Справа №: 2-123/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"21" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого- судді Петушкова С.А.,

при секретарі – Бараннік Н. М. ,

з участю представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

та представника відповідача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, з участю третьої особи на стороні відповідача, - Олександрійської міської ради, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить зобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а саме перенести тимчасові будівлі та споруди на відстань 0,5 м від межі, стягнути з ОСОБА_4 на свою користь відшкодування за нанесену моральну шкоду в сумі 4 000 (чотири тисяч) грн., та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 серпня 2001 року посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу і зареєстрованого Олександрійським БТІ 29.08.2001 р. за № 7951/95.

Власником сусідської садиби АДРЕСА_2 є відповідач.

Порушуючи норми добросусідства, діючі будівельні та архітектурні норми та правила у 2000-2001 роках відповідач самочинно, без відповідного погодження та дозволу, збудував сарай для вугілля, сарай для господарства та літній душ прямо по спільній межі з переходом на його територію.

З цього часу між ними почались суперечки, які не припинились до цього часу. На вимоги позивача усунути порушення шляхом перенесення споруд відповідач не реагує, вчиняючи сварки а ж до погроз.

Відповідно до листа від Олександрійської міської ради, в результаті перевірки було встановлено, що порушень з боку позивача будівельних норм немає та роз’яснено, що вирішення спорів по використанню межі між сусідніми землекористувачами є компетенцією судів.

Позивач бажає приватизувати свою земельну ділянку, але як йому пояснили в землевпорядній організації, вони будуть виготовлювати технічну документацію з тих меж земельної ділянки, які існують фактично на сьогоднішній день. Оскільки відповідач заліз на його земельну ділянку вона фактично є меншою ніж за технічним паспортом.

Позивач бажає встановити капітальний паркан та відновити ворота але відповідач перешкоджає в цьому. Добровільно та спільно вирішити спір вони не можуть.

Відповідно до ст. 103 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до іх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ст. 104 ЗК, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

З 2001 року між сторонами постійно виникають сварки та конфлікти в яких позивач пропонує усунути порушення його права користування земельною ділянку а відповідач його принижує, ображає чим завдає значних моральних страждань. В нього різко погіршилось здоров’я, фізичний та психологічний стан. Все це завдає йому величезних незручностей та моральних страждань та переживань. Вважає, що відповідач винен в завданні йому моральної шкоди, яку зобов’язаний відшкодувати. Оцінює нанесену моральну шкоду в 4 000 (чотири тисяч)грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в: фізичному болі та стражданнях, в наслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров"я; у душевних стражданнях в зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї чи членів сім"ї; у душевних стражданнях в зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності ділової репутації. Зустрічний позов не визнав.

Відповідач заявив зустрічний позов, в якому просить зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні йому земельною ділянкою та не чинити перешкод в користуванні земельної ділянки по АДРЕСА_2, а саме знести само забудовані споруди сарай «Д» та літній душ «Є» та навіс.

Свої вимоги мотивує наступне. З ОСОБА_3 вони сусіди. В Олександрійському міськрайонному суду є позовна заява ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Його позовні вимоги визнає частково,   зобов’язується добровільно знести сарай для вугілля та літній душ.

Після проведення судову будівельно - технічної експертизи № 3848\23 від 20.12.2010 року, йому стали відомі її висновки, про які він раніше не міг знати,   та вважаю необхідно заявити свої позовні вимоги.

Так порушуючи норми добросусідства,   діючи будівельні та архітектурні норми та правила,    ОСОБА_3 самовільно,   також без моєї згоди збудував,    як вказано в Висновку експерта під літерами «Д» та « Е» , сарай та літній душ та між ними збудував навіс,   який спирається на стіну будівлі,  яка належить мені. Факт,   що сарай та душ,  навіс є само забудовами,   підтверджується технічним паспортом. Ці   забудови збудовані ОСОБА_3 по спірній межі,  при цьому він не одступив від межі необхідного   1 метра,   чим    чинять мені перепони, Я не можу чинним образом користуватись своїми будівлями,  земельною ділянкою та привести до порядку паркан між нами,   привести до порядку межу . Вода затікає під мої пост ройки,    виникає необхідність відводити воду від фундаменту під сараями. А також слідкувати щоб вода не попадала на мою ділянку.

У нас   виникали суперечності. ОСОБА_3 мені пред»являв претензії за мої забудови,    а я просив його  знести всі його самочинно построєні споруди.

Викладене мною підтвердять свідки, список яких мною наданий . Відповідно до ст.. 103 Земельного Кодексу України,   власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо Л

Згідно ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідніх земельних ділянках,  здійснення якої може про ізвести до шкодливого впливу на здоров»я людей, тварин на повітря, земельні ділянки та інше. Позов ОСОБА_3 не визнав.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, пояснили що побудови на території ділянки ОСОБА_8 малися щонайменше з середини 80-х років 20 сторіччя, сам він ніколи жодну людину не ображав.

Судом встановлено наступне.

Позивачі є сусідами. ОСОБА_3 належить домоволодіння АДРЕСА_1  ОСОБА_4 - домоволодіння АДРЕСА_2

На території земельної ділянки прилеглої до будинку АДРЕСА_1маються самовільно побудовані будівлі. А саме два сараї, навіс між сараєм та літнім душем, літній душ. Всі вищезгадані самовільно збудовані будівлі знаходяться в межах земельної ділянки АДРЕСА_1 та нанесені на план земельної ділянки.

На території земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_2 маються самовільно побудовані будівлі, а саме - дерев'яний сарай та металевий   гараж   для причіпа легкового автомобіля та баня. Всі вищезгадані самовільно збудовані будівлі, нанесені на план земельної ділянки.

На території земельної ділянки АДРЕСА_2 такі будівлі як дерев'яний сараї та металевий гараж для причепа легкового автомобіля (фото №4, №5 додатку № 2) та сарай «Б» порушують спільну межу між ділянками АДРЕСА_2та АДРЕСА_1 , а сарай «В» збудований на самій межі. Забудовником цих будівель є відповідач. Тим самим ОСОБА_4   власник  домоволодіння АДРЕСА_2   порушив   спільну  межу  між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Вказані обставини встановлені висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3848/23 від 20. 12. 2010 року.  Там же запропоновано варіант приведення меж обох ділянок в належний стан.

Для цього слід на ділянці АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4 необхідно виконати наступні перебудови: 1 .Сарай «К» (склад вугілля), який є самовільною забудовою, демонтувати та перенести в інше місце з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**), відповідно узгодити дану перебудову з місцевими органами влади. 2. Гараж для причепа «З», який є самовільною забудовою, демонтувати та перенести в інше місце з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**) відповідно узгодити дану перебудову з місцевими органами влади 3.Спільну стіну сараю « Б» та сараю «В», що збудована на межі між ділянкою АДРЕСА_2 та ділянкою АДРЕСА_1 та частково заступає за межу між ділянками, як видно на (фото № 7 додатку № 1) перенести з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**) на відстань їм в глибину ділянки АДРЕСА_2 від межі. 4. Відновити огорожу між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 відповідно до встановлених меж. На ділянці АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 необхідно виконати наступні перебудови: 1. Демонтувати навіс між сараєм «Д» та літнім душем «Е», який спирається на стіну будівлі, що належить сусідові. Та виконати перебудову згаданого навісу у відповідності з вимогами (п.3.24 ДБН 360-92**).

При вирішенні справи суд виходить із запропонованого варіанту, та із суті позовних вимог. При цьому, суд враховує, що межа між ділянками порушена не її перенесенням, а розташуванням сараю «Б», та «В», а тому межа відновлюється саме приведенням їх спільної стіни у відповідність до ДБН вказаним вище способом.

Суд враховує ту обставину, що на обох ділянках маються самовільні забудови, побудовані дуже тривалий час тому. Однак, дана обставина не усуває необхідності привести їх у відповідність із будівельно – архітектурними нормами, та виключення спорів між співвласниками в подальшому.

Щодо стягнення моральної шкоди, то вона повинна бути належним чином мотивована. Позивачем ОСОБА_3 не доведено факт того, що ОСОБА_4 якимось чином його ображав, чи принижував. Та обставина, що він не може встановити огорожу чи ворота не є обґрунтуванням моральної шкоди. Таким чином, ця вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106 ЗК, ст. 1167 ЦК, ст. ст. 208, 209, 213-215, 218 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод в користуванні належною йому земельною ділянкою по   АДРЕСА_2

Зобов’язати ОСОБА_4 на належній йому земельній ділянці  АДРЕСА_2 Сарай «К» (склад вугілля), демонтувати та перенести в інше місце з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**), гараж для причепа «З», демонтувати та перенести в інше місце з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**), спільну стіну сараю « Б» та сараю «В», що збудована на межі між ділянкою АДРЕСА_2 та ділянкою АДРЕСА_1 та частково заступає за межу між ділянками, перенести з урахуванням вимог (п.3.24 ДБН 360-92**) на відстань 1 м. в глибину ділянки АДРЕСА_2 від межі.

Зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати навіс між сараєм «Д» та літнім душем «Е», який спирається на стіну будівлі, що належить сусідові. Та виконати перебудову згаданого навісу у відповідності з вимогами (п.3.24 ДБН 360-92**).

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з часу його проголошення, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: