Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1973/11
Категорія 10.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Худякова А.М., Кочетова Л.Г.,
при секретарі судового
засідання Котлярчук Т.К.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», –
в с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що вона має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, і непрацюючого пенсіонера, а тому на підставі ст.ст. 37 і 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ) має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а також доплати до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Посилаючись на те, що зазначені грошова допомога і доплата до пенсії виплачуються у розмірах менших, ніж встановлені Законом України № 796-ХІІ, позивачка просила стягнути на її користь з відповідача – 1536,00грн. недоплаченої грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 01.01.2007 року по 31.1.22007 року, та доплату до пенсії в сумі 25611грн. за період з 01.05.2000 року по 31.08.2008 року.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та стягнуто на користь позивачки з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області 1822грн. 80коп. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону, та 6077грн. 60коп. доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону, за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка проживає у АДРЕСА_1 і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області як непрацюючий пенсіонер, має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №17 АДРЕСА_1 віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до ст. 37 Закону України № 796-ХІІ, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються на 1 мінімальну заробітну плату.
З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем щомісяця виплачувалися позивачці передбачені ст.37 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті грошової допомоги в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачці грошової допомоги, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Крім того, вирішуючи питання щодо суб’єктного складу у даній справі, суд першої інстанції не врахував, що нарахування та виплата підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам в порядку ч.2 ст.39 Закону органами праці та соціального захисту населення не здійснюється. Такі нарахування відповідно до положення про пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261, та Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФ України від 30.04.2002 року №8-2 (з наступними змінами), здійснюються саме цими органами, які забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, постанова, прийнята щодо бездіяльності УПСЗН Овруцької райдержадміністрації Житомирської області в частині нарахування та виплат позивачці коштів, належних їй за ч.2 ст.39 Закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові до УПСЗН з викладених мотивів.
Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 195,198,202,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2009 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 заборгованості по доплаті до пенсії в порядку ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 6077грн. 60коп. скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в цій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в частині не нарахування допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, призначеної ОСОБА_2 відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням раніше виплачених коштів.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: