Справа №2-а-163

    2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 березня  2011 року                                                                                   смт Куйбишеве

          Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

          головуючого судді                               Горбачова Ю.М.,

          при секретарі судового засідання           Понькі Н.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до інспектора ДПС ВДАІ Куйбишевського Розівського (далі за текстом –інспектор ДПС) лейтенанта міліції Шепія Дмитра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2011 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Шепія Д.С. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії АР1 № 010130 від  18 лютого 2011 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у вигляду штрафу в розмірі 500 гривень, оскільки з вказаним у ній порушенням ПДР він не згоден, вважає її незаконною, винесеною з порушенням вимог діючого законодавства.

У постанові інспектор ДПС зазначив, що 18 лютого 2011 року о 10.38 годині  на перехресті вул. Вокзальної та вул. Поштової у смт. Комиш-Зоря обладнаними дорожніми знаками 2.3 та 7.8, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, при повороті ліворуч не ввімкнув покажчик повороту, чим допустив порушення пункту 9.2(б), 16.11 Правил дорожнього руху України. Позивач зазначив, що належні докази, що свідчать про подію адміністративного правопорушення, вказаного у постанові, відсутні. Він не порушував правила дорожнього руху, а таким чином адміністративного правопорушення не скоював.

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122  КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху.

Із вказаною постановою відповідача Шепія Д.С.  не згоден, вважає, що постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки прийнята відповідачем з порушеннями як в порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також підтримав свої позовні вимоги на тих підставах, що викладені в позовній заяві.

Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач –інспектор ДПС Шепій Д.С.  в судове засідання не з’явився, про час і місце його

проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу провадяться в межах їх компетенції  і  у точній відповідності до закону.          

Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративні правопорушення, а саме: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2011 року о 10.38 годині  на перехресті вул. Вокзальної та вул. Поштової у смт. Комиш-Зоря обладнаними дорожніми знаками 2.3 та 7.8, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, при повороті ліворуч не ввімкнув покажчик повороту, чим допустив порушення пункту 9.2(б), 16.11 Правил дорожнього руху України. 18 лютого 2011 року інспектором ДПС Шепій Д.С. була винесена постанова серії АР1 № 010130 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішень відповідача –інспектора ДПС Шепія Д.С. який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст. 4, 6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

          Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем –інспектором ДПС Шепій Д.С рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 222, 255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ВДАІ Черненком О.В. рішення, яке оспарюється  позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР1 № 010130 від  18 лютого 2011 року інспектор ДПС Шепій Д.С. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З пояснень   ОСОБА_1  в  позовній заяві  вбачається, що він 18 лютого 2011 року він дійсно рухався на своєму автомобілі  у смт. Комиш-Зоря на перехресті вул. Вокзальній та вул. Поштової ввімкнув світловий покажчик лівого повороту, а після закінчення маневру вимкнув його. Тобто діяв у відповідності з вимогами п. 9.2 Правил дорожнього руху України.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначено яким чином інспектором ДПС Шепіем Д.С. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил  дорожнього руху.

          Таким чином, підставою для прийняття рішення яке оспарюється про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Шепія Д.С. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ДПС повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем Шепіем Д.С. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тому суд, дослідивши матеріали справи,  вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст.288, 289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1  за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду  24 лютого 2011 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Шепіем Д.С., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст.ст. 222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора ДПС ВДАІ Куйбишевського Созівського районів лейтенанта міліції Шепія Дмитра Сергійовича –постанову серії АР1 № 010130 по справі про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 500 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.    

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                              Ю.М. Горбачов