Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-а-657/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

"08" квітня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого Шевчук Л.  П.

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області та третьої особи на стороні відповідача інспектора ДПС УДАІ м. Житомир Пасічника Юрія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення як незаконної та закриття адміністративної справи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить скасувати постанову АМ1 №068151 від 5 лютого 2011 року, посилаючись на наступне:

5 лютого 2011 року відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»з накладенням штрафу у розмірі 255 гривень.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 5 лютого 2011 року керуючи автомобілем ДАФ FT95XF430, державний номерний знак НОМЕР_1 на 239 км автодороги Київ –Чоп, в населеному пункті с. Пилиповичі, що позначений дорожнім знаком 5.45 (Початок населеного пункту), рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив швидкість на 23 км/год, порушивши ст. 122 ч.1 КУпАП.

Із вказаним правопорушенням позивач не погодився і заперечував, що перевищив швидкість, на що інспектор ДАІ показав йому прилад "Візир", де було зафіксовано швидкість. Позивач вказав, що швидкості руху не перевищував перевищення швидкості не допускав, а 5 лютого 2011 року керуючи автомобілем ДАФ FT95XF430, державний номерний знак НОМЕР_1 на 239 км автодороги Київ –Чоп, в населеному пункті с. Пилиповичі, що позначений дорожнім знаком 5.45 (Початок населеного пункту), рухався із дозволеною в населених пунктах швидкістю, належних доказів перевищення швидкості інспектор ДАІ не надав, свідків не допитував, однак незважаючи на його заперечення і докази щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення АМ1 №068151 від 5 лютого 2011 року, згідно якої його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП.

Представник відповідача та третя особа на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи  були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними документами, заперечення проти позову не надали.

Суд, заслухавши покази позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 5 лютого 2011 року позивача  притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»з накладенням штрафу у розмірі 260 гривень. Відповідно до постанови, позивач 5 лютого 2011 року керуючи автомобілем ДАФ FT95XF430, державний номерний знак НОМЕР_1 на 239 км автодороги Київ –Чоп, в населеному пункті с. Пилиповичі, що позначений дорожнім знаком 5.45 (Початок населеного пункту), рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив швидкість на 23 км/год, порушивши ст. 122 ч.1 КУпАП. Швидкість руху була зафіксована приладом "Візир".

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, вказаних документів позивачу працівником ДПС надано не було. Тобто, заміри було проведено із недотриманням вимог ст. 1,2, 19, 20, 29 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»від 11.02.1998р. №І13/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення.

Крім того, ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису. Оскільки законодавче тлумачення поняття автоматичний режим роботи відсутнє, суд вважає, що автоматичним є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без участі в процесі людини. Прилад "Беркут", яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень Правил дорожнього руху України не є автоматичним засобом фото-кінозйомки чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співпрацівника ДАІ, який за ним закріплено, і який керує приладом безпосередньо або через комп’ютер. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону та не може бути доказом порушення вимог Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах, про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення. Постанова про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не ґрунтується на належних доказах

          В порушення п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України N 185 від 22.02.2001р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 р. за N 272/5463, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені матеріали, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме: рапорт посадової особи, заяви.

При винесенні постанови були грубо порушені  права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Суд вважає, що зміст постанови серії АМ1 № 068151 від 5 лютого 2011 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором ДПС УДАІ м. Житомир Пасічника Ю.М., не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, а саме: у ній не наведено достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 122 ч.1, 283, 287-289, ч. 3 ст. 293 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», ст. ст. 2, 6, 69-71, 79, 158-160, 163, 167, 171-2  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Постанову серії АМ1 № 068151 від 5 лютого 2011 року, винесеної інспектором ДПС УДАІ м. Житомир Пасічником Юрієм Миколайовичем по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.                          

Суддя:Л. П. Шевчук