Справа №  22-ц-309/2011  

Категорія  7  

Головуючий у 1 інстанції  Дузінкевич І.М.  

Суддя-доповідач  Фединяк В.Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду  Івано-Франківської  області  в  складі:

головуючого-судді    Фединяка  В.Д.

                              суддів:                            Пнівчук  О.В., Томин О.О.

                        секретаря                          Кіндрата В.П.                    

                                з  участю                   ОСОБА_2. боржника ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   заяву  державного  виконавця відділу  державної  виконавчої  служби Тисменицького  районного  управління  юстиції  про   встановлення  порядку  та  способу  виконання  рішення  суду    за  апеляційною  скаргою ОСОБА_2  в  інтересах ОСОБА_5  на  ухвалу     Тисменицького      районного   суду   від   27  грудня  2010  року, -  

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням     Тисменицького      районного   суду   від   27  березня  2009  року  зобов’язано   ОСОБА_3 не  чинити  перешкод ОСОБА_5   в  користуванні  спільним  заїздом  з  сторони  АДРЕСА_1.

У  грудні  2010  року  державний  виконавець  звернувся  в  суд  з  заявою  про  встановлення  порядку та  способу  виконання  зазначеного рішення  суду  шляхом  демонтажу спорудженого каналізаційного колодязя,  який перешкоджає  ОСОБА_5  користуватись спільним  заїздом.

Ухвалою  Тисменицького      районного   суду   від   27  грудня  2010  року  відмовлено  державному  виконавцю  у  задоволенні  заяви.

В  апеляційній  скарзі  представник   ОСОБА_5- ОСОБА_2  ставить  питання  про  скасування  оскаржуваної  ухвали,  задовольнити  заяву   про  встановлення  порядку та  способу  виконання  зазначеного рішення  суду  шляхом  демонтажу    спорудженого    каналізаційного    колодязя,    який перешкоджає  

стягувачу користуватись спільним  заїздом, посилаючись  на  те,  що  суд  неповно  з’ясував  обставини  справи, допустив  порушення  норм  процесуального  права, тому  ухвалив  помилкове  рішення.

У  судовому  засіданні  ОСОБА_2  підтримав   доводи  апеляційної  скарги, просить  задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вважає  оскаржувану  ухвалу  суду законною та  обґрунтованою, а  доводи  апеляційної  скарги безпідставними.

Заслухавши  доповідь  судді,   пояснення  сторін,   дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла   висновку про часткове   задоволення    апеляційної скарги  з таких підстав.

Відмовляючи державному   виконавцю  відділу  державної  виконавчої  служби Тисменицького  районного  управління  юстиції у  задоволенні  заяви  про   встановлення  порядку  та  способу  виконання  рішення  суду,  суд  першої  інстанції  виходив  з  того,  що р ішенням     Тисменицького      районного   суду   від   27  березня  2009  року,   зобов’язано   ОСОБА_3 не  чинити  перешкод ОСОБА_5   в  користуванні  спільним  заїздом  з  сторони  АДРЕСА_1 виконане і  з’явились  нові  перешкоди  у  користуванні  стягувачем  спільним заїздом.

З таким висновком  суду  погодитись не можна.

Згідно 373 ЦПК України  за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Частиною 1 ст. 33 Закону України  «Про  виконавче  провадження»  передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Вирішуючи  даний  спір,  суд  першої  інстанції  зазначених  вимог  закону  не  врахував  і  не  звернув  уваги  на  те,  що постанова  державного виконавця  від 27 липня 2009  року про закінчення    виконавчого провадження  по  виконанню рішення  суду  у  справі  27 серпня 2009  року  скасована   і  30 серпня  того ж року   ухвалено  нову  постанову,  якою  відновлено  виконавче  провадження.

У  зв’язку з  цим,  оскаржувана  ухвала  підлягає скасуванню  з  підстав  передбачених п.3 ч.1 ст. 312  ЦПК України  з  направленням  справи на  новий  розгляд   до  суду  першої інстанції, оскільки  відмовляючи державному  виконавцю у  задоволенні   останній  допустив  порушення  норм матеріального і  процесуального  права.

На  підставі  наведеного,  керуючись  ст.ст. 307,312-315,317  ЦПК  України,  колегія   суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2  в  інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково. Ухвалу     Тисменицького      районного   суду   від   27  грудня  2010  року скасувати,   а  справу  направити  суду  першої  інстанції  на  новий  судовий  розгляд.

 Ухвала набирає законної  сили  з  часу проголошення  і оскарженню  не  підлягає.