Справа № 2-221/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                            Черкашина М. С.

при секретарі                                                                      Терещенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачкою  зареєстрували шлюб 20 грудня 2003 року. Від подружнього життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сім’я фактично розпалась. Причиною розпаду сім’ї стало  те, що між сторонами виникають непорозуміння, різні погляди на життя, що зробило неможливою подальшу побудову сімейних відносин. На даний час сторони проживають окремо, позивач створив іншу сім»ю і проживати з відповідачкою не бажає, тому  і  звернувся до суду з даним позовом.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав повністю, на розірванні шлюбу наполягав.

          Відповідачка ОСОБА_2  проти задоволення позову не заперечувала.

          Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки суд сторонам по справі надавав термін для примирення строком на 1 місяць, але за даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сімейні відносини не врегулювали, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача.   

          Судом встановлено, що сторони у справі зареєстрували шлюб 20 грудня 2003 року у відділі РАЦС адміністрації Глушковського району Курської області, про в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 148 (а. с.4).

Від подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження  дитини (а.с. 5).

Зі слів позивача вбачається, що  між сторонами виникають непорозуміння, різні погляди на життя, що зробило неможливою подальшу побудову сімейних відносин. На даний час сторони проживають окремо, позивач створив іншу сім»ю і проживати з відповідачкою не бажає.

Питання про місце проживання неповнолітньої доньки сторонами вирішено добровільно.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що  подальше спільне життя подружжя  і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

            Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.   

Таким чином, суд вважає, що між сторонами втрачено взаєморозуміння,  збереження сім’ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі  сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права, а тому шлюб необхідно розірвати.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 209, 213, 215, 235 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 грудня 2003 року у відділі РАЦС адміністрації Глушковського району Курської області, про в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 148, розірвати.

Неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з ОСОБА_2.

          Після розірвання шлюбу прізвище позивачки, яка змінила прізвище під час державної реєстрації шлюбу, залишити – ОСОБА_2.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя