Справа № 2-322/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

          "07" квітня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.  П.

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, посилаючись на те, що відповідач являється батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини від 30 листопада 2007 року. Дитина на даний час проживає з позивачем та повністю знаходяться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, обов’язків по її вихованню не виконує, тому позивач вимушена була 12 серпня 2010 року звертатися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

13 серпня 2010 року було видано судовий наказ про стягнення із відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Однак відповідач подав до суду заяву про скасування судового наказу та ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року судовий наказ про стягнення аліментів було скасовано, оскільки в заяві відповідач вказував, що в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

22 лютого 2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій росить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частині всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2010 року –з моменту звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.

В судовому засіданні позивач та її адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позовні вимоги просили задоволити з моменту звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини.

              Відповідач позовні вимоги визнав частково, оскільки ніколи не ухилявся від утримання доньки ОСОБА_3. В серпні 2010 року примирився з позивачем, після чого, за власні кошти, разом з позивачем оздоровив дитину поїздкою на море. Крім цього постійно надавав матеріальну допомогу у вигляді продуктів харчування, одягу, подарунків, медикаментів, тощо. Сам був ініціатором визнання батьківства відносно доньки позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підтвердженням надання ним матеріальної допомоги на утримання доньки в добровільному порядку є те, що позивач після скасування судового наказу на протязі шести місяців не зверталась до суду з позовною заявою, хоча ухвалою суду від 24 вересня 2010 року її це право було роз'яснено.

Також відповідач зазначив, що має постійне місце роботи та заробітну плату, постійно в добровільному порядку утримує доньку та надає кошти на утримання позивача. За власні кошти придбав для позивача автотранспортний засіб, який вона, без його згоди, продала за значно нижчою ціною.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, адвоката, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню  частково, а саме з дня звернення до суду з позовною заявою, оскільки доведено, що відповідач не ухилявся та надавав матеріальну допомогу та утримання та оздоровлення дитини в добровільному порядку, а саме:

          - ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 вересня 2010 року скасовано судовий наказ від 13 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку повністю забезпечує дитину  (а.с. 11);

- актом від 15 січня 2011 року, складеного за участю начальника служби у справах дітей Хмільницької міської ради та начальника відділу у справах сім'ї та молоді (а.с. 22), зафіксовано факт передачі позивачу продуктів харчування та подарунків для доньки;

- квитанцією № 1 від 23 лютого 2011 року про здійснення термінового переказу (а.с. 21) доведено факт перерахування позивачу коштів в сумі 1 500 гривень 00 копійок матеріальної допомоги.

Крім того, факт надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання та оздоровлення дитини в добровільному порядку після примирення, факт грошового переказу в лютому 2011 року, факт покупки та продажу автотранспортного засобу підтвердженні позивачем в судовому засіданні.

Також позовні вимоги доведені свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 30 листопада 2007 року, довідкою № 174.

          Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 15, 30, 84, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Пагурці, Хмільницького району, Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму встановленого для відповідного віку дитини, починаючи стягнення з 22 лютого 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

          Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат з інформаційно–технічне забезпечення судового процесу на користь держави.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя:                                                                                          Л.П. Шевчук