Головуючий у 1 інстанції - Дьоміна О.П.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2011 року справа №2а-865/10/1229 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганській області на постанову Станично- Луганського районного суду Луганської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-865/10/1229 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Станично-Луганському районі Луганській області про поновлення строку звернення, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» ,-
В С Т А Н О В И Л А :
01.11.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганській області про поновлення строку звернення до суду, про перерахунок пенсії як дитині війни.
Ухвалою суду від 03.11.2010 року поновлено строк звернення до суду.
Постановою Станично- Луганського районного суду Луганської області від 10 грудня 2010 року адміністративний позов позивача задоволено з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10.12.2010 року.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в яких він просить скасувати постанову суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст..6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» та про зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити підвищення до пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 10.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги заперечення відповідача, що позивачці правильно виплачується підвищення до пенсії як «дитині війни» у відповідності до вимог Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганській області на постанову Станично- Луганського районного суду Луганської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-865/10/1229 - залишити без задоволення.
Постанову Станично- Луганського районного суду Луганської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-865/10/1229- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.Д.Компанієць
Судді: М.Г.Сухарьок
С.В. Білак