Справа №  2-а-5471/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя  Козлова Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни, –   

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулась до суду  з  позовом, у якому зазначила, що  вона має статус «дитини війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з 01.06.2006 року має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним  Законом, розмірі, позивач  просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки за період з 01 січня 2006 року по теперішній час у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач  повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову, у встановлений ст. 183-2 КАС України строк, не надав.   

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності,  суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення та копії паспорту, позивач є громадянкою України, якій  до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” вона має статус дитини війни та в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ сплачує щомісячно позиваці, як дитині війни, підвищення до пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови КМУ від 28.05. 2008 року № 530 в розмірі  10 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже після набрання законної сили рішення КСУ від 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, яка передбачає доплату  30 % мінімальної пенсії за віком, яка у 2010 році  не була обмежена у дії.  Постанова КМУ від 28.05.2008 року №530 є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 9 КАС України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Відповідно до вимог статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.   Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.     

Позивач звернулась до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити їй нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги Дітям війни за період з 01 січня 2006 року по теперішній час, тобто з пропуском встановленого законом строку, на звернення з даним позовом до суду.

Позивач просить суд поновити пропущений строк позовної давності, однак не наводить жодної поважної причини щодо його пропуску, тому суд не вбачає підстав для його поновлення.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплати позивачу, як дитині війни, недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року бути залишені без розгляду, через пропуск строку позовної давності, відповідно до ст..100 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізналась про порушення свого права на виплату 30 % надбавки до пенсії з відповіді Управління ПФУ в Ленінському  районі м. Запоріжжя від 08.12.2010 року.   Також, з відповіді УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя  вбачається, що свої дії щодо виплати соціальної допомоги дітям війни відповідач аргументує з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008, № 530, якою встановлені виплати пенсіонерам, які мають статус «Діти війни» допомогу в розмірі 49,80 грн.

Таким чином, враховуючи норми  Конституції України, ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, шляхом визнання неправомірною бездіяльність УПФУ у Ленінському   районі   м. Запоріжжя,   по    невиконанню приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, а також зобов’язання відповідача зробити позивачці перерахунок пенсії та здійснити  їй виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", починаючи з 08 червня 2010 року  до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період .

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України, суд, –   

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу, з 27 червня 2010 року до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.

В іншій частині заявлених позовних вимог  - відмовити.

Постанова  за  результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до   Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.   

Суддя:                                                                                          Козлова Н. Ю.