УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО серпня 2006 року                                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого           Ясеновенко Л.В.

суддів                    Меленко О.Є., Бойчука І.В.

секретаря               Білик Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод на межі земельної ділянки та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення межі та водовідвідного рову,-

встановила:

Рішенням Богородчанського районного суду від 22 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод на межі земельної ділянки та позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення межі та водовідвідного рову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Скаржниця вказує на те, що суд не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_2 посадила на визначеній ще їх батьками межі дерева, які руйнують паркан. На думку апелянтки, суд також не врахував тієї обставини, що дерева посаджені відповідачкою з порушеням ДБН-36092, згідно яких відстань від межі до стовбурів дерев, які висаджуються повинна бути не менше як 4-6 м., залежно від величини їх крон. ОСОБА_1 також зазначає, що судом не було враховано вимог ст. 109 ЗК про те, що кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що сторони по спарві є сусідами і їхні земельні ділянки межують між собою. На межі між земельними ділянками споруджений дев"яний паркан та ростуть дерева.

Відмовляючи у задоволенні позовів суд правильно виходив з того, що жодна із сторін не представила належно оформлених документів на право власності чи користування на земельну ділянку, а отже і доказів того, що будь-які їх права порушені.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального

Справа № 22-ц-1133/2006р.                             Головуючий у І інстанції Могила А.Б.

Категорія 33                                                 Доповідач Ясеновенко Л.В.

права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Богородчанського районного суду від 22 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді:

Л.В. Ясеновенко О.Є. Меленко І.В. Бойчук