорядився її особистими речами, речами домашнього вжитку та побуту. Окрім того і після смерті матері ОСОБА_11 продовжував користуватися належною матері 1/2 частиною житлового будинку по АДРЕСА_3.

В судовому засіданні з’ясовано і підтверджено свідками, що будинок мав два окремі входи, одним із яких користувалася померла ОСОБА_19 ОСОБА_11 до часу своєї смерті відвідував мамину частину будинку, використовував її для зберігання свого майна та речей. Ці обставини повністю визнані третьою особою по справі ОСОБА_27, який є третім братом ОСОБА_11, ОСОБА_5 та сином ОСОБА_15 та ОСОБА_19

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_5 пояснив суду, що саме ОСОБА_11 розпорядився майном матері ОСОБА_19, що він і після смерті продовжував утримувати та користуватися маминим майном.

          За таких обставин ОСОБА_11 вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_19 Окрім того наявність у нього особистих документів (копії яких долучені до матеріалів справи), які належали померлій ОСОБА_19 –підтверджують факт вступу та управління спадковим майном. І дані документи, які після смерті батька отримала ОСОБА_1

          Відповідно до ст.548 ЦК (в редакції 1963року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст.549 цього кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

А тому ОСОБА_11 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_19, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Тому він прийняв у спадок 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3 в м.Калуші.

А оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, що підтверджується вищезазначеним свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004 року, тому вона успадкувала також і 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_3 в м. Калуші.

Отже, з часу оформлення права власності за ОСОБА_23, домоволодіння по АДРЕСА_3 набуло статусу майна особистої власності подружжя ОСОБА_15 та ОСОБА_10 Після смерті ОСОБА_15, його дружина ОСОБА_10 оформила право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке заповіла своєму сину ОСОБА_11 Будучи співвласником домоволодіння, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 та отримали дозвіл на будівництво надвірних споруд.

Таким чином вищевказані обставини вказують, що домоволодіння по АДРЕСА_3 не могло бути колгоспним двором, оскільки було оформлено на праві особистої власності за подружжям ОСОБА_15 та ОСОБА_10, а після смерті ОСОБА_15 –домоволодіння стало належати на праві спільної власності по 1/2 частині ОСОБА_10 та ОСОБА_13

Суд вважає, що твердження  відповідача ОСОБА_3 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 про те, що спірне домоволодіння являється колгоспним двором, являється хибним та таким, що не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 як за членами колгоспного двору –є безпідставними.

Суд, аналізуючи пояснення учасників процесу, досліджуючи письмові докази, встановив, що ОСОБА_11 користувався спірним будинковолодінням, та брав участь своєю працею та коштами у веденні спільного господарства, за час життя ОСОБА_10, а після смерті останньої продовжував користуватися цим домоволодінням, забрав частину особистих документів, речей та майна, що належали його матері ОСОБА_10 Тому згідно ст.ст.548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_11 набув право власності на Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_3, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_10

Оскільки ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті свого батька - ОСОБА_11, належним чином прийняла спадщину після смерті останнього, тому набула право власності на належну батькові 1/2 частину спірного домоволодіння.

   Посилання позивачів на те, що заповіт ОСОБА_10 недійсний через те, що згідно свідоцтва про народження в якому зазначено ОСОБА_18, а тому в заповіті від 14.04.1981 року неправильно зазначено ім’я та по батькові ОСОБА_10. Правильне прізвище підтверджується у свідоцтві про одруження від 12.11.1980 р. не заслуговують на увагу.

          В судовому засіданні з досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_10 є однією і тією ж особою і даний факт підтвердили всі учасники судового розгляду справи і не заперечили та не спростували, що заповіт складався іншою особою.

Крім того, в судовому засіданні суд встановив, що основною причиною визнання заповіту недійсним є спір про визнання права власності на будинковолодіння.

Відповідно до ст.ст.202, 203, 1236 ЦК заповіт є односторонньою угодою, в якій не передбачено жодних умов і зобов’язань для спадкодавця за його життя, і може мати негативні наслідки лише після смерті спадкодавця для інших осіб у вигляді позбавлення права на спадщину.

Згідно п.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Судом  встановлено, що волевиявлення заповідачки підчас складання заповіту було вільним та відповідало її волі, при складанні заповіту дієздатність заповідачки було перевірено, порушень при посвідченні заповіту в ньому немає.

За таких обставин, суд вважає що у даній позовній вимозі слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.  

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_3.

Оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази,  суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини слід відмовити.

Відмовити також слід у позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Суд, вважає, що у позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно слід поновити термін звернення до суду, оскільки їм стало відомо про порушене їхнє право тільки в судовому засіданні.

На підставі ст.ст.548, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214 –215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_3.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

У позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, Калуської міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене  в  Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний  суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя: