- 1 -

                                                                                                                                № 2-96/11

                                        Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                    (вступна та резолютивна частини)

30.03.2011р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                               в складі головуючого судді Литвинової Р.А.     

                               при секретарі Заіка А.В.,

за участю представників позивача Сидоренко І.М., Черниш І.А., відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та за зустрічним позовом  ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання удаваним та розірвання кредитного договору  в зв’язку з істотною зміною обставин (третя особа ОСОБА_5.),

Зважаючи на необхідність обґрунтування висновків суду, на що може бути витрачений значний час, суд  вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209 ч.3, 212-215, 218 ч.1, 222 ЦПК України, на підставі ст.ст. 6, 11 ч.2 п.1, 191  ч.2, 524, 525, 526, 530, 533ч.ч.2,3, 235, 536, 546, 549, 550, 610-612, 625, 627, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 47, 49, 55 Закону України Про банки і банківську діяльність», п. 2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд

                               В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ід.№ НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  місце реєстрації : АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою : 51700 АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35 р/р  29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції "Райффайзен ПАТ Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) - 114 768.98 грн., з яких : 113 533.64 грн. - заборгованість по кредитному договору, 1255.34грн. - судові витрати.

ОСОБА_3 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання удаваним та розірвання кредитного договору  в зв’язку з істотною зміною обставин відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 04.04.2011 року.

Суддя                                                                                                         Р.А.Литвинова

                                                              - 1 -

                                                                                                                                          № 2-96/11

                                         Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30.03.2011р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                               в складі головуючого судді Литвинової Р.А.     

                               при секретарі Заіка А.В.,

за участю представників позивача Сидоренко І.М., Черниш І.А., відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та за зустрічним позовом  ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання удаваним та розірвання кредитного договору  в зв’язку з істотною зміною обставин (третя особа ОСОБА_5),

                                                       В С Т А Н О В И В :

Позивач - Публічне акціонерне товариств «Райффайзен Банк Аваль» (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3  про стягнення заборгованості по кредитному договору, в якому зазначив наступне.

18.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/149993/3164/74, згідно з пунктом 1.1 якого банк зобов’язався надати відповідачу споживчий кредит в сумі 12 400.00 дол. США 00 центів строком на 180 місяців, з 18.06.2008р. по 18.06.2023р., а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13.5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (додаток №1 до кредитного договору), кінцевий строк погашення кредиту –18.06.2023 року.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за кредитним договором, перерахувавши кошти в зазначеній сумі на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_2, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 18.06.2008р., які надалі на підставі заяви на видачу готівки № ОF8Е98696 від 18.06.2008р. відповідач отримав готівкою через касу банку.

Відповідачем порушуються вимоги п.п. 1.3, 7.1 кредитного договору, а саме не дотримується графік повернення коштів, наданих йому згідно з кредитним договором та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого виникла кредитна заборгованість.

У відповідності до п.9.1 вказаного договору банк має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом за умови попереднього повідомлення відповідача за 30 календарних днів рекомендованим листом.

Згідно з п.9.3 кредитного договору позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення. На цій підставі 18.06.2009р. відповідачу банком було направлено письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов’язань за договором, яке отримано ним власноручно, що вбачається з поштового повідомлення, але відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Станом на 01.09.2009р. заборгованість за договором складає 13 433.28 дол.США 28 центів, з яких : 12 267.40 дол.США 40 центів – сума неповернутого кредиту, 1 165.88 дол.США 88 центів –несплачені проценти.

Згідно з п.16.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених умовами договору, відповідач сплачує банку пеню в розмірі 0.5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що складає –1 555.93 дол.США 93 цента.

Загальна сума заборгованості відповідача перед банком станом на 01.09.2009р. складає –14 989.21 дол. США 21 центів, що складає по курсу НБУ 798.90 за 100 дол.США станом на 01.09.2009р. –119 748.79грн.79коп.

                                                        - 2 -

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та понесені ним при подачі позову до суду судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»із зустрічним позовом про визнання удаваним та розірвання кредитного договору  в зв’язку з істотною зміною обставин, в якому, з врахуванням наданих в подальшому змін, зазначає наступне.

18.06.2008р. він уклав з банком-позивачем кредитний договір № 014/149993/3164/74, отримавши для придбання квартири гроші в сумі 12 214 дол.США, які мав повернути до 18.06.2023р.

Однак, на цей час суттєво змінились обставини, якими він керувався при укладенні вказаного договору, бо тоді він отримував заробітну плату значно більшого розміру і був взмозі повернути надані йому банком кошти. Також в той час в Україні була стабільна економічна ситуація.

Однак, на даний час все змінилося, стала незадовільною економічна ситуація, і він зараз має низьку заробітну плату.

Він звернувся до банку з пропозицією розірвати спірний договір в зв’язку з істотною зміною обставин, якими він керувався при його укладанні. Однак, до цього часу відповіді від банку він не отримав, що свідчить про небажання банку розірвати спірний договір, тому він звернувся до суду з даним позовом. Просить розірвати спірний кредитний договір, зобов’язати банк прийняти від нього квартиру в якості розрахунку за договором і звільнити його від виконання обов’язків за договором в подальшому.

Згодом відповідач надав зміни до зустрічного позову, які полягають в наступному.

Він вказує, що надає зміни до позову, тому що вважає спірний кредитний договір удаваним.  Після отримання кредитних коштів він придбав квартиру за гривні і уклав з банком договір іпотеки, яким були забезпечені майнові права банку за спірним кредитним договором за рахунок придбаної ним квартири. В іпотечному договорі  квартира була оцінена в гривнях, тобто в валюті України.

За умовами кредитного договору він зобов’язаний повернути кредит в  дол. США. Він вважає цей кредитний договір удаваним правочином, та таким, що порушує його права, тому що зобов’язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України –гривні.

Відповідно до чинного законодавства гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні, вона приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

Позивач не мав права надавати йому кредит у валюті, оскільки купівлю квартири він здійснював за гривні. Тому укладенням спірного договору було порушено валютне законодавство, більш того банку було відомо про те, що він мав намір купувати квартиру, яка була ним  передана в іпотеку на забезпечення зобов’язання.

Після отримання кредиту у валюті він конвертував отриману ним готівку у доларах США в національну грошову одиницю –гривню для того, щоб провести розрахунок із продавцем нерухомості. Таку операцію він міг здійснити і в іншій банківській установі, але він скористався послугами саме позивача для проведення цієї операції. Відповідач знав, що він буде розраховуватись за купівлю квартири гривнями, але схвалював таке його рішення. Тому за таких підстав спірний кредитний договір є удаваним правочином, бо він та позивач насправді уклали між собою договір кредитування у валюті України, що не суперечить законодавству України, але замаскували його під договір кредитування в іноземній валюті.

Також в своєму зустрічному позові відповідач зазначає, що подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час, є порушенням принципу справедливості., тому що наслідком цього договору є дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача кредитних послуг, тобто його. Крім того, оскільки курс долара постійно збільшується, він змушений сплачувати заборгованість в значно більших сумах в гривнях, ніж фактично отримав від банку та більші суми процентів в гривнях, ніж це фактично передбачено договором.

Станом на час укладання спірного кредитного договору, 18.06.2008р. отримані ним за договором кошти в дол.США складали по курсу 59 237грн. Оскільки кредит ним був отриманий в гривнях, до цього правочину мають бути засновані правила, що регулюють надання саме такого кредиту.

Відповідач ОСОБА_3 просить визнати спірний кредитний договір, укладений ним з банком, удаваним правочином та визнати його таким, що укладений в валюті України в сумі 59 237 на визначених в ньому умовах.

                                                         - 3 -

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила його задовольнити. Зустрічний позов нею не визнано, вона в засіданні висловила заперечення, які надала до справи в письмовому вигляді,  просила задовольнити пред’явлений банком позов про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору та відмовити в задоволенні зустрічного позову в зв’язку з його безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_3 підтримав свій зустрічний позов, висловивши заперечення проти пред’явленого до нього банком позову, просив відмовити банку в задоволенні цього позову та задовольнити його зустрічний позов до банку.

Представник ОСОБА_3, який діє за довіреністю –ОСОБА_4, суду пояснив, що він в повному обсязі підтримує зустрічний позов та позицію його довірителя, просить його задовольнити, а в задоволенні позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 він просить відмовити.

Третя особа по справі підтримала пояснення та доводи, надані відповідачем та його представником.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, його представника та третьої особи, оцінивши належність, допустимість,  достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволенні основного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що між сторонами склались правовідносини, що виникли в результаті укладення між ними кредитного договору, які регулюються ст.ст. 1048-1050,1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.   

Відповідно до ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність»відносини банку   з   клієнтом   регулюються   законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку  України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.   

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.   

Згідно із ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.   

У відповідності до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання і в іноземній валюті.   

Статтею 192 ч.2 цього Кодексу передбачається використання в Україні іноземної валюти у випадках і в порядку,  встановлених законом.   

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.   

Статті 47, 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, що використовується. Вказані операції здійснюються на підставі батьківської ліцензії.   

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».   

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України, - якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання  іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.   

                                                          - 4 -

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язань і зазначена норма вказує на те, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.   

Крім того, діючим цивільним законодавством передбачено і загальні умови виконання зобов’язання. Зі статті 526 ЦК України випливає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлено види забезпечення виконання зобов'язання, одним з яких є неустойка (ст.ст.549,550 ЦК України). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, одним з видів яких є сплата неустойки, що передбачено ст.ст.610-612 ЦК України.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 16.3 кредитного договору  за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених умовами кредитного договору, відповідач повинен сплачувати банку пеню в розмірі 0.5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.12) розмір пені складає 12 430.32грн. В розрахунку зазначено, що пеня розраховувалась з розміру 1% від суми заборгованості, що суперечить умовам кредитного договору, де передбачено пеня в розмірі 0.5%.

Отже, банком безпідставно нарахована пеня в зазначеному розмірі, замість 6 215.16грн., нараховано 12 430.32грн. Тому з наведених підстав позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені частково.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме: копією кредитного договору № 014/149993/3164/74 від 18.06.2008р. (а.с.5-9), копіями заяви на видачу готівки від 18.06.2008р. та меморіального валютного ордеру від 18.06.2008р. (а.с.11), розрахунком суми заборгованості за кредитним договором (а.с.12), письмовою вимогою про дострокове погашення заборгованості від 18.06.2009р. (а.с.13).

Стосовно висновку суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд  виходив з наступного.

Відповідач не оспорює того факту, що позивач мав право здійснювати будь-які операції в іноземній валюті, на що у нього є відповідні дозволи та документальні підтвердження, а саме : копія Листа НБ України від 07.12.2009р. (Департаменту валютного регулювання) «Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті», копія Ліцензії №10, реєстраційний №94 від 27.03.1992р. на право здійснювати банківські операції, дозвіл №10-4 з додатком до нього (а.с.90-98).

Посилання відповідача ОСОБА_3 на ту обставину, що видача банком кредиту в дол..США є удаваним правочином, оскільки він після отримання вказаного кредиту конвертував отримані ним кошти в національну валюту (гривню) для розрахунку з продавцем нерухомості, яку він (Калашніков) придбав за кредитні кошти, є необґрунтованим та надуманим.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.   

Відповідно до роз’яснень  Верховного Суду України, викладених в узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними суб’єкт, який вимагає визнання правочину недійсним як укладеного з метою приховати інший правочин, повинен довести, що правочин укладений з такою метою.

Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач (в даному випадку за зустрічним позовом) повинен вказати та довести, - який інший правочин приховується з допомогою укладеного правочину. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

                                                            - 5 -

Відповідачем ОСОБА_3 не було надано суду переконливих доказів на підтвердження того факту, що обидві сторони спірного кредитного договору свідомо, з певною метою, документально оформлювали кредитний договір, але насправді між ними була інша домовленість та були встановлені інші правовідносини.

З роз’яснень Верховного Суду України також слідує, що до удаваних правочинів правові наслідки недійсності, передбачені ст.216 ЦК України, можуть бути застосовані тільки тоді, коли правочин який сторони дійсно мали на увазі, є нікчемним або суд визнає його недійсним. В даному випадку спірний кредитний договір в судовому порядку не було визнано нікчемним та недійсним.

Пунктом 1.1 спірного договору встановлено отримання відповідачем у банку (у позивача) кредиту в сумі 12 400.00дол.США 00 центів для реалізації програми кредитування «Житло в кредит».

Відповідно до положень ст.177 ЦК України та ст.2 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»громадяни України мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України та за її межами, тобто закон не обмежує резидентів України мати у власності валюту іншої країни.

Грошові кошти, в тому числі і іноземна валюта,  можуть бути предметом угод по розпорядженню ними (договори відчуження, займу, кредиту та депозиту).

Відповідно до п.6.3 кредитного договору після зарахування суми кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та сплати ним всіх ремісій кредитору останній має право самостійно розпоряджатись коштами кредиту відповідно до його цільового призначення, в тому числі дати доручення кредитору на видачу готівки або на безготівковий переказ коштів кредиту.

Банк своє зобов’язання по кредитному договору виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти –12 400.00 дол.США 00 центів на поточний рахунок ОСОБА_3 відповідно до його заяви на видачу готівки від 18.06.2008р., що підтверджено меморіальним валютним ордером від 18.06.2008р., готівка отримана через касу банку відповідачем в зазначеній сумі.

З моменту перерахування коштів на його рахунок відповідач став власником цих коштів і мав право вільно, на свій розсуд ними розпоряджатись. Будь-яких обмежень для проведення розрахунків ОСОБА_3 при купівлі квартири кредитним договором не передбачено.

Кредитний договір не містить пунктів, які б перешкоджали ОСОБА_3 розраховуватись за придбання нерухомості у іноземній валюті.

Відповідно до ч.3 ст.533 та ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Оскільки ПАТ «Райффайзен банк Аваль»має Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та відповідний дозвіл, то відповідно він має право на надання кредитів у іноземній валюті.

Відповідачу банком був виданий кредит саме в дол..США відповідно до заповненої ним заяви-анкети позичальника. Він самостійно обрав валюту кредитування, а саме дол..США та одночасно був ознайомлений з діючим законодавством України, яке регламентує правовідносини банка з клієнтами.

Твердження відповідача щодо здійснення банком валютного контролю є помилковим, оскільки банк, як агент валютного контролю дійсно має право контролювати валютні операції, але ті операції, які проводяться через банк. А відповідач вказує на контроль банку між ним та продавцем нерухомості. Банк контролює відповідно до умов наданого ним кредитного договору лише цільове призначення кредитних коштів, укладання в зазначений строк договору іпотеки, як засобу забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до умов спірного договору (п.п. 15.5, 15.6) всі ризики, пов’язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору, він приймає на себе.

В п.15.7 кредитного договору зазначено, що перед укладанням цього договору позичальник повідомлений про всі умови споживчого кредитування. Про всі умови банком йому була надана повна інформація, яка є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною. Відповідач уважно вивчив всі умови договору перед його підписанням і питань з будь-якого приводу у нього не виникало.

Твердження відповідача щодо того, що кредитні кошти були отримані ним у валюті України  документально  ним  не  підтверджені, тому відсутні підстави вважати його доводи з

                                                                             - 6 -

цього питання правдивими та обґрунтованими.

Зміст зустрічного позову ОСОБА_3 та зміст наданих до нього в подальшому змін приводить суд до висновку про те, що він недобросовісним чином використовує свої права, а саме направляє їх на те, щоби ухилитись, уникнути від взятих на себе зобов’язань по кредитному договору. Так, спочатку він ставить вимоги про розірвання вказаного договору в зв’язку із істотною зміною обставин, важким матеріальним станом (19.01.2010р.), а в подальшому, тобто у змінах до цього позову 25.05.2010р. він викладає іншу підставу, а саме про удаваність кредитного договору та інші доводи, які є надуманими, не переконливими та такими, що не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення основаного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд прийшов до наступних висновків. Банком пред’явлено позов на суму 119 748.79грн., який оплачено державним митом –1 197.49грн. (1% від суми позову). Однак, з врахуванням того, що заборгованість по пені банком була вирахувана невірно (1% замість передбаченого по договору 0.5%), загальний розмір заборгованості за договором склав 113 533.64грн., звідси 1% розмір державного мита складає 1 135.34грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача підлягають до стягнення сплачені позивачем при подачі позову до суду витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120.00грн.

Всього розмір судових витрат –1255.34грн. Сплата судових витрат підтверджена позивачем документально (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209 ч.3, 212-215, 218 ч.1, 222 ЦПК України, на підставі ст.ст. 6, 11 ч.2 п.1, 191  ч.2, 524, 525, 526, 530, 533ч.ч.2,3, 235, 536, 546, 549, 550, 610-612, 625, 627, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 47, 49, 55 Закону України Про банки і банківську діяльність», п. 2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд

                                   В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ід.№ НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  місце реєстрації : АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою : 51700 АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35 р/р  29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції "Райффайзен ПАТ Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) - 114 768.98 грн., з яких : 113 533.64 грн. - заборгованість по кредитному договору, 1255.34грн. - судові витрати.

ОСОБА_3 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання удаваним та розірвання кредитного договору  в зв’язку з істотною зміною обставин відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 04.04.2011 року.

Суддя                                                                                                          Р.А.Литвинова