Справа №22-ц-766/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бойко

Категорія - 37 Суддя-доповідач - Маслов

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Маслова В. О.,

суддів -  Рибалки  В. Г.,  Таран  С. А.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18 березня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора Сумської області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на 1\2 частини квартири  та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора Сумської області про визнання права власності на 1\2 частини квартири,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від18 березня 2011  року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які ввважали рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга на підставі ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 03 грудня 1992 року , копія свідоцтва про шлюб на а.с. 6.

Матір?ю ОСОБА_5 та ОСОБА_2-  ОСОБА_6 13 червня 2000 року складено заповіт, де все своє майно вона заповіла дочці та сину (а.с. 12).

ОСОБА_6 згідно з свідоцтвом про право власності на житло належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37).

Як вбачається з копії спадкової справи № 598/09 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 спірної квартири, після смерті її матері(а.с. 57-70). З копії спадкової справи № 903/09 вбачається, що ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину на другу половину квартири не отримав (а.с 71-74), оскільки помер 18 травня 2009 року, згідно з свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_5 , його спадкоємці повинні були у відпові дності зі ст. 1276 ЦК України в порядку спадкової трансмісії  подати письмові заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в термін до 10 вересня 2009 року, так як згідно вимог ст. 1270 ЦКУкраїни строк для прийняття спадщини сплив 10 вересня 2009 року. ОСОБА_1 могла успадкувати після смерті ОСОБА_5 тільки те, що йому належало на час смерті. Оскільки він не успадкував право на 1/2 частини материної квартири, то і вимоги дружини щодо успадкування цієї частини є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що 1/2 частини спірної квартири  належала ОСОБА_5 на праві власності в порядку спадкування на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03 березня 2004 року доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем  можуть  бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування  про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало   законної   сили,   про  встановлення  факту  своєчасного прийняття спадщини;  реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі,  який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,  та інші документи,  що  підтверджують  факт постійного проживання разом зі
спадкодавцем.

З довідки виданою ТОВ «СКС Консалд» № 1372 від 19 липня 2010 року (а.с. 86) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1, на момент смерті ОСОБА_6 проживала за вказаною адресою вона одна. З довідки виданою ТОВ «СКС Консалд» № 2063 від 19 листопада 2009 року (а.с. 90) вбачається, що ОСОБА_5 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 з 20 лютого 1996 року по 04 травня 2007 року.

Судом першої інстанції допитині свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили той факт, що ОСОБА_5 зловживав спиртними напоями і у матері на вул. Серпневій з?являвся не часто, в останні роки він з матір??ю не проживав.Навідування сина до матері суд першої інстанції обґрунтовано не визнав їх спільним проживанням. Саме сестра- позивачка і поховала свого брата.

Також місцевим судом правильно встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до ст. 1262 ЦК України, є єдиною особою, що прийняла спадщину у встановлений законом строк, тому за нею визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири, тобто спадщину, яку не встиг прийняти ОСОБА_5, після смерті своєї матері ОСОБА_6

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -