Справа №22-ц-781/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь
Категорія - 24 Суддя-доповідач - Шевченко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Шевченка В. А.,
суддів - Білецького О. М., Кононенко О. Ю.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» про спонукання до вчинення дій,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2011 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1, в якій вона проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_2
Ці особи є споживачами послуг з газопостачання, що надаються відповідачем.
Контролером ВАТ «Сумигаз» при знятті показників лічильника за зазначеною адресою було виявлено, що з 12 січня 2009 року по 22 грудня 2009 року вони не змінювалися і становили 15490 куб. м., що підтверджується карткою реєстрації фактичних витрат позивачкою природного газу (а. с. 20).
В порядку, передбаченому пунктом 3.2.2 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року за № 19, представником ВАТ «Сумигаз» про виявлені порушення було складено акт № 729 від 22 грудня 2009 року із зазначенням того, що лічильник газу не реагує на ввімкнені газові прилади, а 20 січня 2010 року цей лічильник у присутності доньки позивачки ОСОБА_2 було знято для проведення перевірки. Вказані акти підписані також споживачами послуг.
З дефектного акта № 370 від 26 січня 2010 року слідує, що даний лічильник не придатний до експлуатації (а. с. 37).
Новий лічильник було встановлено 28 квітня 2010 року.
Викладені обставини свідчать про порушення позивачкою пунктів 17, 25 Правил надання послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року за № 2246, які полягали в невиконанні нею обов’язків щодо своєчасного щомісячного зняття показників лічильника газу і повідомлення газопостачальної організації про недостовірність цих показників.
У зв’язку з цими порушеннями Правил, відповідачем було проведено перерахунок заборгованості за послуги з газопостачання за період з 20 липня 2009 року по 20 січня 2010 року.
Зазначена заборгованість у розмірі 1134 грн. 68 коп. вірно визначена відповідачем на підставі Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року за № 475, з урахуванням норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року за № 619. При цьому посилання заявниці на безпідставне застосування відповідачем наведених норм не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до п. 11 Правил у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.
Таким чином, вирішуючи спір, суд повно і всебічно з’ясував обставини справи, права і обов’язки сторін, вірно кваліфікував спірні правовідносини та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові.
Доводи заявника стосовно невстановлення відповідачем на період проведення експертизи іншого лічильника виходять за межі розгляду справи апеляційним судом, оскільки позовних вимог у суді першої інстанції з цього приводу не заявлялось.
Інші доводи апеляційної скарги теж не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанціє.
На підставі викладеного, колегія приходить до висновку про те, що суд ухвалив рішення з дотримання норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -