Справа № 22-ц-553/2011 Головуючий у I інстанції –Киреєв О.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Шевченко В. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М.
суддів:Острянського В.І., Скрипки А.А.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:ОСОБА_5, її представника – адвоката ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ліквідатора суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_9 – ОСОБА_7 на рішення Носівського районного суду від 30 грудня 2010року по справі за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції, арбітражного керуючого ОСОБА_7, кредитної спілки „Всеукраїнський кредит”, ОСОБА_9 про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту,
в с т а н о в и в:
В грудні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відділу ДВС Носівського РУЮ, арбітражного керуючого ОСОБА_7, КС „Всеукраїнський кредит”, ОСОБА_9, в якому просила визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 на Ѕ частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 та виключити з акту опису й арешту від 30.05.2005 року Ѕ частину вказаного будинку.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 22.02.1985 року вона уклала шлюб з ОСОБА_9 В 2003 році, за спільні кошти, вони придбали у ОСОБА_10 будинок АДРЕСА_1 та зареєстрували його на ОСОБА_9 ОСОБА_10 подарував ОСОБА_11 земельну ділянку, на якій розташований будинок. В червні 2004 року вона припинила шлюбні відносини з чоловіком, стала проживати окремо. ОСОБА_11 займався підприємницькою діяльністю, через, що у нього виникли борги. Державним виконавцем відділу ДВС Носівського РУЮ 28.12.2004 року було накладено арешт на зазначений будинок. Так як будинок був придбаний у шлюбі, то вона просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку, земельної ділянки та виключити з акту опису й арешту майна Ѕ частину будинку.
Рішенням Носівського районного суду від 30 грудня 2010 року позов задоволено частково, визнано ОСОБА_5 власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 Зобов’язано відділ державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції у встановлений Законом України „Про виконавче провадження” строк виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ліквідатор суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_9– ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального чи процесуального права, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт зазначає, що справа була розглянута 30 грудня 2010 року у його відсутності не зважаючи на те, що ним була направлена на адресу суду телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату. Таким чином, розглянувши справу, суд позбавив його можливості виконати обов’язки відповідача, передбачені ЦПК України. Також, задовольнивши його клопотання про допит у якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_12, яка посвідчувала договори купівлі-продажу та дарування нерухомості суд не зазначив в рішенні про його пояснення. В зв’язку з тим, що договір застави спірного будинку був укладений ОСОБА_9, то з цього вбачається, що від позивачки на це була надана згода, як того вимагає ст. 65 Сімейного кодексу України, а тому є всі підстави зробити висновок, що ОСОБА_5 розпорядилася своєю часткою будинку ще під час укладення договору і не має права на частку в спільному майні. Оскільки ОСОБА_9 було визнано банкрутом, та його (апелянта) було призначено ліквідатором, а відповідно до вимог ст.26 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, то враховуючи норми діючого законодавства ним цілком обґрунтовано було включено до ліквідаційної маси житловий будинок, який належить виключно ОСОБА_9, а кошти виручені з його реалізації підлягають направленню на задоволення вимог кредиторів. Тому висновок суду про часткове задоволення позовних вимог підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
По справі судом встановлено, що 22 лютого 1985 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Носівському районному відділі РАГС. 28 жовтня 2003 року ОСОБА_9 під час шлюбу придбав у ОСОБА_10 будинок АДРЕСА_1( ас.8.11).
Зважаючи на наведене та правила ст.61 СК суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що зазначений жилий будинок набутий позивачкою за час шлюбу із ОСОБА_9 можна вважати таким, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і виходячи з презумпції рівності часток подружжя у їх спільному майні, визнав за нею право власності на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1
Рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає встановленим обставинам і дослідженим доказам, ухвалено з дотриманням норм матеріального права є законним і обґрунтованим і його необхідно залишити без змін.
Проте апеляційний суд не може погодись із рішенням суду першої інстанції, в частині зобов”язання відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту ст.27 Закону „Про заставу”, застава зберігає силу, незалежно від переходу майна що складає предмет застави у власність іншої особи.
Відповідно до договору застави від 12 листопада 2003 року ОСОБА_9 як заставодавець передав Кредитній спілці „Всеукраїнський кредит” ( заставодавець) в заставу у забезпечення отриманого кредиту, за письмовою згодою позивачки як одного із співвласників житловий будинок номер 69 в місті Носівці по вул. Успенській ( ас. 39, 42). В заяві до арбітражного керуючого Кредитна спілка”Всеукраїнський Кредит” у зв”язку із відкриттям ліквідаційної процедури суб”єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_9, просить визнати грошові вимоги кредитної спілки до боржника ОСОБА_9 в розмірі 24660,26грн(ас.20).
Виходячи зі змісту обмежень встановлених щодо майна описаного 30 травня 2005 року державним виконавцем відділу ДВС Носівського райуправління юстиції, і що позивачкою не заявлялися вимоги про припинення спільної сумісної власності подружжя шляхом поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 та припинення при цьому права спільної сумісної власності, апеляційний суд вважає що проведений державним виконавцем опис зазначеного жилого будинку встановлений для збереження майна саме боржника- ОСОБА_11 не обмежує позивачку у здійсненні правомочностей власника.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що арешт майна проведено державним виконавцем у відповідності із правилами ст.55 Закону „ Про виконавче провадження” для забезпечення збереження майна боржника, і дії державного виконавця при проведенні зазначених дій були правомірними.
Тому рішення суду в частині зобов”язання відділу державної виконавчої служби, виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.
Оскільки арешт накладений на майно що належить ОСОБА_9, і державний виконавць не є порушником прав позивачки, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, в частині виключення з акту опису й арешту складеного державним виконавцем 30. 05.2005 року 1\2 частини будинку АДРЕСА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст.578 ЦК України, ст.ст. 13, 27 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ліквідатора суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_9 – ОСОБА_7 – задовольнити частково.
Рішення Носівського районного суду від 30 грудня 2010 року в частині зобов”язання відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції у встановлений Законом України „Про виконавче провадження” строк виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині виключення з акту опису й арешту складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції від 30.05.2005 року Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 – відмовити.
В іншій частині рішення Носівського районного суду від 30 грудня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
Головуючий:Судді: