Справа № 2-2422/11

 РІШЕННЯ

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року

      Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернулася до суду із даним позовом в його обґрунтування посилаючись на те, що 08.08.1998 р. взяла шлюб із відповідачем у цій справі,  та від сумісного життя подружжя має  дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1   Як зазначається позивачем при зверненні до суду, шлюбні відносини припинені між подружжям  з жовтня 2002 року, та причиною розпаду сім’ї стали сварки та скандали, які виникали з різних питань шлюбно-сімейних відносин та що призвело до відчуження та втрати почуття любові та взаємної поваги один до одного.  Посилаючись у позові на те, що сім’я розпалася остаточно та відновленню не підлягає та з березня 2010 року позивач мешкає з іншим чоловіком та намагається створити сім’ю,   зазначене й стало приводом для цього звернення  до суду та заявлення у позові вимоги  про розірвання шлюбу.        

        У судове засідання сторони не з’явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх  відсутності;  відповідно до письмової заяви відповідача, останній  позов визнав повністю.       

        Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

        Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов  до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову повністю з огляду на таке.  

       Як було встановлено судом, 08.08.1998 р.  Відділом  реєстрації актів громадянського стану виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради  м. Дніпропетровська  між позивачем та відповідачем за цим позовом було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво, подружжя має дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, спільне життя подружжя не склалося: подружжя  має різні погляди на життя, не в змозі досягти згоди, втратило почуття любові та взаємної згоди.     

        Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

       Таким чином, суд, з’ясував фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що подружжя відсторонилося один від одного, припинило шлюбні відносини з жовтня 2002 року, втратило повагу один до одного, а також дійсні причини позову про розірвання шлюбу (подружжя не розуміє один одного, має різні погляди на життя), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, дійшов  до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини,  враховує також їх інтереси та водночас зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя,  зокрема те, що позивач з березня 2010 року намагається створити нову сім’ю,  вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме  інтересам обох подружжя, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.      

        Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.

       Разом з тим, за ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану»за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством; на виконання п. 4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита. Таким чином, суд  вважає за необхідне при вирішенні питання щодо встановленого чинним законодавством (відповідно до п. «б»ч. 5 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито»за реєстрацію за вчинення акту по реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі  державне мито підлягає до сплати в розмірі від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян - з одного або обох із подружжя) розміру справляння державного мита за вчинення реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану  зазначити, що державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.   

        Керуючись  ст. 11, ч. 1 ст. 88,   ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 214-215  ЦПК України,   суд                                      

ВИРІШИВ:

        Позов  позовом  ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.  

        Розірвати шлюб між   ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований    18 жовтня 2000 року Відділом  реєстрації актів громадянського  стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська   під актовим записом  №906.  

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі  8 (вісім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  30 (тридцять) гривень.      

       Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану  підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.    

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя