УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії 77 99 18
пр. Миру,20
Іменем України
РІШЕННЯ
10 січня 2008 р. Справа № 16/248/15
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівська обл. смт. Варва вул. Пилипенка,3а |
До відповідача -1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське» |
Чернігівська обл. Варвинський р-н с. Богдани вул. Шлях,3 |
До відповідача –2: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан” |
Чернігівська обл. Варвинський р-н с. Богдани вул. Шлях,3 |
Про визнання недійсним договору та зобов’язання відшкодувати шкоду у розмірі 17622,75 грн. |
Суддя М.В.Фесюра
Представники сторін: від позивача - Борсук А.В., головний спеціаліст –юрисконсульт; від відповідача –1 –Черев”як В.В. –ліквідатор; від відповідача –2 –не з’явився.
Заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі –продажу № 1 від 22.03.2007р., укладеного відповідачами під час ліквідаційної процедури СТОВ „Богдангівське”.
Позивач посилається на ухвалу господарського суду Чернігівської області, прийняту 06.09.2007р. у справі № 4/382б/118, в якій зазначено, що майно, що є предметом спірного договору, продане не на відкритих торгах і це є порушенням ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Крім того, на думку сторони, ліквідатор відповідача – 1 повинен був забезпечити оголошення про продаж майна банкрута саме в друкованих засобах масової інформації, як це передбачено Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Порядком продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженому наказом Міністерства економіки України 07.06.2001р. № 123 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.06.2001р. за № 536/5727. За таких обставин, позивач вважає, що відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, ст.ст.203,215-216 ЦК України спірний договір має бути визнаний недійсним, кожна сторона повинна повернути іншій стороні все, що отримала за договором, а відповідач –1 має відшкодувати матеріальну шкоду позивачу у розмірі 17622,75 грн., оскільки внаслідок укладення спірного договору залишилися незадоволеними конкурсні та поточні вимоги кредитора.
Відповідачі письмових відзивів не надали, однак їх представники в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на відповідність спірного договору вимогам чинного законодавства.
Зокрема, ліквідатор відповідача –1 повідомив, що майно не реалізовувалось на відкритих торгах, оскільки на його придбання надійшла лише одна пропозиція від відповідача –2, про реалізацію майна, вказаного в договорі, оголошувалося в засобах масової інформації.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ
12.12.2006р. постановою господарського суду Чернігівської області у справі № 4/382б СТОВ „Богданівське” визнане банкрутом за спрощеною процедурою відповідно до ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черевяка В.В.
Під час ліквідаційної процедури від кредитора –ВАТ „Державний ощадний банк України” надійшла скарга на дії ліквідатора, за результатами розгляду якої 06.09.2007р. судом винесена ухвала у справі № 4/382б/118.
Дані судові рішення набрали законної сили, що сторонами у справі не заперечується.
Як зазначено в ухвалі, судом на підставі наданих документів було встановлено, що чотири одиниці техніки : погрузчик, автомобіль ЗІЛ –130, трактор МТЗ-80, трактор Т-150 були передані ліквідатору засновниками. Техніка знаходилась в розукомплектованому стані та була реалізована після оцінки, за ціною визначеною експертом, а саме за 7238,4 грн., а виручені кошти спрямовані на відшкодування витрат ліквідатора. Як зазначив суд, майно було реалізоване не на відкритих торгах, що є порушенням ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Як встановлено судом у справі, що розглядається, відповідачі уклали спірний договір № 1 купівлі –продажу май на 22.03.2007р. Предметом договору явилось майно: погрузчик, автомобіль ЗІЛ –130, трактор МТЗ-80, трактор Т-150, оціночною вартістю 7238,4 грн. Передача майна відбулася 22.03.2007р. згідно з актом та накладною № 1.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлений порядок продажу майна банкрута.
Так, згідно з ч.1 цієї статті після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Слід зазначити, що процедурою, за якою ліквідується відповідач –1, ( ст.52 Закону) не передбачено створення комітету кредиторів, отже у будь –якому випадку майно банкрута, що ліквідується за спрощеною процедурою, повинно реалізовуватись на відкритих торгах.
Як передбачено ч.2 ст.30 вищенаведеного Закону, для цієї мети ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу склад, умови та строки придбання майна.
Цим Законом не обмежується право ліквідатора здійснити оповіщення через будь –який засіб масової інформації.
Згідно з Законом „Про пресу та інші засоби масової інформації” під засобами масової інформації розуміються газети, журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістика, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації.
Наданими відповідачем –1 листом № 28 від 19.02.2007р., довідкою приватної Телерадіокомпанії «Оріон»№ 20/11-01 від 20.11.2007р. та актом виконаних робіт від 23.02.2007р., складеним арбітражним керуючим Черевяк В.В. та телерадіокомпанією, підтверджується , що останньою надавалися послуги з транслювання 20,21,22 лютого 2007р.оголошення про визнання банкрутом СТОВ «Богданівське»та реалізацію майна банкрута відповідно до поданої заявки № 28 від 19.02.2007р.
Частина 3 ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює обов’язковість проведення конкурсу або аукціону тільки в разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута .
Як стверджує відповідач –1, пропозиція щодо придбання розукомплектованої техніки надішла лише від відповідача –2, інших пропозицій не було.
Надходження пропозиції від відповідача –2 підтверджується наявними у справі доказами, відомості про надходження інших пропозицій після оповіщення через телебачення відсутні.
Позивач, посилаючись як на підставу своїх вимог на порушення відповідачем –1 правил продажу майна, встановлених ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не надав доказів того, що банкруту надійшло дві і більше пропозиції покупців, при наявності яких спірний договір повинен був укладатися не інакше як в результаті проведення конкурсу або аукціону. Відтак позивач не виконав обов’язку доказування, встановленого ст.33 ГПК України.
Таким чином, відповідач-1 дійсно не реалізував майна на відкритих торгах, однак з підстав, які не суперечать чинному законодавству.
Суд не застосовує норми Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, оскільки цим нормативним актом не врегульовується порядок проведення відкритих торгів.
Порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, який був затверджений наказом Міністерства економіки України 07.06.2001р. № 123 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2001р. за № 536/5727, також до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, оскільки він втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки N 295 від 14.09.2006р., тобто до укладення спірного договору.
Крім того, позивач не довів завдання йому шкоди шляхом укладення спірного договору та безпідставно вважає, що кошти, отримані від реалізації майна, повинні бути направлені в першу чергу на погашення його кредиторських вимог.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу майна направляється на покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі про банкрутство.
Крім того, питання погашення кредиторських вимог під час ліквідаційної процедури вирішується відповідно до ст.31 вищенаведеного Закону в межах провадження у справі про банкрутство, а не в порядку позовного провадження.
За таких обставин у позові має бути відмовлено повністю.
Керуючись ст. ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Повний текст рішення підписаний 11 січня 2008 року.
Суддя М.В.Фесюра
22.11.07
10.01.08