Справа №22-ц-719/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак
Категорія - 24 Суддя-доповідач - Криворотенко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого-судді - Криворотенка В. І.,
суддів - Семеній 2. І., Шевченка В. А.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 березня 2011 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 березня 2011 року позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволенні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суму заборгованості за послуги з газопостачання в розмірі 1050,50 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що місцевий суд не застосував строк позовної давності, а тому неправомірно стягнув борг.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи відповідно до довідки від 31.05.2010 року виданої ВАТ «Сумигаз» в АДРЕСА_1 з 12.07.1979 року зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, яка проживає в ній по теперішній час. Крім позивачки в зазначеній квартирі зареєстровані, але не проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 4).
ОСОБА_2 є користувачем послуги по газопостачанню, яку надає ВАТ «Сумигаз». На ім’я відповідачки було відкрито особовий рахунок № 045867.
ОСОБА_2 споживаючи надані позивачем послуги з газопостачання природного газу, не повністю оплачує їх, у зв’язку з чим за нею за період з липня 1999 року по червень 2010 року утворилася заборгованість в сумі 1050,50 грн.(а.с. 5-8).
Вказані факти із достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою ст. 64 ЖК України передбачено, що члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ст. ст. 67,68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги (газ) у встановленому порядку.
Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками ( квартирами ) державного і громадського житлового фонду, фонду будівельно-житлових кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною і гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до пункту 17 Правил надання послуг населенню з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року плата за надані послуги вноситься щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у кв. АДРЕСА_1 з 1979 р., оплата за фактично спожитий природній газ належним чином не проводилась, внаслідок чого утворився борг по даній квартирі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та правомірно стягнув з відповідачки суму боргу.
Посилання відповідачки на незастосування місцевим судом строку позовної давності при вирішенні даного спору є безпідставним та необґрунтованим.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦК України 1963 року та ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як вбачається із розрахунків заборгованості, з липня 1999 року по червень 2010 року оплата наданих послуг та погашення заборгованості по кв. АДРЕСА_1 (а.с. 5-7) протягом всього періоду проводилась періодичними нерегулярними платежами, чим фактично вчинялися дії, які свідчать про визнання квартиронаймачем боргу в тому числі і відповідачем. У зв’язку з вказаними діями споживачів строк позовної давності позивачем не пропущений.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження щодо неправильного розміру розрахунку за спожитий природний газ чи неправомірності його нарахування відповідачкою відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано.
Колегія суддів не може погодитись із доводами апелянта про необхідність ухвалення рішення щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки позивач уточнивши позовні вимоги не вказав їх як відповідачів за його позовом а суд в силу вимог ст. 33 ЦПК України позбавлений можливості залучити їх як відповідачів без клопотання позивача.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -