Справа №2а-249/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання до здійснення нарахування підвищення до пенсії дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
12.03.2011 р. до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про спонукання до здійснення нарахування підвищення до пенсії дітям війни, де просить поновити пропущений з поважних причин строк на подачу цього позову в межах заявлених позовних вимог з 09 липня 2007 р. до шестимісячного строку, який передував подачі цього позову, визнати неправомірними дії і зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 р. по час винесення судового рішення за цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону він має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач у 2006 та 2007 роках не призначав, не нараховував і не виплачував такого підвищення, а у 2008, 2009, 2010 роках вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався йому лише частково у розмірі 10%. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на окремі положення Конституції України як акту прямої дії, а також рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Ухвалою суду від 24.03.2011 р. (ар.с.15) заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку задоволено, пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом про спонукання до здійснення нарахування підвищення до пенсії дітям війни поновлено, у справі відкрито скорочене провадження.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
04.04.2011 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.17), в яких управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення пенсії «дітям війни»на 30% мінімальної пенсії за віком, термін «мінімальний розмір пенсії за віком»визначено лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У 2006 році управління ПФУ не повинно було виплачувати ніяких надбавок як дитині війни згідно чинного законодавства. Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»«дітям війни»підвищення до пенсії виплачується у таких розмірах: з 01 січня 2008р. – 47,00 грн., з 22 травня 2008р. –48,1 грн., з 1 липня 2008р. – 48,2 грн. та з 1 жовтня 2008р. і до сьогоднішнього часу –49,8 грн., отже позивач за період з 01.01.2007 р. по березень 2011р. отримав підвищення до пенсії як «дитина війни»у сумі 1923,70 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу «дитина війни»(ар.с.8), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01.01.2006 р.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни»відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними. Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком. Тому суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 вищезазначеного Закону, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. №489-V було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, в тому числі передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09.07.2007 р. норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність. Саме з цього періоду такій категорії осіб як «діти війни»поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними, тому під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки рішення Конституційного суду України №10-рп/2008, яким була поновлення дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було ухвалено 22 травня 2008 р., то у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2008 р. по 21 травня 2008 р.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у 2009 році, 2010 році та на час розгляду справи 08.04.2011 р. вищенаведені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 р. (дата прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. (дата прийняття рішення Конституційним Судом України) по день винесення судового рішення по справі.
При цьому необхідно врахувати, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2011 р.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. та з 01 січня 2011 р. по 08 квітня 2011 р.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягав.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання до здійснення нарахування підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. та з 01 січня 2011 р. по 08 квітня 2011 р. включно з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо здійснення щомісячного нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 січня 2008 р. по 21 травня 2008 р.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА