ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.07 Справа № 7/397/07
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом 1. Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 2. Комунального підприємства “ВРЕЖО № 13”, м. Запоріжжя |
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Улліс-Тур”, м. Запоріжжя |
про спонукання укладення додаткової угоди до договору оренди |
Суддя Кутіщева Н.С. |
Представники: |
Від позивачів | Фролов В.В., дов. № 15-01/648 від 05.07.2007 р. Фролов В.В., дов. № 1704 від 03.07.2007 р. |
Від відповідача | не з’явився |
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про спонукання укладення додаткової угоди до договору оренди № 1063/13 від 24.10.2006 р.
15.10.2007р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 05.12.2007р. Ухвалою голови господарського суду від 05.12.2007 р. строк розгляду справи було продовжено на місяць - до 15.01.2008 р. Розгляд справи перенесено на 26.12.2007 р.
Позивач підтримують вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовують їх ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 19, 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідач 26.12.2007 р. в судове засідання не з’явився, вимоги суду, викладено в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов’язань.
За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи закінчено 26.12.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,
суд
ВСТАНОВИВ:
24.10.2006 р. між позивачами і відповідачем по справі було укладено договір оренди не житлового приміщення № 1063/13 (далі –договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (орендодавець) на підставі рішення № 159/50 виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 р. передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху площею 17,1 кв. м., підвалу 161,4 кв.м., загальною площею 178,5 кв.м. за адресою: пр. Леніна, буд. 175, що значиться на балансі КП “ВРЕЖО № 13”.
Орендар використовує орендоване приміщення ( у подальшому –орендоване майно) під магазин промислових товарів площею 17,1 кв.м, майстерня з ремонту і пошиву одягу площею 161,4 кв.м.( п.1.2. Договору).
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі рішення № 63 виконкому Запорізької міської ради від 28.02.2006 р. та рішення № 46 п’ятнадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання від 26.01.2004 р.
Орендна плата за перший місяць оренди становить 918,33 грн., розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається позивачем самостійно, шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції і орендна плата перераховується відповідачем орендодавцеві щомісяця, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Пунктом 11.1 договору, встановлено строк дії договору з 24.10.2006 р. до 01.10.2008 р.
28.04.2007 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя” (надалі Рішення).
Розпорядженням Запорізького міського голови № 505р від 01.06.2007 р. “Про заходи щодо перегляду розмірів орендної плати за оренду майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя” визначено, протягом двох місяців з моменту видання даного розпорядження здійснимим підготовку та направлення орендарям додаткових угод до чинних договорів оренди комунального майна щодо перегляду розміру орендної плати з урахуванням ставок орендної плати, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007 р. №31. Додатковими угодами передбачити зміну розміру орендної плати за договорами оренди з 15.05.2007 р. –моменту набрання чинності вказаного рішення Запорізької міської ради.
На виконання вищезазначених рішень та розпоряджень в червні 2007 р. позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди до договору про зміну орендної ставки орендної плат для приміщення комунальної власності.
07.09.2007 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. № 2358/6, в якому позивач надає відповідачу вдруге примірник додаткової угоди та просить її розглянути.
Заявлені позивачем вимоги суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” встановлено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згод з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 640 договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
Аналогічна норма міститься в ч.1 ст. 12 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, згідно якої договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості по всіх істотних умовах і підписання сторонами тексту договору.
Стаття 10 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” передбачає виключний перелік істотних умов для договорів оренди майна, що знаходиться в державній або комунальній власності.
При укладанні договору № 1063/13 оренди приміщення від 24.10.2006 р. сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору, необхідних для договорів даного виду, в тому числі і щодо розміру орендної плати, і після підписання договору сторонами виконання його умов стало обов’язковим для позивача і відповідача.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про оренду державного і комунального майна України” за невиконання зобов’язань за договором оренди, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України і договором.
Зі змісту п. 11.1 договору вбачається, що термін дії договору встановлено з 24.10.2006 р. до 01.10.2008 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 286 ГК України встановлено, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Як вбачається із змісту наведеної статті, вказана норма не є обов’язковою і не встановлює для іншої сторони обов’язок визнати змінений розмір орендної плати.
Таким чином, законодавчими актами України щодо орендних правовідносин не передбачено права позивача в односторонньому порядку змінювати умови договору оренди, в тому числі в частині розміру орендної плати. Заявлені позовні вимоги про внесення змін до договору щодо збільшення розміру орендної плати порушують права відповідача і охоронювані законом інтереси, оскільки є умовою, що значно погіршує становище відповідача.
Враховуючи викладене, суд вирішив в позові відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем, згідно зі ст. ст. 44, ст. 49 ГПК України.
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Рішення підписане “29 ” грудня 2007 р.
Суддя Н.С. Кутіщева