АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

6  квітня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Яремко  В.  В.  

суддів: Чупікової В.В., Перепелюк І.Б.

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи –Сокирянська державна нотаріальна контора, Романківецька сільська рада Сокирянського району, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокирянського районного суду від 24 грудня 2010 року,

встановила:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи –Сокирянська державна нотаріальна контора, Романківецька сільська рада Сокирянського району, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Зазначав, що рішенням Сокирянського районного суду від 17 грудня 2009 року йому, як спадкоємцю після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3,  визначено додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Постановою Сокирянської державної нотаріальної контори від 19 січня 2010 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3, оскільки таке свідоцтво 8 липня 2009 року було видано іншому спадкоємцю - відповідачу ОСОБА_1

Посилаючись на порушення  прав на спадкове майно, просив на підставі ст. 1301 ЦК України визнати недійсним спірне свідоцтво про право на спадщину.

Рішенням Сокирянського районного суду від 24 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Посилається на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У справі встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду від 17 грудня 2009 року позивачу, як спадкоємцю після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3,  визначено додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Постановою Сокирянської державної нотаріальної контори від 19 січня 2010 року позивачу  відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3, оскільки таке свідоцтво 8 липня 2009 року  видано відповідачу ОСОБА_1

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено наявність обставин для визнання недійсним такого свідоцтва.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 під час оформлення спадщини приховав від нотаріуса відомості щодо інших спадкоємців, що стало підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначену обставину.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи, що позивач своєчасно не прийняв спадщину, за рішенням суду йому визначено додатковий строк для прийняття спадщини, суд першої інстанції правильно виходив зі змісту норми ч. 1 ст. 1280 ЦК України.

          Відповідно до вказаної норми,  якщо  після  спливу  строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину  прийняли  інші  спадкоємці (частини  друга і третя статті 1272 цього Кодексу),  вона підлягає перерозподілу між ними.

          Такі спадкоємці мають право вимагати передання  їм  у  натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

          Позивач з такими позовними вимогами до суду не звертався.

          З огляду на наведене доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

          Доводи апелянта про неповне з’ясування обставин справи також не заслуговують уваги, оскільки обставини справи судом першої інстанції встановлено повно та правильно.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сокирянського районного суду від 24 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: