АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Яремко В. В.
суддів: Галичанського А.Д., Чупікової В.В.
секретар Тодоряк Г.Д.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бацей Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії (далі-ПАТ КБ „ПриватБанк”) про розірвання договорів, стягнення коштів та за зустрічним позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, за апеляційною скаргою ПАТ КБ „ПриватБанк” на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 3 грудня 2010 року,
встановила:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання договорів, стягнення коштів.
В ході розгляду справи ПАТ КБ „ПриватБанк” пред’явило зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29 листопада 2010 року вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху, а ухвалою того ж суду від 3 грудня 2010 року –визнано неподаною та повернуто відповідачу.
На ухвалу суду першої інстанції від 3 грудня 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” подало апеляційну скаргу.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення зустрічної позовної заяви ПАТ КБ „ПриватБанк”, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не в повному обсязі усунув недоліки змісту позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 29 листопада 2010 року, а саме, не додав до позовної заяви договору про надання банківських послуг.
Проте погодитися із таким висновком суду не можна.
Згідно ст.119 ЦПК України позовна заява повинна, крім іншого, містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що підставою повернення зустрічної позовної заяви є ненадання доказів, що підтверджують відповідні обставини.
Проте, згідно п.6 ч.2 ст.119, ст.121 ЦПК України підставою повернення позовної заяви може бути невиправлення недоліків позовної заяви щодо необхідності зазначення доказів, а не їх надання.
У тексті зустрічної позовної заяви зазначено, що на думку ПАТ КБ „ПриватБанк” заповнена та підписана 10 вересня 2007 року ОСОБА_1 заява разом з іншими документами є укладеним між сторонами договором про надання банківських послуг.
Суд першої інстанції не погодився з такими твердженнями ПАТ КБ „ПриватБанк”.
Проте, вимагаючи надати договір про надання банківських послуг, суд першої інстанції фактично вдався до оцінки доказів, що на стадії прийняття позовної заяви є неприпустимим.
Наведене свідчить, що ухвала про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ КБ „ПриватБанк” судом постановлена з порушенням вимог ст. ст.119, 121 ЦПК України, а тому вона підлягає скасуванню з передачею питання прийняття позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст. 307, п. 3 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії задовольнити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 3 грудня 2010 року скасувати.
Передати питання прийняття зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: