УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Гриновецького Б.М.,
суддів Гандзюка В.П., Ладики Я.І.
з участю прокурора Коновалової О.В.
потерпілої ОСОБА_3
захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14,
ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у справі на вирок Івано-Франківського міського суду від 7.06.2006 р.,-
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого
та ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого,--засуджено обидвох за ст. 153 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлекння волі на 1 рік.
За ст. 152 ч.З КК України їх виправдано за недоведеністю їх участі у вчиненні злочину.
Покарання їм рахується 20.10.2005 року.
За вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними у насильницькому групою осіб задоволенні 19 жовтня 2005 року в м. Івано-Франківську в квартирі ОСОБА_2 статевої пристрасті неприродним способом щодо неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3
В апеляції прокурор оспорює виправдання ОСОБА_1 і ОСОБА_2а за ст. 152 ч.З КК України та м"якість їх покарання, просить винести новий вирок, яким визнати засуджених винними що за ст. 152 ч.З КК України і призначити більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляцію, пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка погодилась із позицією прокурора, пояснення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, їх захисників, які вважають вирок суду обгрунтованим, перевіривши справу, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про виправлення засуджених за ст. 152 ч.З КК України за недоведеністю їх вини та його висновок про їх винуватість за ст. 153 ч.2 КК України грунтується на встановлених судом обставинах справи.
Вина та кваліфікація дій засуджених за ст. 153 ч.2 КК України ніким не оспорюється, тому апеляційним судом не перевіряється.
Виправдовуючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2а за ст. 152 ч.З КК України, суд обгрунтовано послався на їх показання, де вони, визнавши вину за ст. 153 ч.2 КК України, заперечили вчинення зґвалтування потерпілої.
Справа №11-362/2006 р. Головуючий у І інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст. 153 ч.2 КК України Доповідач: Гриновецький Б.М.
Показання потерпілої ОСОБА_3 про те, що засуджені її зґвалтували, суд обгрунтовано визнав недостовірними, оскільки вони є суперечливими і об'єктивно не підтверджені іншими доказами.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що потерпіла добровільно, без закликів про допомогу, обнявшись із ОСОБА_1, пішли в квартиру до ОСОБА_2. Цей факт підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і самих засуджених. Дані обставини спростовують показання потерпілої про те, що засуджені насильно затягнули її в квартиру.
З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідує, що квартира ОСОБА_2 не була закрита. На потерпілій слідів побоїв не було, що також ставить під сумнів її показання про те, що її силою затягли в квартиру з метою зґвалтування і наносили побої.
Доводи в апеляції про наявність на статевих органах засуджених слідів жіночих епітеліальних клітин грунтується на висновку експертизи, в якій вказано, що такий висновок можна лише припустити. Крім того, цей доказ спростовується тим, що засуджені перед цією подією мали статеві зносини із своїми подругами, що і підтвердили свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Крім того, за даними висновків суд-медекспертиз потерпілої та її одягу, її тілесні ушкодження не характерні для насильства при зґвалтуванні, а її одяг не був пошкоджений.
Доводам апелянта про явку з повинною ОСОБА_2 суд у вироку дав оцінку, не визнавши цю явку добровільною, що позбавляє її статусу доказу по цій справі.
Наявні по справі сумніви суд обгрунтовано зтрактував на користь засуджених.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи апелянта про доведеність вини засуджених за ст. 152 ч.З КК України необгрунтованими.
Доводи апелянта про м"ягкість покарання засуджених слід відхилити.
При призначенні Скомаровському і ОСОБА_2 покарання за ст. 153 ч.2 КК України суд згідно вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого, пом"якшуючі обставини та дані про особу винних. Наведені у вироку пом"якшуючі обставини дали суду підстави для застосування ст. 69 КК України до покарання засуджених.
Таким чином, колегія суддів залишає апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, яка брала участь у справі, залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 7.06.2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змін.
Судді:
Б.М. Гриновецький В.П. Гандзюк
ЯЛ. Ладика