- 1 -

                                                                                                                                            № 2-279/11

                                            Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16.03.2011р.         Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

                             в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

                             при секретарі   Заіка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про визнання майна спільною частковою власністю співвласників (третя особа –КП «БТІ м. Вільногірська»,

                                                   В С Т А Н О В И В  :   

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про визнання майна спільною частковою власністю співвласників, в якому зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.01.2000р., яке було видано на підставі розпорядження відповідача від 13.01.1999р. за № 27, їй, а також її чоловіку – ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Її чоловік помер, в зв`язку з чим відкрилась спадщина на його майно,  в тому числі і на частку в зазначеній вище квартирі.

За свого життя заповіту на своє майно чоловік не складав. Єдиним спадкоємцем 1-ї черги за законом є вона.

В строк 6 місяців після смерті чоловіка  вона звернувся з заявою про прийняття спадщини до Вільногірської державної нотаріальної контори.

Завідуючою Вільногірською державною нотаріальною конторою їй було роз’яснено про неможливість вчинення нотаріальної дії та неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, в зв’язку з тим, що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину за законом  після смерті одного з учасників спільної сумісної власності може бути здійснена тільки після виділення частки померлого у спільному майні.

Органом приватизації державного (комунального) житлового фонду в м. Вільногірську Дніпропетровської області є відповідач, який приймає відповідні рішення про передачу громадянам у власність житла в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»та видає свідоцтва про право власності на житло.

Згідно із ч.4 ст.355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо законом або договором не встановлена спільна сумісна власність на майно. При житті чоловіка між ними договір про визнання зазначеної квартири спільною сумісною власністю не укладався та з такою заявою до відповідача при приватизації вищезазначеної квартири про визнання її спільною сумісною власністю вони не звертались. Крім того, діюче законодавство України не передбачає таку форму власності, як спільно-сумісна. Законодавством визначено, що власність є спільною частковою та спільною сумісною.  

Таким чином, відповідач самовільно, без їх з чоловіком згоди, визначив квартиру як спільну сумісну власність, що не відповідало їх волі на їх бажанню, що на цей час унеможливлює отримання нею як спадкоємицею свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка.

Оскільки один із співвласників майна –зазначеної квартири (ОСОБА_2) помер, то визначити частки кожного із співвласників вказаної квартири  в  добровільному порядку є неможливим.  

Але в зв`язку з тим, що відповідач, як співвласник будинків приватизованого житла в місті, не визнає за співвласниками права спільної часткової власності на вищевказану квартиру та не бажає добровільно внести зміни у свідоцтво про право власності на житло, вона змушений звертатись до суду з даним позовом.

Так як домовленості  між  співвласниками зазначеної квартири щодо перерозподілу

                                                                     - 2 -

часток між ними та спору з цього приводу  не  було,  вона  вважає,  що кожному з співвласників зазначеної квартири належить 1/2  її частина.

Позивач просить задовольнити її позов, визнати вказану квартиру спільною частковою власністю її та її чоловіка ОСОБА_2 за життя,   який  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1,  в рівних частинах, тобто по 1/2 частини квартири за кожним співвласником.

Позивач надала в судове засідання заяву, якою просить розглянути дану справу без її участі, зазначила, що підтримує позов в повному обсязі (а.с.13).

Відповідач - Вільногірський міськвиконком повідомив листом про  згоду з позовом та просить розглядати дану справу без участі представника (а.с.14).

Представник третьої особи –КП «БТІ м. Вільногірська»надав в судове засідання телефонограму аналогічного змісту (а.с.12).

Дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі: копію свідоцтва про одруження (а.с.5), копію свідоцтва про право власності на житло від 24.01.2000р. (а.с.6), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.9), копію технічного паспорта на квартиру (а.с.7,8), також приймаючи до уваги визнання позову відповідачем,  суд прийшов  до  висновку  про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 355, 356, 357 ЦК України майно, що є у власності співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно), майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою,  якщо  договором  або законом  не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на момент приватизації було визначено спільну сумісну власність позивача та спадкодавця - її нині покійного чоловіка ОСОБА_2  Вони, як співвласники квартири вважали, що кожному з них належить по 1/2 частки квартири, іншої домовленості між ними не існувало, спорів з цього приводу не виникало,  за  визначенням часток вони до відповідних органів не звертались.

Таким чином, є підстави для визначення за позивачем та її нині покійним чоловіком ОСОБА_2 за його життя по 1/2 частки у праві їх власності на спільне майно - отриману в порядку приватизації квартиру АДРЕСА_1.

Позовну вимогу щодо стягнення судових витрат позивач не пред’являла, тому суд залишає їх за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 355-357 ЦК України,  суд

                                                 В  И  Р  І  Ш  И  В  :

              Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про визнання майна спільною частковою власністю співвласників  задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною частковою власністю ОСОБА_1 та за життя її чоловіка ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частинах, тобто по 1/2 частини квартири за кожним співвласником.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Суддя                                                                                                      Р.А.  Литвинова