Справа №  1-50/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01.04.2011                                                                                   смт.Веселинове

                                                                                                                                                                                                                                  Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

                                  головуючого судді                               Орленко Л.О.,

                                  при секретарі                                        Сіренко А.В.,

                                    з участю прокурора                             Маврова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове кримінальну справу за обвинуваченням:                                                                                                                         

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, перебуваючого в цивільному шлюбі, працюючого у приватного підприємця ОСОБА_2 експедитором, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 10 липня 2003 року місцевим Вознесенським районним судом Миколаївської області  за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням обов’язків відповідно до ст. 76 КК України;  06 лютого 2004 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 22.10.2005 року за постановою суду умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 26 днів; 14 червня 2007 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.263, ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 309,  ч.1 ст.70, ст.71 КК України до  3-х  років позбавлення волі, звільнився 14 червня 2010 року за відбуттям строку покарання,

  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

                                                             ВСТАНОВИВ:

      01 січня 2011 року, близько 04.00 години, ОСОБА_1, перебуваючи у гостях в домоволодінні ОСОБА_3, проживаючого в АДРЕСА_2, помітив на підлозі біля одягу мобільний телефон марки „SAMSUNG” D –900 і, у зв’язку з чим у нього виник умисел на вчинення крадіжки телефону з корисливих спонукань.  

Переконавшись у відсутності сторонніх осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно та повторно, переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_1, збираючись додому, таємно викрав мобільний телефон марки „SAMSUNG” D –900 і вартістю 450 (чотириста п’ятдесят) гривень з флеш картою пам`яті  до нього об’ємом 1 гб. вартістю 30 (тридцять) гривень та СІМ карту „Київстар” вартістю 15 (п’ятнадцять) гривень.

В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, подарувавши телефон своєму батькові ОСОБА_4, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 495 (чотириста дев’яносто п’ять) гривень.

       Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду показав, що він повністю згоден з обвинуваченням, дійсно          01 січня 2011 року близько 04.00 години, перебуваючи в гостях у домоволодінні ОСОБА_3, таємно викрав  мобільний телефон марки  „SAMSUNG” D –900 і  з флеш картою пам`яті об’ємом 1 гб. та СІМ карту „Київстар”, який в подальшому подарував своєму батькові ОСОБА_4

Окрім визнання вини підсудним, його вина в інкримінованому злочині підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами: явкою з повинною підсудного від 19.01.2011 р. та довідкою про вартість викраденого майна.

Відповідно до явки з повинною від 19.01.2011 р. ОСОБА_1 зізнався у вчиненні злочину та повідомив працівникам міліції, що він 01.01.2011 р., перебуваючи в гостях в домоволодінні ОСОБА_3, таємно викрав  мобільний телефон марки  „SAMSUNG” D –900 і. (а.с.3).

За даними довідки приватного підприємця ОСОБА_5 вартість мобільного телефону марки  „SAMSUNG” D –900 і, який був у вжитку, становить 450 грн., флеш –пам’яті до цього телефону - 30 грн., сім-карти з абонентським номером стільникового зв’язку оператора  «Київстар» - 15 грн. (а.с.4).

Таким чином, проаналізувавши показання підсудного, які не суперечать фактичним обставинам справи і не оспорюються підсудним, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, суд  дійшов висновку,  що вина  підсудного  в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

    Суд вважає можливим кваліфікувати дії підсудного за ч. 2 ст. 185 КК України -  як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

       При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого  злочину та дані про особу підсудного.

        Підсудний вчинив злочин за ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії  злочинів середньої тяжкості.

       Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю  злочину.

   Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.  

   Підсудний ОСОБА_1 раніше  судимий, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, за місцем проживання характеризується  посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює в приватного підприємця ОСОБА_2 та за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.

        На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, даних про особу підсудного, вважає, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

         Враховуючи, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, характеризується за місцем проживання та роботи з задовільної сторони,  щиро покаявся у вчиненому злочині, з’явився із зізнанням у вчиненні злочину до міліції, і те, що потерпілому був повернений телефон у справному стані, і 11.03.2011 р. у нього народилася дочка, то суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, та в зв'язку з цим вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджений ОСОБА_1 протягом  встановленого судом іспитового строку  не вчинить нового злочину та  виконає покладені на нього обов'язки.        

 Питання про  речові докази у справі підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «„SAMSUNG” D –900 - і з флеш картою пам’яті на 1 Гб., який передано на зберігання під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 необхідно залишити йому за належністю як власнику майна.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 322, 323, 324, 327, 330, 333, 334, 335, 343 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України –у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

           На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

          Відповідно до ст. 76  КК України   покласти на  ОСОБА_1 наступні обов'язки:                                                                

  - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.                   - періодично з’являтися  для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «„SAMSUNG” D –900 - і з флеш картою пам’яті на 1 Гб., який передано на зберігання під зберігальну розписку потерпілому  ОСОБА_3, –залишити йому за належністю як власнику майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

          На  вирок  суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту  проголошення вироку через Веселинівський районний суд Миколаївської області.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області                          Л. О. Орленко