Справа № 2а-23/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

11.04.2011 року                                        Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої- судді                    Мікули О.І.

при секретарі-                                        Куп’як В.М.

з участю представник позивача-                    ОСОБА_3

представника відповідача-                              Копняк Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до відповідача- Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

          Позов мотивує тим, що він займає посаду директора Західної філії ВАТ«Фарлеп- Інвест» з 17.03.2008 року. З 14.05.2009 року по 03.06.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проводилась планова перевірка підприємства на предмет дотримання порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій та дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні замовникам технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури. Відповідно до акту від 3.06.2009 року №000277 перевіркою встановлено, що згідно ст.6 розділу 1 Закону України «Про видавничу справу»видавництва, які внесено до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, тарифи, затверджені як для інших споживачів замість як для бюджетних підприємств і користуються послугами організацій поштового, телеграфного і телефонного зв'язку за тарифами, передбаченими для бюджетних організацій та установ філією застосовувались організацій, чим порушено п. 7 Загальних положень рішень НКРЗ від 0505.06р. №258 на період з 01.11.2006р., від 10.06.08р. №1058, від 12.09.08р. №1110 сума необгрунтовано отриманої ВАТ «Фарлеп-Інвест»виручки за період липень 2008р. - квітень 2009 р. склала 990,91 грн. Філією додатково з абонентів справлялась плата за послугу, яка є невід'ємною частиною загальнодоступної телекомунікаційної послуги. Внаслідок завищення абонентної плати на 0,50 грн. для фізичних осіб та 0,58 грн. для юридичних осіб філією за період листопад 2008 року - квітень 2009 року зайво нарахована абонентам абонентної плати на суму 693,72 грн. Сума необгрунтовано отриманої ВАТ «Фарлеп-Інвест»виручки, внаслідок порушення рішення НКРЗ від 12.09.2008 р. № 1110 склала 684,01 грн. За результатами перевірки відповідачем було направлено поштою на адресу Філії припис від 09.06.2009р. №109, рішення від 9.06.2009 року № 136 та складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2009 року № 000092. 16.06.2009 року він отримав постанову №82 по справі про адміністративне правопорушення. Вважає дану Постанову незаконною з наступних підстав: Західна філію ВАТ «Фарлеп-Інвест»не має статусу окремої юридичної особи. Питання встановлення цін на послуги зв'язку належить до компетенції Товариства. Усі тарифи на послуги зв'язку Товариства затверджуються наказами генерального директора ВАТ «Фарлеп- Інвест». У період, що перевірявся, філією надавались телекомунікаційні послуги за тарифами, згідно наказів ВАТ «Фарлеп-Інвест»від 2.06.2008 року № 44/01-6 та від 3.10.2008 року №99/01-6, виданих та підписаних генеральним директором Товариства Чуйковим Ю.М. Відповідно до Положення про Західну філію ВАТ «Фарлеп-Інвест»директор Філії діє в межах повноважень, визначених у п. 7.7. Положення та в межах виданої генеральним директором довіреності. Зі змісту згаданих документів чітко видно, що він, як директор Західної філії ВАТ «Фарлеп-Інвест», не має повноважень встановлювати чи змінювати тарифи на телекомунікаційні послуги. Крім того, ст.4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін, а також по контролю за цінами, крім сфери телекомунікації. Відповідно до ст.17 Закону України «Про телекомунікації»органом регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ). НКРЗ видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції НКРЗ, та контролює їх виконання; забезпечує державний нагляд за додержанням суб'єктами господарювання ринку законодавства про телекомунікації; здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері телекомунікацій (ст. 18 Закону України «Про телекомунікації»). Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі НКРЗ створюється Державна інспекція зв'язку (надалі - -ДІЗ), - ст. 19 Закону України «Про телекомунікації». Згідно Положення про Державну інспекцію зв'язку, затвердженого Рішенням НКРЗ України від 2.08.2007 року №875, ДІЗ, у межах своїх повноважень, здійснює нагляд за дотриманням законодавства у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку, а також запобігання правопорушенням у відповідних сферах. Серед основних завдань ДІЗ є здійснення державного нагляду за дотриманням суб'єктами ринку з телекомунікацій законодавства про телекомунікації, стандартів, інших нормативних актів у сфері телекомунікацій. Рішенням НКРЗ від 15.02.2007 року №594 ВАТ «Фарлеп-Інвест»внесено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій. Регулювання цін на ринку телекомунікацій належить до компетенції НКРЗ і здійснюється на підставі Рішень НКРЗ про затвердження граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Таким чином, і контроль за дотриманням суб'єктами ринку телекомунікацій граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги належить до компетенції контролюючого органу НКРЗ а саме - Державної інспекції зв'язку. Також, 29.05.2009 року набрала чинності Постанова КМУ від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року». П.1 цієї Постанови зобов'язує органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності, тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання та приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень. В порушення вимог даної Постанови 9.06.2009 року відповідач прийняв Постанову про застосування адміністративних санкцій за порушення ст.165-2 КУпАП  одночасно з внесенням припису на усунення порушень. Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою КМУ від 13.12.2000 року №1819 «Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Держінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням». Вважаю, що Державна комісія з контролю за цінами у Львівській області, здійснюючи перевірку Західної філії ВАТ «Фарлеп-Інвест»на предмет дотримання законодавства у сфері телекомунікацій та застосовуючи до нього адміністративні санкції у період чинності Постанови КМУ № 502, вийшла за межі своїх повноважень і діяла незаконно. 18.06.2009 року до Львівського окружного адміністративного суду подано позовну заяву ВАТ «Фарлеп-Інвест»до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконним та скасування Рішення Відповідача від 9.06.2009 року № «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін». Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.     

В судовому засіданні предстаник позивача позов підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №82 від 11.06.2009 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-2 КпАП України.

Представник відповідача- Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області проти позову заперечила та пояснила, що такий не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Ч.1 ст.165-2 КУпАП передбачено, що посадові особи, винні у порушенні порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, підлягають адміністративній відповідальності у вигляді штрафу. При цьому, слід відмежовувати поняття «формування тарифів», що було здійснено генеральним директором ВАТ «Фарлеп-інвест»Чуйковим Ю.М. шляхом прийняття наказів від 02.06.2008р. № 44/01-6 та від 03.10.2008р. № 99/01-6, та поняття «застосування тарифів», що здійснювалось безпосередньо саме Західною філією ВАТ «Фарлеп-інвест»та її директором ОСОБА_2 зокрема, що є посадовою особою, яка несе персональну за відповідальність за діяльність в цілому підприємства у відповідності до чинного законодавства України, в тому числі і дотримання встановленого порядку застосування тарифів. Виявлене порушення, за вчинення якого ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності полягало у застосуванні вільних тарифів замість регульованих граничних при наданні послуг абонентам загальнодоступних телекомунікаційних послуг, що є порушенням порядку застосування тарифів згідно із п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.01 р. № 298/519. Крім того, не відповідає діючому законодавству твердження позивача про те, що Держінспекція з контролю за цінами у Львівській області не наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Відповідно до ст.4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Тобто, обмеження повноважень Кабінету Міністрів України у сфері телекомунікацій встановлено лише в частині регулювання тарифів на телекомунікаційні послуги, а не визначення повноважень органів державного управління в частині контролю за цінами (тарифами). При цьому згідно із Законом України «Про телекомунікації»НКРЗ України надано право лише щодо здійснення тарифного регулювання у сфері телекомунікацій, тоді як відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»та постанови КМУ від 18.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» перевірка правильності формування, встановлення та застосування цін і тарифів є виключною компетенції державних органів з контролю за цінами. Крім цього, відповідно до ст.244-5 КУпАП розгляд адміністративних справ, пов'язаних з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, належить до компетенції органів державного контролю за цінами. Не відповідає діючому законодавству також посилання позивача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 502, як нормативно-правового акту, який встановлює порядок притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Відповідно до абз.4 п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»передбачено норму щодо прийняття рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом ЗО діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути). Дана норма постанови містить обмеження лише в частині застосування санкцій до суб'єктів господарювання та не стосується відповідальності фізичних осіб, що є суб'єктом відповідальності згідно із КУпАП. При цьому, покликання позивача на припис №109 від 09.06.2009р. про усунення порушення державної дисципліни цін не стосується суті спору, оскільки даний припис був наданий для виконання ЗФ «Фарлеп-інвест», як суб'єкту господарювання, а не ОСОБА_2 як посадовій особі. Просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.165-2 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів.

          З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення №82 від 11.06.2009 року /а.с.7/ вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній у березні-грудні 2008 року та у січні-квітні 2009 року допустив застосування вільних тарифів замість регульованих (граничних) при наданні абонементам загальнодоступних телекомунікаційних послуг, сума необґрунтовано отриманої виручки становила 1674,82 грн., і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00грн.

          Відповідно до положень ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Згідно зі ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що, виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб’єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови було виконано вимоги цих статей, виходячи з наступного.

          Так, оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від №000092 від 05.06.2009 року, при складенні якого було враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

          З представлених на розгляд суду матеріалів вбачається вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-2 КпАП України, постанова винесена правомочною особою, стягнення накладено в межах санкції статті з врахуванням вимог ст.33 КпАП України та строків накладення адміністративного стягнення.

          Позивачем у судовому засіданні не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, які б заперечували правомірність винесеної постанови в справі про адміністративне правопорушення №82 від 11.06.2009 року.

Відтак, у судовому засіданні не встановлено неправомірності дій працівників Державної інспекції з контролю за цінами по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити за безпідставністю.

          Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                                      Мікула   О.І.