Справа № 1519/2а-18/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого –судді Мазун І.А.,
за участю секретаря – Чудновської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС із ЗС ДАІ Малиновського району УДАІ в Одеській області Дорохова Юрія Євгенійовича, третя особа на стороні відповідача –УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання постанови незаконною та її скасування, -
В С Т А Н О В И В:
02.12.2010р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом на постанову ІДПС взводу ДПС із ЗС ДАІ Малиновського району УДАІ в Одеській області Дорохова Юрія Євгенійовича у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена інспектором за відсутністю доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
08.02.2011р. ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача УДАІ УМВС України в Одеській області, оскільки відповідач у справі є посадовою особою ДПС взводу ДПС із ЗС ДАІ Малиновського району УДАІ м. Одеси, що підпорядковується УДАІ УМВС України в Одеській області.
УДАІ ГУМВС України в Одеській області по справі надало до суду заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, у зв’язку з правомірністю складеного співробітниками ДАІ протоколом.
Сторони в судове засідання не з’явилися, сповіщені належним чином. Позивач надав суду заяву про слухання справи у його відсутність.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, докази на підтвердження обставин справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 30.11.2010р. інспектором ДПС взводу ДПС із ЗС ст.лейтенантом міліції Дороховим Ю.Є. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.11.2010р. та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 211683 від 30.11.2010р., якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у відповідності з ч. 2 ст. 122 КУпАП про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2010р., 30.11.2010р. о 15 годині 05 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мазда 323 д/н НОМЕР_1, рухаючись на перехресті з вул. І.Рабіна при повороті праворуч не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги вул. І.Рабіна на зелений сигнал світлофора, чим порушив п. 16.2 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП.
ОСОБА_1 не погодився з кваліфікацією своїх дій під час складання протоколу, про що зробив відмітку в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи заперечення УДАІ ГУМВС України в Одеській області, суд виходить з того, що хоча і для провадження у справах про адміністративні правопорушення є характерним специфічний вид доказу –безпосереднє спостереження уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і проведення адміністративного розслідування, проте сам по собі факт складання протоколу не може бути визнаний єдиним та достатнім доказом для встановлення вини особи в скоєнні правопорушення у разі оспорення особою факту вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилученням речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.11.20 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічним засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі в електронному вигляді протягом трьох місяців з моменту фіксації порушення.
Суду не надано відповідної копії фото- чи відеозапису про скоєне скаржником адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу та обставин справи, на які посилаються сторони, згідно зі ст.ст. 251,256 КУпАП до матеріалів адміністративного провадження, яке закінчується прийняттям постанови, повинно долучатися всі докази, з врахуванням яких було прийнято постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, яка можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Оскільки суд, на відміну від посадової особи ДАІ не був присутній при вчиненні дій водієм, які були кваліфіковані як адміністративне правопорушення, з чим не згодний скаржник, то з врахуванням особливості цього виду правопорушення, кваліфікація дій водія повинна проводитися з врахуванням всіх факторів дорожньої обстановки. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, а саме, ненадання переваги у русі пішоходам, які переходили проїзну частину, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис, пояснення свідків або пішохода (ст. 69 КАС України), які б могли підтвердити вчинення скаржником адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
При таких обставинах, суд вважає, що співробітником ДАІ не доведено факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 16.2 правил дорожнього руху, за відсутністю достатніх доказів в підтвердження цього правопорушення.
Керуючись ст.ст. 19, 62, 124 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», п.18.1 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ 10.10.2001р. №1306, Положенням «Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства Внутрішніх справ», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27.03.2009р. №111, ст.ст. 7, 9, 17, 19, 69, 159-163, 167, 172-2, 254 КАС України, ст.ст. 122 ч.2, 251, 252, 254-256, 283-284, 293-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС із ЗС ДАІ Малиновського району УДАІ в Одеській області Дорохова Юрія Євгенійовича, третя особа на стороні відповідача –УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання постанови незаконною та її скасування задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВН № 211683 від 30.11.2010р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає у відповідності до ст.172-2 КАС України.
Головуючий І.А.Мазун