Справа №22-а-2938 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гриценко П.П.

Код категорії  10.3.1 Суддя-доповідач - Ведмедь

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Ведмедь Н. І.,

суддів -  Дубровної  В. В.,  Сибільової  Л. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі

на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 22 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі (Далі - Управління) про зобов’язання вчинити дії,

                                                                  в с т а н о в и л а:

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 22 грудня 2009 року позов ОСОБА_2  задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 серпня 2008 року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 01 серпня 2008 року по 22 грудня 2009 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  1 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів  знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначено надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у період з 01 серпня 2008 року по 22 грудня 2009 року включно мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки  іншого розміру  такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 серпня 2008 року по 22 грудня 2009 року включно.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.         

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205  КАС України, Законом України „Про внесення змін  до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

                                                                                    у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі залишити без задоволення.

Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 22 грудня 2009 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили  через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -