Справа №1-НП-9/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2011 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: головуючого – судді Костенко С.М.
при секретарі судового
засідання ОСОБА_1
з участю: прокурора Потійчук О.В.
захисника ОСОБА_2
перекладачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, навчається в Житомирській ЗОШ № 35, учень 6-го класу
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2, учня 7-го класу Житомирської ЗОШ № 17
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -
в с т а н о в и в :
01 червня 2010 року близько 13 години 50 хвилин ОСОБА_5 перебував вдома за адресою АДРЕСА_1, де грався з сусідом неповнолітнім ОСОБА_7, який проживає в кімнаті НОМЕР_1. Цього ж дня та в цей же час, ОСОБА_5 побачив, що мати ОСОБА_7, ОСОБА_9 залишила кімнату без догляду, а ОСОБА_5 вийшов з кімнати. В цей момент у ОСОБА_5 виник умисел направлений на таємне викрадення ключа від кімнати НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_10 та будь-якого майна з даної кімнати. Викравши ключ ОСОБА_5 відчинив двері кімнати НОМЕР_2 та зачинившись з середини, підійшов до шафи, де зі скриньки викрав золотий ланцюжок та кулон, а також гроші в сумі 700 грн. У шафі в шухляді він також знайшов дві золоті обручки, які також викрав. Після чого він вийшов з кімнати та пішов до своєї кімнати, де заховав викрадені речі. Після чого, разом з ОСОБА_7 пішов до його кімнати НОМЕР_1, де непомітно поклав ключі на місце. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілий ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 4484 грн.
Крім цього, 21 червня 2010 року близько 16 години ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки з кіоску «Свіжий хліб», що по АДРЕСА_3, повідомив ОСОБА_6 про те, що нібито в ньому знаходяться гроші в сумі 40 тис. гривень та запропонував останньому викрасти вказані гроші, на що ОСОБА_6 погодився, таким чином вступивши з ним у зговір. Реалізуючі цей умисел, в цей же день та час, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 підійшли до вказаного кіоску, який належить ОСОБА_11 ОСОБА_5 відволік продавця з вказаного кіоску та вона вийшла. В цей час ОСОБА_6 зайшов до кіоску та в шухляді під прилавком знайшов 350 грн., які викрав, після чого одразу вийшов. Даною подією ОСОБА_11 заподіяно матеріального збитку в сумі 350 грн.
Свою вину у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_5 визнав та показав, що 01 червня 2010 року знаходився вдома і в цей час грався в кімнаті НОМЕР_1 зі своїм сусідом ОСОБА_7. В кімнаті ОСОБА_7 зберігалися ключі від кімнати його бабусі. Скориставшись тим, що мати ОСОБА_7 пішла, а останній також вийшов з кімнати, він взяв ключі від кімнати НОМЕР_2. Вийшовши до коридору, побачив, що там нікого немає і відчинивши двері кімнати НОМЕР_2, зайшов до неї та замкнувся зсередини. З шафі зі скриньки він забрав золотий ланцюжок та кулон і гроші в сумі 700 грн., а з шухляди забрав дві золоті обручки. З вказаними речами він пішов додому і сховав їх. А сам повернувся до кімнати ОСОБА_7 і непомітно поклав ключ на місце. Своїй матері він сказав, що золоті прикраси він знайшов, а про гроші нічого не розказував. В послідуючому золоті прикраси його матір здала до ломбарду, а гроші в сумі 700 грн. витратив на власні розваги. 21 червня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_6 і сказав останньому, що в хлібному кіоску знаходиться 40 тис. гривень. Вони вирішили викрасти ці гроші. Він зайшов до продавця кіоску і повідомив їй, що її кличе продавець сусіднього кіоску, оскільки він хотів, щоб вона залишила кіоск. Він відійшов трохи вперед по вул. Шелушкова, щоб продавець нічого не запідозрила. Він не бачив як ОСОБА_6 викрадав гроші. В послідуючому від дізнався, що останній гроші в кіоску забрав, а тому він зайшов до продавця і запитав чи дійсно в неї пропали гроші. В скоєному щиро розкаюється.
Свою вину у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України ОСОБА_6 визнав та пояснив, що 21 червня 2010 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_5, який спитав чи хоче він заробити гроші, він погодився. Тоді ОСОБА_5 сказав, що в хлібному кіоску в касі лежить 40 тис. гривень. Цього ж дня близько 16 години вони знову зустрілися і ОСОБА_5 запропонував йому відволікти продавця, щоб він зміг зайти в середину, але він на це не погодився. Тоді ОСОБА_5 пішов до продавця і повідомив останній, що її кличуть з другого кіоску. Коли продавець вийшла, він зайшов всередину і забрав гроші, які знайшов шухляді. Де подівся ОСОБА_5 він не бачив. Частину грошей він роздав друзям, частину витратив на власні потреби, а залишок в сумі 26 грн. у нього в послідуючому вилучили працівники міліції. В скоєному щиро розкаюється.
Вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, показами потерпілих, свідків, письмовими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 01 червня 2010 року прийшовши з роботи близько 18 години виявила, що з шафи зникли дві золоті обручки, золотий ланцюжок, золотий кулон та гроші в сумі 700 грн. Коли вона стала спілкуватися зі своїм онуком ОСОБА_7, зрозуміла, що їх викрав ОСОБА_5. Пояснила, що їй повернуто 500 грн. та золотий кулон, а решту речей, а саме дві каблучки та золотий ланцюжок повернуті не були.
Потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що вона є власницею кіоску по АДРЕСА_3. Про викрадення грошей з кіоску в сумі 350 грн., їй стало відомо через декілька днів від продавця. Самої події вона не бачила. Гроші в сумі 350 грн. їй відшкодовано батьками.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що 21 червня 2010 року вона працювала в кіоску по АДРЕСА_3. До неї підійшов малолітній хлопець, який повідомив, що її кличе продавець сусіднього кіоску. Вона вийшла на декілька хвилин, а повернувшись виявила зникнення виручки в сумі 350 грн.
Дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9, даними нею на досудовому слідстві вбачається, що 01 червня 2010 року вона перебувала на кухні за місцем свого проживання, а її син разом з сусідом ОСОБА_5 гралися в кімнаті. Потім син прибіг до неї і сказав, що ОСОБА_5 щось взяв в шафі, але вона цьому не приділила уваги, оскільки вважала, що ОСОБА_5 міг взяти там лише копійки. Потім від сина дізналася, що ОСОБА_5 відправляв його з кімнати і мабуть в цей час він повернув на місце ключ. Ввечері від матері дізналася, що з її кімнати зникли золоті прикраси та гроші.
(а.с.32-33)
Дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7, даними ним на досудовому слідстві вбачається, що він грався у його кімнаті з ОСОБА_5 і останній щось брав у шафі, але він подумав, що ОСОБА_5 взяв якісь монети, а потім з’ясувалося, що ОСОБА_5 брав ключі від кімнати бабусі.
(а.с.31)
Протоколами огляду місця події від 01 червня 2010 року, згідно якого встановлено місце, де у потерпілої ОСОБА_10 викрадено золоті прикраси та гроші в сумі 700 грн.
( а.с.4-8)
Протоколом огляду місця події від 03 червня 2010 року у ОСОБА_14 виявлено та вилучено золотий кулон і гроші в сумі 500 грн.
(а.с.11-13)
Протоколом огляду предметів від 08 червня 2010 року оглянуто грошові кошти в сумі 500 грн. та золотий кулон.
(а.с.37)
З довідки ломбарду «Скарбниця» від 14 жовтня 2010 року за № 1538 вбачається, що 01 червня 2010 року ОСОБА_14 було здано до ломбарду золоті прикраси, а саме чотири золоті ланцюги, кулон, каблучка, сережки з каменями.
(а.с.46)
Протоколом огляду місця події від 21 червня 2010 року оглянуто кіоск «Хлібний» по АДРЕСА_3 та встановлено місце де знаходились гроші.
(а.с.62-63)
Протоколом огляду місця події від 21 червня 2010 року у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено гроші в сумі 26 грн.
(а.с.64-65)
Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей кіоску по АДРЕСА_3 встановлено нестачу коштів в сумі 350 грн.
(а.с.76)
Протоколом огляду предметів від 23 листопада 2010 року оглянуто гроші в сумі 26 грн., вилучені у ОСОБА_6
(а.с.108)
Протоколами пред’явлення фотознімків для впізнання від 10 грудня 2010 року свідкові ОСОБА_13, остання впізнала серед пред’явлених знімків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які 21 червня 2010 підходили до її кіоску та викликали її з нього.
(а.с.112-113)
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_5, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно, поєднаним з проникненням в житло, доведеною повністю.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_6, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке виразилося в таємному викраденні чужого майна, доведеною повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду справи, суд вважає можливим застосувати до неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру. ОСОБА_5 на момент скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України мав 11 років, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.121); ОСОБА_6 на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України мав 12 років, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.136), а кримінальна відповідальність настає відповідно до ст. 22 КК України при скоєнні вказаних злочинів лише з 16-ти річного віку. При визначенні заходу виховного характеру суд також враховує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 характеризуються за місцем навчання та проживання посередньо, розкаюються у вчиненому, раніше не притягувалися до будь-якої відповідальності, а тому суд вважає, що вони можуть бути передані під нагляд батькам з встановленням особливих вимог.
Питання щодо речових доказів судом вирішується у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7-3,447 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього та передати його під нагляд матері ОСОБА_14, з забороною виходити з житла без супроводу батьків з 21 години вечора до 7 години ранку, забороною відвідування парків, кафе без супроводу дорослих (близьких родичів), забороною відвідування комп’ютерних клубів, справно відвідувати навчальні заняття строком на 3 роки.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього та передати його під нагляд батькові ОСОБА_15, з забороною виходити з житла без супроводу батьків з 21 години вечора до 7 години ранку, забороною відвідування парків, кафе без супроводу дорослих (близьких родичів), забороною відвідування комп’ютерних клубів, справно відвідувати навчальні заняття строком на 2 роки.
Речові докази: гроші в сумі 500 грн., золотий ланцюжок – залишити у користуванні їх законного володільця ОСОБА_10; гроші в сумі 26 грн., які зберігаються в фінансовій частині Богунського РВ УМВС України в Житомирській області передати ОСОБА_15 (а.с.110).
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 діб з дня проголошення.
Головуючий: