- 1 -

                                                                                                                                № 2-73/11

                                             Р   І   Ш   Е   Н   Н    Я

                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                   (вступна та резолютивна частини)

29.03.2011р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                               в складі головуючого судді Литвинової Р.А.     

                               при секретарі Заіка А.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, його представника –адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Савельєва С.Ф., представника третьої особи –первинної організації незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан»ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ЗАТ «Кримський титан», в особі філії «Вільногірський ГМК»про визнання незаконним та скасування розпорядження про зміну режиму роботи (третя особа –первинна організація незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан»),

Зважаючи на необхідність обґрунтування висновків суду, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 209 ч.3, 218 ч.1, 222 ЦПК України, ст.ст. 32, 58, 103,  221, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд

                                         В  И  Р  І  Ш  И  В  :

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ЗАТ «Кримський титан», в особі філії «Вільногірський ГМК»про визнання незаконним та скасування розпорядження  № 132 від 19.11.2008р.  про перевід в денну зміну відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 17.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37.00грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 03.04.2011р.

              СУДДЯ                                                                                        Р.А.ЛИТВИНОВА

                                                            - 1 -

                                                                                                                                № 2-73/11

                                             Р   І   Ш   Е   Н   Н    Я

                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29.03.2011р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                               в складі головуючого судді Литвинової Р.А.     

                               при секретарі Заіка А.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, його представника –адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Савельєва С.Ф., представника третьої особи –первинної організації незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан»ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ЗАТ «Кримський титан», в особі філії «Вільногірський ГМК»про визнання незаконним та скасування розпорядження про зміну режиму роботи (третя особа –первинна організація незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан»),

                                 В С Т А Н О В И В :

Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Кримський титан», в особі філії «Вільногірський ГМК»про визнання незаконним та скасування розпорядження про зміну режиму роботи, в якому зазначає наступне.

Він працює на підприємстві відповідача апаратником відділення №1 металургійного виробництва. До 20.11.2008р. він працював позмінно, у три зміни, в зв’зку з чим отримував відповідні доплати та грошові компенсації за роботу у вечірню та нічну зміни.

Однак, 19.11.2008р. начальником відділення №1 металургійного виробництва було видано розпорядження №132 «Про перевід робітника відділення №1 МВ у денну зміну», відповідно до якого його було виведено у денну зміну з 20.11.2008р. та йому було встановлено графік роботи № ГМК-2 однозмінної роботи працівників ГМК, які мають 36-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями та тривалістю робочої зміни 7.2 години.

Він вважає, що дане розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню, тому що при зазначеному режимі роботи значно змінилися в бік їх погіршення умови оплати його праці, оскільки йому не виплачуються компенсації за роботу у вечірні та нічні зміни. Також змінилася і система оплати його праці, що також відобразилось на його заробітку у бік зменшення, що є очевидним, оскільки зарплатня, яку він почав отримувати, значно зменшилась.

Крім того, він не надавав відповідачу письмової особистої згоди на зміну режиму роботи. Такої згоди не надавала і профспілка, членом якої він є.

Відповідач, в порушення вимог ст.103 КЗпП України за два місяці до запровадження таких змін не попередив його про це, чим грубо порушив його права та інтереси. А відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України зміна режиму роботи визначено як істотні умови праці, про що відповідач мав повідомити його не пізніше ніж за два місяці до видання спірного розпорядження, що є також суттєвим порушенням його прав та законних інтересів.

Зазначеними діями, а саме виданням спірного розпорядження відповідачем було завдано йому також і моральної шкоди, яка полягає в тому, що грубо порушено гарантовані йому законодавством його права як працівника. В нього значно погіршився матеріальний та майновий стан, оскільки значно зменшилась його зарплатня. Цим розпорядженням його переведено на значно гірші для нього умови праці. За захистом своїх прав та інтересів він змушений звертатись до адвокатів та до суду, що є не звичним для нього проведенням його часу, він змушений витрачати свій вільний час не на організацію свого відпочинку та дозвілля, а на судовий спір з відповідачем.

Все вище перелічене значно погіршило його звичний життєвий ритм, його загальне самопочуття та знизило загальний життєвий тонус, що завдало та продовжує завдавати йому додаткових моральних страждань. Моральну шкоду позивач оцінює в 2000грн.

                                                           - 2 -

Позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача №132 від 19.11.2008р. «Про перевід робітника відділення №1 МВ у денну зміну», стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 2000грн. та всі зазнані ним витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

У відповідях на поставлені запитання він доповнив свої пояснення наступним. При прийомі на роботу в наказі не було визначено режим його роботи, а саме те, що він буде постійно працювати лише у нічну зміну, це питання при прийомі на роботу не обговорювалось.

Він точно не може пригадати, - чи ознайомлювався він із спірним розпорядженням, якщо і так, то він не звернув увагу на те, що в ньому міститься посилання на розпорядження №115 від 07.10.2008р. З розпорядженням він не згодний через те, що його не попередили про це за 2 місяці і не узгодили це питання із профспілкою, членом якої він являється. З колективним договором він ознайомлювався. Зараз його не задовольняє те, що він отримує меншу заробітну плату, тому що відсутня оплата за нічні зміни. Саме в цьому полягає моральна шкода, що він став отримувати зарплату меншого розміру.

Представник позивача виступив на підтримку позиції свого довірителя. Він суду пояснив, що на його думку спірне розпорядження підписано неповноважною особою. При його винесенні не дотримано вимоги ст.32 КЗпП України, в цьому й полягає порушення прав позивача, бо стала його заробітна плата меншою за розміром, тобто своїми діями відповідач завдав йому моральної шкоди, так як в нього відбулися суттєві зміни в житті, погіршились умови праці.

Керівник металургійного виробництва не мав права підписувати розпорядження про зміну графіку роботи працівника. На його думку, про зміну графіка роботи позивача повинні були попередити за два місяці. Оплата його праці змінилась в бік зменшення, оскільки він в даний час не отримує компенсації та доплати за нічні зміни. Тому йому завдано також і моральну шкоду, стягнення якої передбачено ст.237-1 КЗпП України.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що колективний договір підприємства при його прийнятті скрізь пройшов відповідні процедури та  реєстрацію у встановленому порядку, в зв’язку з чим він отримав певний статус і являється частиною трудового законодавства, яке застосовується на підприємстві і яке необхідно виконувати. Зазначені в ньому положення є також і в галузевій угоді, а позивач взагалі не вірно розуміє як ситуацію, так і законодавство в цілому.

При прийомі його на роботу ні в його заяві, ні в наказі не оговорювався режим роботи, тобто те, що він завжди буде працювати лише у нічні зміни. Питання щодо встановлення змін вирішується адміністрацією підприємства. В колективному договорі вказано про те, що про графіки змінності треба доводити до відома працівників не пізніше як за місяць до їх введення. В даному випадку не йшлося про зміни в організації праці та виробництва, як, наприклад, при скороченні штатів, тому за два місяці про це повідомляти не було необхідності, а було повідомлено за місяць, як вимагається по колективному договору, навіть точніше –позивача було попереджено про це за 12 днів до завершення 2-х місяців.

Графіки роботи узгоджувались з обома профспілками, які існують на комбінаті, в тому числі і з тією, членом якої являється позивач. Про це зазначено в Правилах внутрішнього трудового розпорядку працівників підприємства, які є додатком до колективного договору, з яким позивач знайомий. Також він знайомився з розпорядженням №115, там є список працівників, в тому числі і ОСОБА_1, є його підпис, що йому було про це відомо, він написав, що не згоден і обґрунтував це відсутністю візи юридичного відділу.

По колективному договору зміна режиму роботи оформляється не наказом, а розпорядженням.  Режим роботи –це складова поточної роботи підрозділу, так було необхідно, тому і було прийнято таке рішення.

Щодо оплати праці, то позивач не правий, що він втратив заробіток. Тариф у нього не змінився. Тобто, як він працював, так йому і заплатили. Звісно, - якщо не було нічних змін, то за них йому і не заплатили. На комбінату ведеться облік робочого часу і ця норма ними дотримується. Підприємство не порушило права ОСОБА_1 і воно не повинно поступати так, як бажає ОСОБА_1, тобто, - щоби він працював лише у нічні зміни довічно, безстроково.

Начальник металургійного виробництва своїм розпорядженням стосовно робочих змін заробітну плату позивача не змінив. В оскаржуваному позивачем розпорядженні є посилання на розпорядження №115 від 07.10.2008р., в якому йшлося про перевід апаратників на такий режим

                                                                                 - 3 -

роботи.

Представник відповідача зазначив, що він категорично не згоден з тим, що начальник металургійного виробництва перевищив свої повноваження і видав дане розпорядження. Він займає таку адміністративну посаду, яка дозволяє йому видавати усні та письмові розпорядження такого характеру. Він не має права приймати на роботу чи видавати накази про заохочення працівників, бо це є компетенцією генерального директора та керівника персоналом. Це випливає з трудового законодавства, а позивач щось собі вигадує. Режими роботи затверджено директором з питань економіки та фінансів, там є підпис ОСОБА_3, як керівника профспілки, членом якої є позивач, бо з ним це питання узгоджувалось. В Галузевій угоді зазначено, що графіки змінності повинні доводитись до відома працівників не пізніше як за місяць до введення їх в дію. Так само зазначено в колективному договорі.

Про наявність моральної шкоди в даному випадку не може бути мови,  позивач взагалі її не довів, а те, про що говорить позивач, він вважає упущеною вигодою.

Представник третьої особи –первинної організації незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан»підтримав повністю всі доводи та пояснення позивача та його представника, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача, доводи його представника, представника відповідача та третьої особи, оцінивши належність, допустимість,  достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову в  задоволенні позову з наступних підстав.

В ході розгляду справи було встановлено, що сторони перебувають в трудових правовідносинах, позивач працює на підприємстві відповідача апаратником-гідрометалургом.

Даним позовом він оскаржує розпорядження №132 від 19.11.2008р., яким його було переведено на роботу у денну зміну, обґрунтовуючи це тим, що цим розпорядженням було погіршено умови його праці, він став отримувати зарплатню в меншому розмірі. Також він вважає, що про такі зміни в його роботі адміністрація повинна була попередити його за 2 місяці.

Робота змінами передбачена статтею 58 КЗпП України.

Як встановлено в ході судового розгляду прийняттю спірного розпорядження передувало розпорядження №115 від 07.10.2008р. про закріплення працівників відділення №1 МП по змінам. Дане розпорядження видавалось для забезпечення виконання планових завдань по випуску товарної продукції, проведення обходів та оглядів призупиненого обладнання, будівель і споруд, закріплених за відділенням і упорядкування та обліку робочого часу та з метою підготовки виробництва, упаковки готової продукції, а також для створення резерву кадрового складу, підміни на період відпусток, тимчасової непрацездатності і заміщення ІТР.

Цим розпорядженням апаратники-гідрометалурги були розподілені по змінам з 01.11.2008р., зокрема на виконання вказаних виробничих завдань була створена денна служба під керівництвом старшого майстра в складі 8-ми чоловік, в тому числі до складу даної служби включено позивача. Додатком до даного розпорядження є список працівників відділення №1 МВ про ознайомлення з ним, в ньому є підпис позивача про ознайомлення з поміткою про те, що він не згодний з цим розпорядженням. Як вбачається з акту від 08.10.2008р. незгода позивача з даним розпорядженням полягала в тому, що на ньому відсутня віза юрисконсульта. Цю обставину позивач також підтвердив в судовому засіданні.

На той час більше ніякими іншими аргументами свою незгоду з розпорядженням ОСОБА_1 не обґрунтовував,  а в лютому 2009р. він звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з преамбули до спірного розпорядження, воно було видане на виконання вищевказаного розпорядження по відділенню №115 від 07.10.2008р., з яким позивач був ознайомлений на другий день і яке стосувалось не лише його, а і інших працівників.

Стосовно думки позивача щодо необхідності ознайомлення його за два місяці з переводом на роботу в денну зміну, суд не поділяє його доводи в цій частині з наступних підстав.

Позивач стверджує, що спірне розпорядження потягло за собою зміну істотних умов праці. При цьому він посилається на ч.3 ст.32 та ст.103 КЗпП України, в якій мова йде про зміну істотних умов праці у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Пленум Верховного Суду України  в п.10 постанови №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»надав роз’яснення, з яких випливає, що зміни в організації виробництва і праці –це запровадження бригадної форми організації праці замість індивідуальної і навпаки, впровадження нової техніки і технології виробництва, освоєння нових

                                                                            - 4 -

методів праці тощо.

У випадку, що є предметом спору, на підприємстві відповідача таких змін в організації виробництва і праці не відбулося. Як було зазначено вище, розпорядження видавалось «…для забезпечення виконання планових завдань по випуску товарної продукції, проведення обходів та оглядів призупиненого обладнання, будівель і споруд, закріплених за відділенням і упорядкування та обліку робочого часу та з метою підготовки виробництва, упаковки готової продукції, а також для створення резерву кадрового складу, підміни на період відпусток, тимчасової непрацездатності і заміщення ІТР.»

В даному  випадку мова йде про переведення працівника на роботу в денну зміну. Ці питання регламентуються Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, які одночасно є додатком 2 до колективного договору підприємства відповідача на 2007-2009 роки. В п.5 Правил вказано, що тривалість щоденної роботи та пов’язані з цим питання передбачаються графіками змінності, затвердженими адміністрацією та погодженими із профкомом з урахуванням характеру виробництва та умов праці, з дотриманням установленої тривалості робочого часу на обліковий період (згідно з колдоговором-рік). Графіки змінності доводяться до відома працівників не пізніше, як за місяць до введення їх в дію (а.с.74).

Аналогічна норма є похідною з Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України, в п.4.2 (розділ 1У) зазначено, що графіки змінності слід доводити до відома працівників не пізніше як за місяць до введення їх у дію (а.с.96-зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був ознайомлений з тим, що він переводиться на роботу в денну зміну 08.10.2008р., а почав працювати він за таким графіком з 20.11.2008р., тобто він був попереджений про такий графік набагато більше, ніж за місяць (а.с.92). Помітка позивача про його незгоду з вказаним графіком роботи пов`язана з відсутністю візи юриста на розпорядженні, що є формальною обставиною, оскільки обов`язковість такої візи на розпорядженні законодавчо не закріплена.

До матеріалів справи надано документ, в якому міститься розпис позивача про ознайомлення його з Колективним договором підприємства, з чого випливає, що він обізнаний в існуванні п.5.1 цього документа, а саме про порядок доведення до відома працівників комбінату графіків змінності.

Як видно з матеріалів справи, графіки змінності працівників металургійного виробництва затверджено директором з питань економіки та фінансів, узгоджено з профспілковими комітетами, які існують на підприємстві відповідача, в тому числі і з головою первинної організації незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан», членом якої являється позивач (а.с.5,65,68).

Безпідставними також є твердження позивача стосовно того, що змінились в бік погіршення умови та оплата його праці. З вищенаведених роз`яснень Пленуму Верховного суду вбачається, що зміна істотних умов праці має місце тоді, коли впроваджуються зміни в організації виробництва і праці. В даному випадку доказів того, що на підприємстві відбуваються саме такі події, сторонами не надано.

Оплата праці позивачу здійснюється за тарифами, які застосовувались і раніше, що підтверджено сторонами. А незначна різниця в розмірі заробітної плати виникла в зв`язку з відсутністю у нього в даний час роботи в нічний час і, як з цього слідує, - відсутністю оплати за роботу в нічні зміни, як це мало місце у позивача раніше.

Зміна графіку роботи не може кваліфікуватись як погіршення умов праці

За даних обставин відсутні підстави для того, щоби вважати про наявність з цього приводу у позивача моральної шкоди.

Щодо посилань представника третьої особи на наказ №239-к від 10.10.2008р. «по кадровому складу», на думку суду, посилання на цей документ є безпідставним, оскільки з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів він не має правового значення для вирішення даного матеріально-правового спору.  Крім того, даний документ долучено до матеріалів справи представником третьої особи, він є копією, яка не завірена у встановленому законом порядку.

З огляду на вищенаведене суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

З позивача належить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37.00грн., оскільки даний вид судових витрат ним не було сплачено при подачі позовної заяви.

                                                          - 5 -

Також позивач, пред`являючи вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, не здійснив оплату державним митом цю позовну вимогу, тому з нього підлягає до стягнення 17.00грн.

Позовна вимога про стягнення на його користь з відповідача витрат по оплаті правової допомоги адвоката не може бути задоволена, оскільки ухвалене судом рішення постановлено не на користь позивача. До того ж, документального підтвердження того, що ним понесено такі витрати,  до матеріалів справи не надано.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 58-60, 88, 212-215, 209 ч.3, 218 ч.1, 222 ЦПК України, ст.ст. 32, 58, 103,  221, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд

                                         В  И  Р  І  Ш  И  В  :

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ЗАТ «Кримський титан», в особі філії «Вільногірський ГМК»про визнання незаконним та скасування розпорядження  № 132 від 19.11.2008р.  про перевід в денну зміну відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 17.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37.00грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 03.04.2011р.

               СУДДЯ                                                                                               Р.А.ЛИТВИНОВА