Справа № 1-194/2011

В И Р О К  

іменем України

"02" березня 2011 р.   Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

   головуючого судді:                                                     Марченко М.В.,

   при секретарі:                                                               Жир С.О.,

   за участю прокурора:                                                    Пірогової О.І.,

   адвокатів:                                                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2,

   захисника:                                                                        ОСОБА_3,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

                                                               ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

                                                               народження, уродженця м.Києва, громадянина України,

                                                               з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого

                                                               проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого там же, раніше судимого:

                                                               13.11.2008 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва

                                                               за ст.309ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі

                                                               70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що

                                                               становить 1190 гривень;

                                                               ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

                                                               народження, уродженця м.Києва, громадянина України,

                                                               з незакінченою вищою освітою, студента Національного

                                                               університету державної податкової служби України, не

                                                               працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованого там же, раніше

                                                               не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 лютого 2010 року, приблизно о 04 годині 50 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території парку культури та відпочинку «Гідропарк»у м.Києві, біля громадського туалету, що розташований неподалік від нічного розважального комплексу «Гідрозона», побачили раніше незнайомого ОСОБА_6, при цьому вирішили спільно відкрито заволодіти майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, керуючись при цьому корисливим мотивом, діючи спільно завдали ОСОБА_6 удари кулаками та ногами по різним частинам тіла, застосувавши тим самим до останнього насильство, яке не є небезпечним для здоров’я потерпілого, чим спричинили йому фізичний біль, після чого відкрито викрали з лівої передньої кишені джинсових штанів потерпілого ОСОБА_6, належний останньому шкіряний гаманець, вартістю 40 гривень, в якому знаходились гроші в загальній сумі 2967 гривень, а також зірвали з шиї потерпілого срібний ланцюжок, вартістю 300 гривень та срібний хрестик, вартістю 100 гривень, а всього відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 3407 гривень. В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, своїми злочинними діями завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 20 лютого 2010 року разом з раніше знайомим ОСОБА_5 відпочивали у парку культури та відпочинку «Гідропарк», при цьому під час відпочинку вживали разом алкогольні напої. Приблизно о 04 годині 50 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля громадського туалету у ПКіВ «Гідропарк», що розташований неподалік від нічного розважального комплексу «Гідрозона», вони побачили раніше незнайомого чоловіка, яким, як з’ясувалось в подільшому був ОСОБА_6, при цьому вони вирішили спільно відкрито заволодіти матеріальними цінностями останнього, що могли бути при ньому. З цією метою, діючи разом з ОСОБА_5 спільно, вони підійшли до ОСОБА_6 та завдали йому удари кулаками і ногами по різним частинам тіла, після чого відкрито забрали з лівої передньої кишені джинсових штанів потерпілого ОСОБА_6, належний останньому шкіряний гаманець з грошима, в тому числі в ході побиття зірвали з потерпілого ланцюжок з хрестиком. В подальшому, разом з ОСОБА_5 з викраденим майном вони втекли з місця вчинення злочину, однак невдовзі були затримані працівниками міліції, які виявили та вилучили у них частину викраденого майна, яке було повернуто потерпілому.

Підсудний ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні, також, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, по суті пред’явленого обвинувачення дав показання, які за змістом аналогічні показанням підсудного ОСОБА_4, в тому числі не заперечував, що діяли разом з останнім за попередньою змовою на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 та в частині застосування до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для здоров’я потерпілого.

Свою винність підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялись, пояснили, що зробили для себе відповідні висновки, а також зазначили, що з доказами зібраними по справі, в тому числі з показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідків по справі, переліком та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному висновку, згодні повністю, фактичні обставини справи не оспорювали.

Крім того, в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв’язку з тим, що свою вину визнали повністю, виявили бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.

Дані підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, крім їх визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудні не наполягали.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в пред’явленому їм обвинуваченні.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.186ч.2 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, роль кожного з підсудних у вчиненому, дані про особу кожного з підсудних, а саме: ОСОБА_4 –не працює, за місцем проживання та колишнього навчання характеризується позитивно, раніше судимий, вину у вчиненному визнав, щиро розкаявся, займався спортом, майно потерпілому повернуто (а.с.135-136, 138-139, 141-142, 145-153); ОСОБА_5 - навчається у Національному університеті державної податкової служби України, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся, раніше не судимий, майно потерпілому повернуто (а.с.154-155, 157-160).

Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд визнає щире каяття підсудних.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, вищезазначених даних про його особу, обставин справи, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, враховуючи поряд з цим, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Разом з тим, виходячи з вимог ст.71 КК України, суд вважає, що не підлягає призначенню ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме з вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 13 листопада 2010 року, яким ОСОБА_4 був засуджений за ст.309ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень, оскільки вказаний вирок суду на даний час є виконаним, що підтверджується копією квитанції наданої суду.

Поряд з цим, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину,  обставин справи, вищезазначених даних про особу ОСОБА_5, який навчається, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, раніше не судимий, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з випробуванням.

Речові докази по справі: шкіряний гаманець та гроші у розмірі 2717 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_6, визнані речовими доказами та передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 слід залишити у власності та розпорядженні останнього (а.с.111, 112).

Судових витрат по справі немає.

Цивільний позов по справі не заявлено (а.с.72).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-   

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 2 (двох) років  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: повідомляти про зміну місця проживання, навчання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань, а ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту по даній справі, а саме з 30 вересня 2010 року (а.с.313-319).

Речові докази по справі: шкіряний гаманець та гроші у розмірі 2717 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_6, визнані речовими доказами та передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити у власності та розпорядженні потерпілого ОСОБА_6 (а.с.111, 112).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: