ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 грудня 2007 р.

№ 2/214

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

С. Шевчук, С. Владимиренко, І. Воліка (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

на постанову

від 19.09.2007 року

Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2/214

за позовом

Благодійного фонду "Асоціація діячів сучасного мистецтва України"

до

1)          Комунального підприємства "Оренда",     2)          Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)           "Українська Національна Компанія з Управління Активами", 3)          Подільської районної у місті Києві державної адміністрації 4)          Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

про	визнання недійсним договору від 20.12.2006 року № 741/06 та визнання договору від 10.11.2004 року укладеним на строк до 06.11.2007 року

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Козлова Т.А. (дов. від 04.06.2007 року б/н)

відповідачів

не з'явились

Доповідач: Волік І.М.

Заслухавши суддю-доповідача –І. Воліка, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Благодійний фонд "Асоціація діячів сучасного мистецтва України" звернувся до господарського суду про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва від 20.12.2006 року                      № 741/06, укладеного між КП "Оренда" та ТОВ "Українська Національна Компанія з Управління Активами", щодо приміщення за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 22-а, літ. Б., яке раніше було переданим в оренду позивачу за договором від 10.11.2004 року № 34 укладеним з КП "Оренда", та про визнання цього договору дійсним до 06.11.2007 року

13.06.2007 року позивачем надано до суду заяву в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам чинити будь-які дії, які б перешкоджали Благодійному фонду "Асоціація діячів сучасного мистецтва України" вільно користуватись приміщенням за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 22-а, літ. Б.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у ТОВ "Українська Національна Компанія з Управління Активами" (орендарем за оспорюваним договором від 20.12.2006 року № 741/06) наявні акти передачі йому спірного приміщення, оренда якого є предметом договору від 20.12.2006 року № 741/06, а отже, останнім вживаються активні заходи по звільненню приміщення, що на законних підставах орендується позивачем. На думку позивача, фактичне звільнення ним приміщення може унеможливити в подальшому виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2007 року у справі                № 2/214 (суддя І. Домнічева) вжито заходів забезпечення позову, а саме, заборонено                     КП "Оренда", ТОВ "Українська Національна Компанія з Управління Активами", Подільській районній у м. Києві державній адміністрації та будь-яким іншим особам чинити будь-які дії, які б перешкоджали Благодійному фонду „Асоціація діячів сучасного мистецтва України” вільно користуватись приміщенням за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 22-а, літ. Б на 1-му поверсі площею 123,8 м2.

Ухвала суду мотивована тим, що беручи до уваги передбачені законодавством підстави вжиття заходів забезпечення позову, застосування яких допускається в будь-якій стадії провадження у справі, та враховуючи обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову, враховуючи до того ж доводи Благодійного фонду "Асоціація діячів сучасного мистецтва України", покладені в обґрунтування даної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі                 № 2/214 до участі у розгляді справи було залучено в якості іншого відповідача - Підприємство об’єднання громадян "Українська юридична компанія" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та прийнято заяву про збільшення позовних вимог, а саме, про визнання недійсним договору № 04 від 17.03.2007 року суборенди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 22-а, літ. Б, укладеного між ТОВ "Українська Національна Компанія з Управління Активами" та підприємством об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від                       19.09.2007 року (колегія суддів: О. Григорович, Л. Гольцова, В. Рябуха) ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2007 року у справі № 2/214 залишена без змін з тих же підстав.

Касаційна скарга підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" ґрунтується на порушенні господарськими судами першої та апеляційної інстанції процесуальних норм права, у зв'язку з чим скаржник просить про її скасування.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; про забезпечення позову виноситься ухвала; ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку звернення сторони (прокурора чи його заступника) із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею                            33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Скаргу заявник мотивує тим, що відповідно до договору суборенди від 17.03.2007 року № 4 приміщення за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 22-а,               літ. А та літ. Б, знаходяться в користуванні у останнього. Заборонивши відповідачам та іншим особам чинити будь-які дії щодо спірного приміщення господарський суд порушив права та законні інтереси Підприємства об’єднання громадян "Українська юридична компанія" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України”.

При цьому, матеріали справи свідчать, господарським судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою вжито заходів забезпечення позову щодо майна, орендованого за оскаржуваними у справі договорами, за заявою про вжиття заходів забезпечення позову, що подана одним з орендарів даного майна, правомірність користування яким на даний момент цим майном вирішується у цьому спорі, що суперечить вищенаведеним положенням ГПК України.

Крім того, наведене свідчить про грубе порушення господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали у справі принципу розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

За наведених обставин, та виходячи з вищенаведених законодавчих положень, заходи забезпечення позову застосовані господарським судом першої інстанції ухвалою від 14.06.2007 року є такими, що прийняті з порушенням процесуальних вимог щодо підстав та умов застосування заходів забезпечення позову (ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України), а тому оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим підлягає до скасування, як і постанова у справі, а справа направлення до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від                       19.09.2007 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2007 року у справі № 2/214 скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

          Головуючий, суддя                                                            С. Шевчук

          Судді:                                                                                   С. Владимиренко

                                                                                              І. Волік