ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р. | № 19/235пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Донецька дирекція" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року у справі № 19/235пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВМ Бізнес-Трейдинг" до Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Донецька дирекція" про зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про зобов’язання подати реєстратору письмове повідомлення встановленого зразка про виключення записів №19990286 та №1930830 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна у зв’язку з припиненням обтяження на підставі рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2007 року в справі 45/192пд, яким визнано недійсними договір застави 306/5-Дон від 27.04.2005 року та договір іпотеки №1714 від 27.04.2005 року, що набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2007 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено вимоги закону, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.
Доповідач –Вовк І.В.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені судові рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.04.2005 року між сторонами було укладено кредитний договір №306/5-Дон про відкриття товариству кредитної лінії в сумі 300 000 грн. Для забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором сторони уклали договір застави основних засобів №306/5-Дон від 27.04.2005 року, згідно якого позивач передає відповідачу майно, балансовою вартістю 416 000 грн. та договір іпотеки нежитлових приміщень №1714 від 27.04.2005 року, предметом якого є нерухоме майно позивача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2007 року у справі 45/192пд, яке набрало законної сили, зазначені договори застави та іпотеки визнані недійсними.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про зобов’язання відповідача подати реєстратору письмове повідомлення та заяву до державного реєстру про припинення обтяження майна у зв’язку з припиненням іпотеки та застави цього майна на підставі судового рішення.
Ч.1 ст.216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.
Згідно до вимог ст.44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Судом першої інстанції встановлено, що від дня набрання законної сили рішення господарського суду Донецької області у справі 345/192 пд право застави та іпотеки у відповідача припинилось у відповідності до вимог ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та ст. 28 Закону України "Про заставу", а відповідач не подав держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для зобов’язання відповідача подати реєстратору письмові повідомлення та заяву встановленого зразка про виключення записів №19990286 та №1930830 з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого і рухомого майна у зв’язку з припиненням обтяження й обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Донецька дирекція" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року –без змін.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук