АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1912/11 Головуючий у 1 інстанції:Парій О.В.
Суддя-доповідач: Городовенко В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Городовенка В.В.
Дзярука М.П.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа –територіальна громада в особі Бердянської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов’язання здійснити знесення, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа –Територіальна громада в особі Бердянської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов’язання здійснити знесення.
В позовній заяві, уточненій в ході судового розгляду зазначав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1, відповідач є власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач самочинно збудував житловий будинок «Г»з надбудовою «г»та терасою «гі», вбиральню «Д1»та душ «Ж»на території своєї земельної ділянки. Позивач вказує, що самочинні будівлі порушує його право на безпечне використання належного йому нерухомого майна, створює загрозу життю та здоров'ю його сім'ї - вбиральня розміщена на відстані 3,0 м, а душ розміщений на відстані 1,4 м від його будинку при нормативних 15 м., розміщення житлового будинку «Г»з надбудовою та терасою порушує право на приватне життя та санітарно-епідеміологічну і пожежну безпеку існування - порушено норми освітленості кімнат та протипожежна відстань між будинками. Просив суд, усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача здійснити знесення самочинно збудованих будівель: житловий будинок «Г»з надбудовою «г»та терасою «г1», вбиральня «Д1»та душ «Ж», розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права власності житловим будинком АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_3 здійснити знесення самочинно збудованих: житловий будинок «Г»з надбудовою «г»та терасою «г1», вбиральня «Д1»та душ «Ж», розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у вигляді: витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 2000 грн, витрати з оплати державного мита в розмірі 08 грн. 50 коп, витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн. всього, 2045 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та доручити проведення експертизи іншому незалежному судовому експерту.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі, ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 03 грудня 1993 року є власником будинку АДРЕСА_1, а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 261760 - власником земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,0357 га, на якій розміщений житловий будинок з господарськими будівлями.
Відповідач по справі, ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.90 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 305,3 кв. м. З технічного паспорту на зазначений житловий будинок вбачається, що в домоволодінні АДРЕСА_1 самовільно збудовані жилий будинок літ. „Г” та вбиральня душ літ. „Д”.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.03.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14.05.2009 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та за зустрічним позовом Бердянської міської ради до ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити знесення, позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення, а позов Бердянської міської ради задоволено, зобов’язано ОСОБА_3 здійснити перебудову самовільно збудованих житлового будинку літ. „Г”, вбиральні-душу літ. „Д”, що розташовані у домоволодінні АДРЕСА_1, шляхом їх перенесення на мінімально допустиму відстань від житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Бердянського МРУЮ від 20.11.2010 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище рішення суду у зв'язку з відмовою стягувача від примусового виконання рішення суду на підставі.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 01-11 від 20.01.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, вбачається, що рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.03.2009 року щодо здійснення перебудови самочинно збудованих споруд у домоволодінні АДРЕСА_1 шляхом їх перенесення на мінімально допустиму відстань від житлового будинку позивача не виконано. Перенести зазначені споруди на мінімально допустиму відстань неможливо враховуючи загальну площу земельної ділянки та знаходження на ній жилого будинку літ „АІЖ” з прибудовою літ. „а” та інших споруд.
Розміщення самочинно збудованих будівель: двоповерхового житлового будинку літ. „Г” з надбудовою „г” та терасою „г1”, вбиральня „Д1”, душ „Ж”, розташованих на території домоволодіння відповідача порушує вимоги будівельних норм та правил відносно житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1, зокрема двоповерхова будівля розташована на відстані 2,5 м, чим порушує санітарні та протипожежні вимоги ДБН 360-92** „Містобудування. Планування й забудови міських і сільських поселень” додаток 3.1., у зв’язку з чим занижена природна освітленість у кімнатах ОСОБА_4 Вбиральня „Д1” та душові „Ж” розташовані на вигребу на відстані 4,76 м. від будинку, що є порушенням вимог п. 3.25б* та п. 3.26 ДБН 360-92** „Містобудування. Планування й забудови міських і сільських поселень”.
Розташуванням самочинних будівель: житлового будинку літ. „Г” з надбудовою „г” та терасою „г1”, вбиральня літ. „Д1”, душ „Ж” на території домоволодіння АДРЕСА_1 порушуються вимоги будівельних норм та правил відносно житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1.
З експертного висновку протипожежного стану об’єкта, складеного 16.09.2010 року Бердянським МВ ГУМНС України в Запорізькій області, вбачається, що протипожежні розриви між житловим будинком літ. „Г”, терасою „г1” та будівлями на сусідній земельній ділянці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 менше нормативних.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно п. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Враховуючи встановлені по справі обставини та вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні власністю та зобов’язання відповідача знести самовільно збудовані споруди, як такі, що здійснені з істотним порушенням будівельних норм та порушують права власника сусіднього жилого будинку, що неможливо усунути шляхом проведення їх перебудови.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на технічний висновок про стан самовільно зведених будівельних конструкцій, відповідно до якого технічний стан спірних самовільно зведених споруд є задовільним, не можуть бути прийняті судом до уваги у цій справі, оскільки зазначений висновок стосується лише оцінки технічного стану самовільно збудованих споруд і не містить висновку щодо наявності чи відсутності порушень прав власника сусіднього будинку, ОСОБА_4, самовільним зведенням жилого будинку літ. „Г” з надбудовою „г” та терасою „г1”, вбиральні літ. „Д1”, душ „Ж” на території домоволодіння АДРЕСА_1, крім того зазначений висновок суперечить іншим доказам, зібраним по цій справі. З цих же підстав не можуть бути прийняті до уваги і інші висновки, на які посилається ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги, що зазначені правовідносини вже були предметом розгляду іншої цивільної справи, по якій 19.03.2009 року ухвалено рішення, також є безпідставними, оскільки у цих справах різні суб’єкти правовідносин, підстави позову так і способи захисту порушених прав.
За таких обставини рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК Україна, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :