Справа № 22/1631                                      Головуючий у першій інстанції Колупаєв В.В.

Категорія  29, ЗО                                    Доповідач Косигіна Л.М.

УХВАЛА Іменем    України

10 серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої                         Косигіної Л.М.

суддів           Жигановської О.С., Микитюк О.Ю.,

при секретарі Нечипоренко І.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб - органу опіки і піклування Житомирського міськвиконкому та КВЖРЕП № 9 про виселення без надання іншого жилого приміщення

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26.06.06 року, -

встановив :

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в м. Житомирі. В квартирі крім неї прописані її дочка ОСОБА_2 та відповідач. ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, виносить з квартири і пропиває речі, влаштовує сварки та бійки, ламає двері і замки, через що багато разів викликались працівники міліції. Заходи, які вживають до відповідача працівники міліції позитивних наслідків не дають. Проживати в одній квартирі з відповідачем стало неможливо, дочка за медичними показниками потребує окремої кімнати. Встановити порядок користування квартирою також неможливо, так як кімнати суміжні. Позивачка просила виселити ОСОБА_3 зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 червня 2006 року позов задоволений. ОСОБА_3 виселений з квартири АДРЕСА_1 в м. Житомирі без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в м. Житомирі. В квартирі прописані також відповідач та ОСОБА_2 1983 р.н. \а.с. 8\. Квартира жилою площею 29,2 кв.м., кімнати суміжні \а.с. 9\. Сторони розлучені в 2006 році \а.с. 10\. ОСОБА_2 є інвалідом першої групи по психічному захворюванню і потребує для проживання окремої кімнати \а.с. 11, 12\. Опікуном ОСОБА_2 є позивачка \а.с. 14-16\.

Відповідно до вимог ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" за № 2  від 12 квітня 1985 року \з послідуючими змінами\ передбачено, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо не дали позитивних результатів раніше вжиті заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурою, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача \незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення\.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім"ї по місцю свого проживання \ч. 1 ст. 173-2 КУпАП\. За постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 грудня 2005 року він був підданий штрафу в сумі 51 грн. \а.с. 51\. Постанова є чинною.

19 січня 2006 року працівниками Житомирського МВ УМВС України ОСОБА_3 був офіційно попереджений про недопустимість антигромадської поведінки.

З рапорту дільничого інспектора Господарчука О.В. вбачається, що відповідач по місцю свого проживання характеризується з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, перебуває на профілактичному обліку як "сімейний дебошир", неодноразово по місцю його проживання викликались працівники міліції в зв"язку з його антигромадською поведінкою. ОСОБА_3 на заходи профілактичного впливу не реагує \а.с. 31\.

З листів УМВС України Житомирської області від 08.08.2006 року за № 10257 та від 02.08.06 р. за № 10016 вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до міліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_3 \29.09.05 р., 22.10.05 р., 29.10.05 р., 28.11.05 р., 30.11.05 р., 14.12.05 р.\, який перебуває на обліку в міліції як "сімейний дебошир". Відносно нього двічи виносилися офіційні застереження про недопустимість насильства в сім"ї, проводились бесіди виховного характеру.

Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що відповідач в нетверезому стані влаштовує сварки, скандали та бійки по місцю свого проживання, з цього приводу неодноразово викликались працівники міліції. Така поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на емоційний стан його дочки ОСОБА_2.

За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про триваючу антигромадську поведінку відповідача, який незважаючи на вжити судом та органами внутрішніх справ заходи попередження продовжує порушувати правила співжиття \в тому числі і після винесення рішеннях, що робить неможливим проживання його в спірній квартирі.

Суд повно встановивши обставини справи, з дотриманням вимог матеріального і процесуального права правильно задовольнив позов та виселив  відповідача  із  займаного  житла  без  надання  іншого  жилого приміщення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:             

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Залишити без змін рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 червня 2006 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.