Справа № 2а-81/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

13.04.2011 року                                        Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої- судді                    Мікули О.І.

при секретарі-                                        Горецькій З.В.

з участю представників позивача-                    ОСОБА_7., ОСОБА_2

представника відповідача, третьої особи-          Мікуш З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи- адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд–

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача- Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи- адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов мотивує тим, що постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації №211 від 28.07.2010 року її притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді 850 грн. за те, що вона самовільно влаштувала металевий гараж розміром 3,0 м. на 5,0 м. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. Такий висновок членів адміністративної комісії не ґрунтується на доказах та суперечить фактичним обставинам. Протокол у присутності позивача не складався, вона його не підписувала. Що стосується фактичних обставин справи, то слід зазначити, що на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на протязі тривалого часу знаходяться споруди, які були збудовані понад 20 років тому, ким їй не відомо, оскільки на час вселення у вищевказаний будинок ці господарські споруди вже були. Просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.     

 В судовому засіданні представники позивача- ОСОБА_7. та ОСОБА_2 позов підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позовній заяві. Просять позов задоволити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №211 від 28.07.2010 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КпАП України.

Представник відповідача- Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та одночасно третьої особи- адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечила, просить у задоволенні такого відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що дана господарська споруда збудована ще за тих часів, коли будувався будинок, це не є гараж, оскільки всередині даної споруди росте дерево, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення №211 від 28.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КпАП України за те, що остання самовільно влаштувала металевий гараж розміром 3,0 м. на 5,0 м. на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850грн. 

З протоколу №7 від 25.06.10 року про адміністративне правопорушення вбачається, власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 самовільно влаштувала господарську споруду розміром 9,0 м. на 5,0 м. (металевий гараж розміром 3,0 м. на 5,0 м.) на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 /а.с.27/.

Відповідно до ст.152 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів.   

        У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.   

              Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

          Проте судом встановлено, що, виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб’єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи.   

Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.  

З заслуханих в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 положень ст.152 КУпАП не порушувала, оскільки металевого гаража на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 не встановлювала, тобто в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

 У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача, а також встановлені в судовому засіданні обставини.   

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставний та обґрунтований, а тому такий слід задоволити.   

Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167, 172-1 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов задоволити.

Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення №211 від 28.07.2010р. відносно ОСОБА_3 протиправною. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 850грн. скасувати. Провадження у справі закрити.

          Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                                                Мікула   О.І.