П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року             Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого –судді -           Неганової Н.В.

при секретарі -                     Федоренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, зобов’язання призначити підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначена доплата спочатку не виплачувалась, а потім виплачувалась в заниженому розмірі, позивачка звернулась до відповідача з заявою з проханням здійснити перерахунок і виплатити зазначену доплату до пенсії. Оскільки відповідачем не було зроблено перерахунок і виплата доплати за період з 01.01.2006 року позивачка і звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. Позивачка просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва  здійснити перерахунок та виплату їй 30% надбавки до пенсії за період з 01.01.2006 року до винесення рішення, а також зобов’язати призначити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни з моменту винесення рішення і виплачувати його в подальшому.

Ухвалою суду від 19 січня 2011 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, зобов’язання призначити підвищення до пенсії за період з 20.06.2010 року, а позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 19.06.2010 року залишені без розгляду.

В судове засідання сторони не з»явилися, надали заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутність, що суд вважав за можливе.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Псху Сухумського району Абхазії (а. с. 9 - ксерокопія сторінки паспорту), є громадянкою України.

Позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, а з 01.01.2008 року отримує також як дитина війни 10% надбавку від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно, позивачка є дитиною війни згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою ( а. с. 12).

Отже, на позивачку розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі й право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.    

Однак нарахування позивачці доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідачем не проводилося.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає, що реалізація особою прав, пов’язаних з отриманням бюджетних коштів, визначених чинним на час виникнення спірних правовідносин спеціальним законодавством, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів чи механізму реалізації, як підстав невиконання своїх зобов’язань, не можуть прийматися до уваги, оскільки такі правовідносини основуються на принципі юридичної визначеності.

Про те ж свідчить і практика Європейського суду з прав людини. Так, наприклад, в рішенні в справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання зобов’язань.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики розгляду Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Позивачка є «дитиною війни»в розумінні чинного Закону, наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши “дітей війни” зазначеною гарантією, держава  взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб, їхній соціальний захист .

Згідно ст. 22  Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15 листопада 2010 року ОСОБА_1  звернулася до відповідача з заявою про перерахунок недоплаченої соціальної допомоги.

Листом за №1016/К-934 від 25.11.2010 року управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва  фактично відмовило позивачці у здійсненні перерахунку надбавки до пенсії, що є незаконним зважаючи на те, що ця надбавка виплачувалась позивачці у заниженому розмірі.

Відповідач доказів того, що позивачка не має законних підстав для отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитина війни», суду не надав.

За таких обставин дії відповідача щодо виплати позивачці надбавки до пенсії у розмірі, нижчому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не можна визнати правомірними.

А тому, відповідач має здійснити ОСОБА_1 перерахунок надбавки з розрахунку її розміру, встановленого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Позивачка просить також зобов»язати відповідача призначити їй як дитині війни  щомісячне підвищення до пенсії з моменту винесення рішення і виплачувати його в подальшому в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, на думку суду, ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки таке підвищення позивачці як дитині війни вже призначено й право позивачки на отримання такого підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ще не порушено.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги доведені частково і підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 300 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Суд вважає, що ці вимоги задоволені бути не можуть, оскільки позивачкою не надано документу, що підтверджує отримання нею правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Наданий позивачкою акт прийому-передачі послуг від 16.12.2010 року не може вважатися доказом на підтвердження таких вимог, оскільки з нього не вбачається, що позивачці була надана правова допомога і яка саме.

На підставі наведеного, ст.ст. 1, 3, 19, 21, 22, 46, 64, 92, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст. 159, 160, 162 КАС України,

суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату  підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як “дитині війни” на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 20.06.2010 року з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

         Постанова може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Суддя: