Справа № 2-а-793/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року                                        08 год. 55 хв.                                        м.Кузнецовськ

          Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Демчина Т.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, управління держказначейства України в м.Кузнецовську

проперерахунок допомоги на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, управління Держказначейства України в м.Кузнецовську про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення та зобов’язання виплатити борг в розмірі 4585,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи, і відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак, у 2011 році їй було недоплачено щорічну допомогу на оздоровлення, так як виплачено лише 120 грн.

Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради до суду подано письмові заперечення проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовуються тим, що ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, що передбачене також і ст.ст.62, 67 цього Закону. Такий порядок та розмір виплат було визначено постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено розмір допомоги на оздоровлення особам, до категорії яких належить позивачка –120 грн. Саме в такому розмірі і було проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у 2011 році. У запереченнях зазначається, що розмір мінімальної заробітної плати неправомірно застосовувати як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Фінансування витрат на виплату щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, яким не передбачено видатки на виплату такої допомоги у розмірах, встановлених ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання, і управління праці та соціального захисту населення ними і керувалось, а тому позовні вимоги, на думку відповідача, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Управлінням Державного казначейства України в м.Кузнецовську подано заперечення проти позовних вимог, які обґрунтовуються тим, що орган лише здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та рахунків бюджетних коштів, зокрема, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, та не несе відповідальності за правильність проведених нарахувань позивачу, тому не є належним відповідачем у справі.  

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Підставами для такого висновку суду стало наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і являється інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Рівненською облдержадміністрацією 20.05.04 р., а також довідкою МСЕК серії НОМЕР_1 від 01.04.04 р.

З відповіді управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на заяву позивачки № 1/14-Д-54 від 03.03.11 р., а також заперечень управління праці вбачається, що 10.02.11 р. позивачці ОСОБА_1 виплачено щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2011 рік у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати такої допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від № 562 від 12.07.05 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено конкретні розміри  компенсаційних виплат у визначеній сумі, що  суперечить  вимогам ст.48 Закону  України "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи", якою встановлено розмір такої допомоги як величину, кратну по відношенню до розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.

Відповідно до ст.8 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що позивачці було належним чином визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 р., оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст.8 КАС України застосуванню не підлягають.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік встановлено Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, відповідно до якого з 1 січня 2011 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у 941 гривень.

Із змісту цього Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому доводи відповідача про неможливість його застосування до спірних правовідносин є безпідставними.

Таким чином, суд вважає, що дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради щодо нарахування і виплати позивачці щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 120,00 грн., є протиправними, і їй слід було нараховувати таку допомогу у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Так як відповідно до ст.48 Закону розмір мінімальної заробітної плати для визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати, а виплату такої допомоги позивачці за 2011 рік було проведено у лютому 2011 р., суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачці за 2011 рік застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, чинний з 01.01.11 р., тобто 941 грн.

Отже, позивачці ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи, захворювання якої пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у лютому 2011 року підлягала нарахуванню та виплаті щорічна допомога на оздоровлення у розмірі: 941,00 грн. * 5 = 4704,00 грн., в той час як фактично було виплачено таку допомогу у розмірі 120,00 грн. Таким чином, розмір недоплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011 рік складає: 4704,00 грн. –120,00 грн. = 4585,00 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивачки про стягнення з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на її користь недоплачену за 2011 рік допомогу на оздоровлення, передбачену ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, в сумі 4585, 00 грн.

Суд вважає безпідставними вимоги позивачки про зобов’язання управління Держказначейства України в м.Кузнецовську виплатити їй 4585,00 грн., оскільки органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників та рахунків бюджетних коштів, зокрема, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, та не несуть відповідальності за правильність проведених нарахувань позивачу, а тому даний орган не є належним відповідачем у справі. Отже, в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст.11, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи захворювання, пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, за 2011 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічні допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену за 2011 рік допомогу на оздоровлення, передбачену ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи захворювання, пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в сумі 4585 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.

          У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий: